ОБГРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЙ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-237-251Ключові слова:
психологічний добробут, психічне здоров’я, «здорова» організація, управління організаціями, управлінська діяльність, стрес-менеджмент, ухвалення рішень, російсько-українська війнаАнотація
Актуальність вивчення управлінських втручань, спрямованих на забезпечення психологічного здоров’я та добробуту персоналу, обумовлена поширеністю стресів на робочому місті та їх глобальним негативним впливом на стан людини, що багатократно посилилось в під час війни. Вирішення цієї проблеми розглядаються в контексті гуманістичного, людино-центрованого підходу до управління, в я кому персонал розглядається як головний ресурс організації. Мета дослідження – сформулювати теоретично-методологічний базис для ухвалення управлінських рішень стосовно забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій під час російсько-української війни. На основі аналізу документації ВООЗ та МОЗ України, інструкцій та керівництв міжнародних організацій в сфері охорони праці, опублікованих результатів досліджень вітчизняних і західних вчених, сформульовано авторську модель психолого-організаційних впливів на трьох рівнях: індивідуальні особливості, компетенції та стани персоналу (мікрорівень), організаційне середовище (мезорівень), взаємодія організації та суспільства (макрорівень). Поняття «здоров’я» розглядається як стан повного фізичного ментального та соціального добробуту людини, а психічне здоров’я – як його невід’ємний компонент. Стаття розкриває широкий контекст вивчення проблеми психічного здоров’я на рівні всієї організації, що передбачає аналіз «здорової організації» та її складових. У «здорових організаціях» керівництво, культура, клімат та практика створюють середовище, сприятливе для забезпечення різних видів здоров’я та безпеки працівників, а також організаційної ефективності. Розкрито психосоціальні ризики та організаційно-психологічні детермінанти забезпечення психічного здоров’я, описано різновиди соціальної напруженості в організаціях. Узагальнено досвід західних організацій, запропоновано класифікацію загальних та спеціальних втручань, спрямованих на підтримку психічного здоров’я персоналу. Проведений огляд допоможе керівникам визначити мішені організаційних вплив, підібрати ефективні засоби та психологічні втручання задля збереження психічного здоров’я персоналу, а також потурбуватися про власний психологічний добробут та професійну ефективність під час війни та в інших катастрофічних умовах.Завантаження
Посилання
Бойчук, Ю. Д. (ред.) (2017). Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: колективна монографія. Харків: Вид. Рожко С. Г.
Карамушка, Л. М. (2017). Методики для дослідження складових, видів, чинників та умов соціальної напруженості в організації. Актуальні проблеми психології. Том І: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 46, 10–17.
Карамушка, Л. М., & Гнускіна Г. В. (2018). Психологія професійного вигорання підприємців : монографія. Київ : Логос, 2018.
Карамушка, Л. М., & Дзюба, Т. М. (2019). Феномен «здоров’я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(16), 22-33. https://doi.org/10.31108/2.2019.1.16.2
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., & Ковальчук О. С. (2021). Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія / за ред. Л. М. Карамушки. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., & Ковальчук О. С. (2018). Психологічні технології підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості: монографія / за ред. Л. М. Карамушки. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Карамушка, Л., & Терещенко, К. (2018). Соціальна напруженість на рівні взаємодії освітнього персоналу та організації: зв’язок з типами організаційної культури. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(12), 57-68. http://orgpsy-journal.in.ua/index.php/opep/article/view/99
Карамушка, Л. М., & Шевченко, А. М. (2017). Психологічні чинники та умови забезпечення психологічного здоров’я менеджерів освітніх організацій. Актуальні проблеми психології. Том І: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 47, 22–29.
Климчук, В. О., & Горбунова, В. В. (2017). Психічне здоров’я : організаціях: світова підтримка, українські перспективи. Нейроnews, 10(93), 7–13.
Кьоніґштайн Г. (2020) Як заповнити прогалину в лікуванні психічних розладів для 6,4 млн українців. Психічне здоров'я для України (MH4Ukraine). https://www.mh4u.in.ua/ya-predstavlyayu-organizacziyu-chy-gromadu/yak-zapovnyty-progalynu-v-likuvanni-psyhichnyh-rozladiv-dlya-64-mln-ukrayincziv/
Ляшко, В. (2022). Вплив війни на психічне здоров’я — колосальний. Урядовий портал. Міністерство охорони здоров'я України [публікація від 07 червня 2022 р.] https://www.kmu.gov.ua/news/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorovya-kolosalnij-viktor-lyashko
Предко, В. В., & Сомова, О. О. (2022). Вплив війни на зміну рівня стресу та стратегій збереження життєстійкості українців. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 33(72/4), 89-98. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.4/16
Савченко, О., & Михно, Т. (2023). Переживання соціальної напруженості в українському суспільстві: методика діагностики. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3 (29), 86-94. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.8
Терещенко, К., & Івкін, В. (2023). Толерантність до невизначеності та її зв’язок із психологічним здоров’ям освітнього персоналу в умовах воєнного часу. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 56-63. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.6
Царенко, Л. Г. (2018). Українські традиційні моделі здоров’я. Психологічний часопис, 2, 100–113. DOI: 10.31108/1.2015.2.2.15
Aleksina, N., Gerasimenko, O., Lavrynenko, D., & Savchenko, O. (2024). Ukrainian adaptation of the Generalized Anxiety Disorder scale (GAD-7): diagnostic experience in the state of martial law. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 11, 77-103. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-5
Bandeira, R., Chambel, M. J., & Carvalho, V. S. (2021). Influence of the work-family relationship on perceived health 5-Years later: The moderating role of job insecurity. Social Indicators Research, 153, 635–650. https://doi.org/10.1007/s11205–020–02509–2
Castanheira, F., Chambel, M. J., Santos, A., & Rodrigues, F. (2020). Healthy healthcare in Portugal: empirical studies of relational job characteristics and wellbeing among hospital nurses. In T. Lovseth, A. De Lange (Eds.). A system- based understanding of healthcare organizations, workers health and quality of care for patients (Рр. 297–315). London: Springer.
