УТВОРЕННЯ НОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ТРАВМІВНИХ ПОДІЙ ЖИТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-165-174

Ключові слова:

травмівна подія, адаптація, ідентичність, система множинних ідентичностей, ідентичність як відкритий автопроект суб’єкта

Анотація

У статті представлено авторський погляд на феномен соціально-психологічної адаптації особистості до травмівних подій життя. Під травмівними розуміються будь-які несподівані і небажані події, які потребують виходу за межі комфорту та вимушеної докорінної перебудови внутрішнього світу і поведінки людини. Одним з показників вимушеної перебудови адаптаційного характеру вважається оновлення системи ідентичностей особистості. Наголошено на двох альтернативних стратегіях адаптації людини до травмівних подій життя: 1) деструктивній: набуття вивченої безпорадності, провина і сором, деструктивні настрої, віктимізація, стан жертви; 2) конструктивній: створення ефективної системи ідентичностей, відповідної новим умовам життя. Ці стратегії реалізуються в результаті поетапного проживання особистістю особливого і досить тривалого етапу її життя, який має назву криза ідентичності. Показано, що криза ідентичності проживається людиною як ряд відносно послідовних і відносно тривалих стадій: від розгубленості і шоку; до застосування неодмінних деструктивних практик (заперечення, гніву, маніпуляції, депресії); і зрештою до визнання цінності неуникного, що є ознакою успішної персональної та соціальної адаптації людини до травмівних подій життя і ухвалення, прийняття нової себе.  Розширено розуміння ідентичності та її функцій: як усвідомлення  себе в Світі, як чинника соціально-психологічної адаптації до травмівних подій життя, як чинника самоорганізації, самоконструювання і саморозвитку суб’єкта, як регулятора поведінки в близькому і віддаленому соціальному просторі, як інструмента, який дає змогу коригувати власний життєвий проект у процесі повсякденної життєдіяльності. Показано, що в сучасній психології уявлення про ідентичність набули принципових змін. Замість сталого конструкту внутрішнього світу суб’єкта, що репрезентує зріз його актуального стану «тут і тепер», нині ідентичність розуміється як динамічний процес, результатом якого є «автопортрет» суб’єкта, що постійно конструюється ним самим в умовах адаптації до неуникних змін. Цей «відкритий» авторський проект уможливлює необхідні зміни суб’єкта в адаптивний, нетравмівний спосіб.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ольга Петрунько, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Посилання

Артемов, В., & Сингаївська, І. (2022) Особливості процесів прийняття рішень в умовах невизначеності. Вчені записки Університету «КРОК», 1 (65). С. 149–163.

Острова В. Д. Особливості соціальної ідентичності сучасної студентської молоді //Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/за ред. С. Д. Максименка. К.: Логос, 2006. Т. 7, Вип. 8. С. 363–370.

Erikson E. IDENTITY youth and crisis. New York : W. W. Norton & Company, 1968. 344 p.

Pliushch A.N. (2023). Understanding Identity in the Context of Cultural-Historical Psychology. Journal of the Higher School of Economics. Vol. 20. № 2. P. 338–353.

Яблонська Т.М. (2010). Ідентичність як предмет психологічного аналізу. Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка НАПН України /за ред. акад. С.Д.Максименка. К.: Ніка-Центр. Вип. 38. С. 378–387.

Петрунько О.В, Паціора Г.М. (2023). Особливості віктимної поведінки молоді. Вчені записки Університету «КРОК». №2 (70). С. 159–165.

Кюблер-Росс Е. Про життя та смерть : Пер. з англ. М.: Софія, 2001. 294 с.

Злобіна О.Г. Особистість як суб’єкт соціальних змін. К. :IС НАНУ, 2004. 400 с.

Downloads

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Петрунько, О. (2023). УТВОРЕННЯ НОВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ТРАВМІВНИХ ПОДІЙ ЖИТТЯ. Вчені записки Університету «КРОК», (4(72), 165–174. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-165-174

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають