ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-203-213

Ключові слова:

теорія, методологія, метод, методика, технологія, класична та постнекласична наука, класична та постнекласична методологія

Анотація

У статті розглянуто особливості теоретико-методологічної організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання: зв’язки між теорією і методологією, методологією і методом, методом (методами) і методикою, методикою і технологією тощо. Детально проаналізовано характер цих зв’язків на ухвалених класичною наукою рівнях методології – філософському, загальнонауковому та спеціальному. Акцентовано увагу на методологічній кризі сучасної науки як способу організації пізнання у постінформаційних (мережевих) суспільствах та на необхідності її парадигмального переходу від класичної до постнекласичної методології. Показано, що одною з базових у постнекласичній методології науки є категорія «система, що саморозвивається». В цій категорії закладено розуміння квантової природи науки, згідно з яким наука (як досконала соціальна система) наразі одночасно перебуває в двох станах: «власне системи» (простий рівень) і «системи, що саморозвивається» (ідеальний рівень, якого вона прагне дістатися). При цьому віддається належне метапозиції колективного автора проекту цієї системи: когнітивна складність свідомості автора, його досвід, самоорганізація, саморозвиток є умовами, які гарантують ефективність та конкурентоздатність даної системи. З погляду постнекласичної методології, система представлених у сучасній постнекласичній науці понять, на відміну від традиційної класичної науки, є «системою, що саморозвивається». Щонайменше трьома засадовими ознаками такої системи є те, що: вона перебуває в надзвичайно щільних міждисциплінарних зв’язках з іншими системами осмислення і перетворення світу, а отже запозичує в них теорії, методології і понятійні дискурси;  її становить динамічна сукупність понять, яким притаманні, з одного боку, певний рівень автономності, а з другого – рухливі й проникні кордони, і саме в динамічних умовах і на основі динамічного понятійного тезаурусу конструюються нові теорії та методології; внесок в процеси пізнання і створення нових теорій і методологій здійснюється множиною авторів, часом безіменних, і всіх їх разом можна вважати «колективним автором».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ольга Петрунько, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Посилання

Інформаційний вплив: теорія і практика прогнозування (2011). Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології; ред. Фролов, П. Д. К. : Міленіум, 304 с.

Карпенко, З. С. (2018). Аксіологічна психологія особистості : Монографія. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 720 с.

Костицький М.В. (2014). Філософські та методологічні проблеми права. Філософсько-правові питання методології юридичної науки, № 2, 16–35.

Кримський С.Б. (2002). Практично-духовне освоєння світу : Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. К. : Абрис, 742 с.

Ліпич, Л. Г. & Бортнік, С. М. & Волинець, І. Г. (2018). Методологія та організація наукових досліджень: за ред. Л.Г. Ліпич. Луцьк: Вежа-Друк, 220 с.

Основи методології та організації наукових досліджень (2010) : Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів / за ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 352 с.

Петрунько, О.В. & Плющ, О.М. (2021). Перспективи застосування екологічного підходу в сучасних психологічних дослідженнях. Вчені записки Університету «КРОК», 4 (64), 205–216.

Сурмін Ю. П. (2006). Майстерня вченого: Підручник для науковця. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджменту освіти в Україні», 302 с.

Філософський енциклопедичний словник (2002). НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди; ред. Шинкарук, В.І. та ін. К. : Абрис, 742 с.

Pliushch, A. N. (2023). Understanding Identity in the Context of Cultural-Historical Psychology. Journal of the Higher School of Economics, Vol. 20, № 2, 338–353.

Downloads

Опубліковано

2024-03-30

Як цитувати

Петрунько, О. (2024). ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ НАУКИ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(73), 203–213. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-203-213

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають