THEORY AND METHODOLOGY OF MODERN SCIENCE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-203-213

Keywords:

theory, methodology, method, technique, technology, classical and post-non-classical science, classical and post-non-classical methodology

Abstract

The article examines the peculiarities of the theoretical and methodological organization of classical science, its conceptual thesaurus, research tools and its prognostic potential in today's conditions. The connections between structural elements of classical science and classical scientific knowledge are analyzed: connections between theory and methodology, methodology and method, method (methods) and methodology, methodology and technology, etc. The nature of these connections is analyzed in detail at the levels of methodology adopted by classical science - philosophical, general scientific and special. Attention is focused on the methodological crisis of modern science as a way of organizing knowledge in post-information (network) societies and on the need for its paradigmatic transition from classical to post-non-classical methodology. It is shown that the category «self-developing system» is one of the basic ones in the post-non-classical science methodology. This category includes an understanding of the quantum nature of science, according to which science (as a perfect social system) is currently in two states at the same time: «the system itself» (the simple level) and «the self-evolving system» (the ideal level that it strives to reach). At the same time, credit is given to the metaposition of the collective author of the project of this system: the cognitive complexity of the author's consciousness, his experience, self-organization, and self-development are conditions that guarantee the effectiveness and competitiveness of this system. From the point of view of post-nonclassical methodology, the system of concepts presented in modern post-nonclassical science, in contrast to traditional classical science, is a «self-developing system». At least three basic features of such a system are that: 1) it is in extremely close interdisciplinary relations with other systems of understanding and transforming the world, and therefore borrows theories, methodologies and conceptual discourses from them; 2) it consists of a dynamic set of concepts, which are characterized, on the one hand, by a certain level of autonomy, and on the other, by mobile and permeable borders, and it is in dynamic conditions and on the basis of a dynamic conceptual thesaurus that new theories and methodologies are constructed; 3) the contribution to the processes of knowledge and the creation of new theories and methodologies is carried out by many authors, sometimes nameless, and all of them together can be considered a «collective author».

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biography

Olga Petrynko, KROK University

Doctor of Sciences (Psychology), Senior Research Fellow, Professorr of the Academic and Scientific Institute of Psychology,“KROK” University, Kyiv, Ukraine

References

Інформаційний вплив: теорія і практика прогнозування (2011). Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології; ред. Фролов, П. Д. К. : Міленіум, 304 с.

Карпенко, З. С. (2018). Аксіологічна психологія особистості : Монографія. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 720 с.

Костицький М.В. (2014). Філософські та методологічні проблеми права. Філософсько-правові питання методології юридичної науки, № 2, 16–35.

Кримський С.Б. (2002). Практично-духовне освоєння світу : Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. К. : Абрис, 742 с.

Ліпич, Л. Г. & Бортнік, С. М. & Волинець, І. Г. (2018). Методологія та організація наукових досліджень: за ред. Л.Г. Ліпич. Луцьк: Вежа-Друк, 220 с.

Основи методології та організації наукових досліджень (2010) : Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнктів / за ред. А. Є. Конверського. К.: Центр учбової літератури, 352 с.

Петрунько, О.В. & Плющ, О.М. (2021). Перспективи застосування екологічного підходу в сучасних психологічних дослідженнях. Вчені записки Університету «КРОК», 4 (64), 205–216.

Сурмін Ю. П. (2006). Майстерня вченого: Підручник для науковця. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджменту освіти в Україні», 302 с.

Філософський енциклопедичний словник (2002). НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди; ред. Шинкарук, В.І. та ін. К. : Абрис, 742 с.

Pliushch, A. N. (2023). Understanding Identity in the Context of Cultural-Historical Psychology. Journal of the Higher School of Economics, Vol. 20, № 2, 338–353.

Published

2024-03-30

How to Cite

Petrynko, O. (2024). THEORY AND METHODOLOGY OF MODERN SCIENCE. Science Notes of KROK University, (1(73), 203–213. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-203-213

Most read articles by the same author(s)