УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ І ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ЗАСАДАХ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ

Автор(и)

  • Марта Копитко ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», Львівський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0001-6598-3798

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-203-212

Ключові слова:

розвиток персоналу, ефективність управління, людський капітал, інтелектуальний капітал, інноваційний потенціал, система управління організаціями та закладами охорони здоров’я, креативність, конкурентоспроможність, інформаційне суспільство, інноваційно-активні підприємства, інноваційний процес, фактори інновацій, економіка знань

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні засади управління інноваційно-активними підприємствами, які функціонують у складному багаторівневому середовищі, що інтегрує елементи стратегічного менеджменту, інноваційного розвитку та управління знаннями. Визначено основні характеристики інноваційно-активних підприємств, зокрема їх здатність до участі у ринку інновацій, активне використання знань як стратегічного ресурсу, розвиток інтелектуального капіталу та постійне вдосконалення внутрішніх і зовнішніх бізнес-процесів. Обґрунтовано структуру інноваційного потенціалу підприємства, яка включає фінансовий, людський, ринковий, матеріально-технічний компоненти та знання. Проаналізовано вплив зовнішніх факторів, зокрема державної інноваційної політики, освітнього середовища, технічної інфраструктури та ринкових умов на ефективність інноваційної діяльності. Особлива увага приділена системній оцінці ключових компетенцій підприємства щодо визначення інноваційних потреб, розробки та впровадження інноваційних проектів, організації фінансово-економічної підтримки інноваційних процесів, розвитку кадрового та науково-дослідного потенціалу, а також забезпечення ефективної взаємодії між технічними, управлінськими та маркетинговими службами. Розкрито значення створення сучасних інформаційних систем, які забезпечують комплексну підтримку процесів прийняття управлінських рішень в інноваційній діяльності та сприяють зниженню рівня невизначеності у розробці й реалізації нових технологічних і організаційних рішень.

Досліджено роль синхронізації складових інноваційного потенціалу в системі сучасного управління підприємством. Особливу увагу приділено значенню людського капіталу як ключового чинника формування інноваційної спроможності та економічної безпеки підприємств. Розглянуто взаємозв’язок знань, навичок, мотивації та організаційних компетенцій персоналу з ефективністю впровадження інноваційних процесів. Обґрунтовано необхідність стратегічного розвитку людського капіталу, вдосконалення системи управління персоналом, формування корпоративної культури та створення сприятливого інформаційного середовища для забезпечення стійкої конкурентоздатності підприємств в умовах динамічної економіки.

Результати проведеного дослідження формують методологічну основу для вдосконалення систем управління інноваційною діяльністю організацій та закладів охорони здоров’я у сучасних економічних умовах, орієнтованих на забезпечення їх стійкої конкурентоспроможності, технологічного оновлення та стійкого розвитку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Марта Копитко, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», Львівський державний університет внутрішніх справ

Д-р екон. наук, професор, професор кафедри управлінських технологій, Університет «КРОК», м. Київ, Україна, завідувач кафедри менеджменту та економічної безпеки, Львівський державний університет внутрішніх справ, м. Львів

Посилання

Лаптєв, О. М., Пономаренко, В. М., & Васильєва, Т. О. (2023). Формування моделі управління медичними закладами через розвиток компетентностей персоналу та інновацій. Журнал управління охороною здоров’я України, 15(2), 45–58.

Дяченко, С. О., & Ткаченко, І. М. (2022). Стратегічне управління людськими ресурсами в умовах реформування системи охорони здоров’я. Вісник медичного менеджменту, 9(1), 12–27.

Drucker, P. (1999). Management challenges for the 21st century. HarperBusiness.

Davenport, E. (2005). Thinking for a living: How to get better performances and results from knowledge workers. Harvard Business School Press.

Porter, M. E. (2014). Competitive strategy: Techniques for analyzing industries and competitors (Reprinted ed.). Free Press.

Lega, S. (2012). Integrating digital technologies and knowledge management in healthcare organizations. International Journal of Health Management, 8(3), 201–216.

Herzlinger, R. E. (2018). Innovation and transformation in health care. Harvard Business Review Press.

Podra O., Litvin N., Zhyvko Z., Kopytko M., Kukharska L. Innovative development and human capital as determinants of knowledge economy. Business: Theory and Practice. 2020. 21(1), 252-260. https://doi.org/10.3846/btp.2020.11305

Kopytko M., Ilkiv Yu. (2020). Mechanism of Enterprise Security Activity Management of Innovation-Active Enterprise: Summary and Structure. Social and Legal Studios, 3(2), 119-129. https://doi.org/10.32518/2617-4162-2020-2-119-129

Jakubiec M. Działania innowacyjne czynnikiem rozwoju przedsiębiorstwa. Nauki o Zarządzaniu, 2016. № 1(26), 63-76. DOI: https://doi.org/10.15611/noz.2016.1.05

Smith P., Reinertsen D. Lean Product and Lean UX: How to Design Innovative Products with Agile Teams. O'Reilly Media, 2018.