De Smet, A., Loch, M., & Schaninger B. (2007). Anatomy of a healthy corporation. McKinsey Quarterly, 2, 64–73.
Di Fabio, A. (2017). Positive Healthy Organizations: Promoting Well-Being, Meaningfulness, and Sustainability in Organizations. Frontiers in Psychology, 8, 1938. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01938
Di Fabio, A. (2016). Positive relational management for healthy organizations: psychometric properties of a new scale for prevention for workers. Frontiers in Psychology, 7, 1523. doi: 10.3389/fpsyg.2016.01523
Eurofound and EU-OSHA (2019). Psychosocial Risks in Europe: Prevalence and Strategies for Prevention. Luxembourg : Publications Office of the European Union. https://osha.europa.eu/en/publications/psychosocial-risks-europe-prevalence-and-strategies-prevention
Grawitch, M. J., & Ballard, D. W. (2016). The Psychologically Healthy Workplace: Building a Win-Win Environment for Organizations and Employees. Washington, DC: American Psychological Association. DOI: 10.1037/14731–000
International Labour Organization (ILO) (2019). Safety and Health at the Heart of the Future of Work. Building on 100 Years of Experience. Geneva, Switzerland : ILO Publications.
Lo Presti, A., Molino, M., Emanuel, F., Landolfi, A., & Ghislieri, C. (2020). Work-family organizational support as a predictor of work-family conflict, enrichment, and balance: crossover and spillover effects in dual-income couples. Europe’s Journal of Psychology, 16(1), 62–81. doi: 10.5964/ejop.v16i1.1931.
Lowe, G. (2010). Healthy Organizations: How Vibrant Workplaces Inspire Employees to Achieve Sustainable Success. Toronto, ON: University of Toronto Press.
Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K.B. (2023). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: a nationwide cross-sectional study. The Lancet. Reoginal Health – Europe, 36. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
Mental health and work. Mental Health Europe. URL: https://www.mhe-sme.org/what-we-do/mentalhealth-work/
Montgomery, A., Panagopoulou, E., Esmail, A., Richards, T., & Maslach C. (2019). A Systems Approach to Burnout in Healthcare Workplaces. BMJ, 366, l4774. doi: 10.1136/bmj.l4774.
Nielsen, K., Yarker, J., Munir, F., & Bültmann, U. (2020). IGLOO: A Framework for Return to Work Among Workers with Mental Health Problems. In Bültmann U., Siegrist J. (eds) Handbook of Disability, Work and Health. Handbook Series in Occupational Health Sciences (HDBSOHS,volume 1) (pp. 615-632). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-24334-0_38
Peters, S. E., Nielsen, K., Nagler, E., Revette, A. C., Madden, J., & Sorensen, G. (2020). Ensuring organization- intervention fi t for a participatory organizational intervention to improve food service workers’ health and wellbeing: Workplace Organizational Health Study. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 62(2), 33–45. DOI: 10.1097/JOM.0000000000001792
Quick, J. C., Quick, J. D., Nelson, D. L., & Hurrell J. J. (2017). Preventive Stress Management in Organizations. Washington, DC: American Psychological Association. DOI: 10.1037/10238–000
Sorensen, G., Peters, S., Nielsen, K., Nagler, E., Karapanos, M., Wallace, L., Burke, L., Dennerlein, J. T. & Wagner G. R. (2019). Improving Working Conditions to Promote Worker Safety, Health and Wellbeing for Low-Wage Workers: The Workplace Organizational Health Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(8), 1449. doi: 10.3390/ijerph16081449.
Tetrick, L. E. (2002). Individual and organizational health. Research in Occupational Stress and Well-being, 2, 117-141. DOI: 10.1016/S1479-3555(02)02003-6
Tetrick, L. E., & Peiró, J. M. (2012). Occupational safety and health, in The Oxford Handbook of Organizational Psychology. ed. S. W. Kozlowski. Oxford: Oxford University Press, doi10.1093/oxfordhb/9780199928286.013.0036
Tkalych, M., Snyadanko, I., Guba, N. & Zhelezniakova, Y. Social and Psychological Support for Personnel in Organisations: Work-Life Balance Programmes . Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment, 2020, 8, 159-166. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2020.08.02.10
Veldbrekht, O. O., & Tavrovetska, N. I. (2022). Percepted Stress Scale (PSS-10): Adaptation and Approbation in the War Circumstances. Problems of modern psychology, 2 (25), 16-27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2
World Health Organization (2022a). Mental health. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
World Health Organization (WHO) (2022b). World mental health report: Transforming mental health for all – executive summary. 28 р. https://www.who.int/publications/i/item/9789240050860
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