Amabile T. M., & Pratt M. G. The dynamic componential model of creativity and innovation in organizations: Making progress, making meaning. Research in organizational behavior. 2016. 36. 157–183

Фонарьова Т.А. Розвиток теорії людського капіталу у працях нобелівських лауреатів з економіки. Економічний простір, 2011. № 49. С. 104–111.

Управління трудовим потенціалом: навч. посіб. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб. К .: КНЕУ, 2005. 403 с.

Захарова О.В. Управління інвестуванням у людський капітал: методологія, оцінка, планування: моногр. Донецьк: ДВНЗ ДонНТУ, 2010. 378 с.

Бугас В. В., Науменко О. М. Трудовий потенціал підприємства: та структура. Ефективна економіка. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=

Davenport, T.H., Prusak, L. Working Knowledge: How Organizations Manage What They Know. Harvard Business School Press, Boston, 2000. 224 р.

REFERENCES:

Lapteiev, O. M., Ponomarenko, V. M., & Vasylieva, T. O. (2023). Formuvannia modeli upravlinnia medychnymy zakladamy cherez rozvytok kompetentnostei personalu ta innovatsii. Zhurnal upravlinnia okhoronoiu zdorovia Ukrainy, 15(2), 45–58.

Dyachenko, S. O., & Tkachenko, I. M. (2022). Stratehichne upravlinnia liudskymy resursamy v umovakh reformuvannia systemy okhorony zdorovia. Visnyk medychnoho menedzhmentu, 9(1), 12–27.

Drucker, P. (1999). Management challenges for the 21st century. HarperBusiness.

Davenport, E. (2005). Thinking for a living: How to get better performances and results from knowledge workers. Harvard Business School Press.

Porter, M. E. (2014). Competitive strategy: Techniques for analyzing industries and competitors (Reprinted ed.). Free Press.

Lega, S. (2012). Integrating digital technologies and knowledge management in healthcare organizations. International Journal of Health Management, 8(3), 201–216.

Herzlinger, R. E. (2018). Innovation and transformation in health care. Harvard Business Review Press.

Podra, O., Litvin, N., Zhyvko, Z., Kopytko, M., & Kukharska, L. (2020). Innovative development and human capital as determinants of knowledge economy. Business: Theory and Practice, 21(1), 252–260. https://doi.org/10.3846/btp.2020.11305

Kopytko, M., & Ilkiv, Y. (2020). Mechanism of enterprise security activity management of innovation-active enterprise: Summary and structure. Social and Legal Studios, 3(2), 119–129. https://doi.org/10.32518/2617-4162-2020-2-119-129

Jakubiec, M. (2016). Działania innowacyjne czynnikiem rozwoju przedsiębiorstwa. Nauki o Zarządzaniu, 1(26), 63–76. https://doi.org/10.15611/noz.2016.1.05

Smith, P., & Reinertsen, D. (2018). Lean product and Lean UX: How to design innovative products with agile teams. O'Reilly Media.

Amabile, T. M., & Pratt, M. G. (2016). The dynamic componential model of creativity and innovation in organizations: Making progress, making meaning. Research in Organizational Behavior, 36, 157–183.

Fonarova, T. A. (2011). Rozvytok teorii liudsʹkoho kapitalu u pratsiakh Nobelivsʹkykh laureativ z ekonomiky. Ekonomichnyi prostir, 49, 104–111.

Vasyltchenko, V. S., Hrynenko, A. M., Hrishnova, O. A., & Kerb, L. P. (2005). Upravlinnia trudovym potentsialom: Navchalnyi posibnyk. Kyiv: KNEU.

Zakharova, O. V. (2010). Upravlinnia investuvanniam u liudskyi kapital: Metodolohiia, otsinka, planuvannia (Monograph). Donetsk: DVNZ DonNTU.

Bugas, V. V., & Naumenko, O. M. (n.d.). Trudovyi potentsial pidpryiemstva ta yoho struktura. Efektyvna ekonomika. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=

Davenport, T. H., & Prusak, L. (2000). Working knowledge: How organizations manage what they know. Harvard Business School Press.

Downloads

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Копитко, М. (2025). УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ І ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ЗАСАДАХ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(78), 203–212. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-203-212

Номер

Розділ

Розділ 2. Управління та адміністрування

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають