ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Олена Сімоненко

doi:10.31732/2663-2209-2022-68-140-151

Автор(и)

Олена Сімоненко ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК" https://orcid.org/0000-0001-8103-8999

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-68-140-151

Ключові слова:

соціально-психологічний клімат організації, теоретична модель, структура соціально-психологічного клімату, компоненти соціально-психологічного клімату органів державної влади та місцевого самоврядування

Анотація

У статті розглянуто поняття соціально-психологічного клімату організації, його змістовні характеристики та чинники, які впливають на досліджуване явище. Узагальнено підходи до визначення складових соціально-психологічного клімату організації. Узагальнено основні чинники соціально-психологічного клімату органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як явища, які представляють собою складні динамічні системи, елементи якої, у зв’язку із значною кількістю особливих специфічний завдань, наділені певними особливостями та рисами, що відображають їх специфіку. Наведено особливі риси державного управління що зумовлюють особливі підходи для аналізу стану соціально-психологічного клімату в колективах органів державної влади та місцевого самоврядування, з метою можливості подальшої оцінки його складових та формування інтегрального показника розрахунку сприятливого СПК для досягнення цілей, поставлених перед учасниками даних установ. Обґрунтовано змістові, характерологічні особливості організації як явища, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які відображають колектив членів організації, що включає керівництво, посадові взаємини, правила, обов’язки, методи прийняття рішень, технології, капітал, стратегії досягнення мети. Представлено уточнене поняття «соціально-психологічного клімату органу державної влади, органу місцевого самоврядування» як сукупності багатогранних елементів, які ґрунтуються на особистісних властивостях членів колективу установи, особливостях їх взаємовідносин, умовах праці, що обумовлюють продуктивність управлінської діяльності у справах держави і суспільства. Презентовано вперше розроблену теоретичну модель соціально-психологічного клімату організацій, а саме органів державної влади та органів місцевого самоврядування в процесі впровадження в України реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олена Сімоненко, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

Аспірант кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Посилання

Данчева О. В., Швалб Ю. М. Практична психологія в економіці та бізнесі. К. : Лібра, 1998. 270 с.

Карамушка Л. М., Москальов М. В. Психологія підготовки майбутніх менеджерів до управління змінами в організації: монографія. К. – Львів : Сподом, 2011. 216 с.

Романов А. Д. Соціально-психологічні домінанти в управлінні персоналом підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Х. : Нац. екон. ун-т ім. С. Кузнеця. 2016. 19 c.

Сингаївська І. В. Аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення проблеми професійної успішності особистості. Актуальні проблеми психології. Т. 1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2014. Вип. 41. С. 168–176.

Хмелевська А. Ю. Методичні положення щодо діагностування та корекції соціально-психологічного клімату на підприємстві. Вісник соціально-економічних досліджень. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2015. (56). С. 107–113.

David Freiberg DG Park George Serafeim T. Robert Zochowski. Corporate Environmental Impact: Measurement, Data and Information. 2022. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/SSRN-id3565533.pdf

Gewirth A. Princeton, NJ.: Princeton University PresP. 2009. 235 p.

Steen B., Palander P. A selection of safeguard subjects and state indicators for sustainability assessmentP. The International Journal of Life Cycle Assessment. 2016. 21(6), pp.861–874. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11367-016-1052-6

Schneider В. Organizational Climate and Culture: Reflections on the History of the Constructs in JAP. California, 2017. 49 р. URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Fapl0000090

Акімов О. О. Соціально-психологічний складник у системогенезі професійної діяльності державних службовців. Публічне адміністрування: теоріята практика. 2018. (2). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2018_2_14

Алюшина Н. О., Кудринська Г. В. Фактори психологічної готовності державних службовців до нововведень. Правничий вісник Університету "КРОК". 2017. (29). С. 206–213.

Брич Л. В., Криштанович М.Ф. Соціально-психологічний потенціал особистості в системі державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. (2). URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1840

Литвинова Л. В. Організаційна культура управління державною установою: соціально-психологічний аспект. Соц. психологія, 2009. (5). С. 126–131.

Ничта Н. Психологічні чинники готовності особистості до громадської активності та взаємодії з органами державної влади. Ефективність державного управління. Л. : ЛРІДУ НАДУ. 2011. (29).

Рачинський А. П. Стратегічне управління персоналом органів державної влади: теоретико-методологічні засади. К. : НАДУ, 2011. URL: http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Monografiy/c3fb98ec-fca1-4c99-b9e5-f0e0bb2bc651.pdf

Романюк С. А. Децентралізація: теорія та практика застосування: монографія. К. 2018. 216 с. URL: http://bookri.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/romanuk_predprosm1.pdf

Улунова Г. Особливості спрямованості як конструкту функціональних компонентів культури професійного спілкування державних службовців із різним стажем діяльності. Науковий часопис національного педагогічного університетуімені М. П. Драгоманова. Сер. 12 Психологічні науки. 2020. (9). С. 154–165.

Costantini, A., De Paola, F., Ceschi, A., Sartori, R., Meneghini, A. M., and Di Fabio, A. Work engagement and psychological capital in the Italian public administration: A new resource-based intervention programme. SA J. Industr. Psychol. 43. URL: https://sajip.co.za/index.php/sajip/article/view/1413

Gewirth A. Self-Fulfillment. Princeton, NJ.: Princeton University Press, 2009. 235 p.

Hassan, P., Rohrbaugh, J. The role of psychological climate on public sector employees' organizational commitment: An empirical assessment for three occupational groupP. International Public Management Journal. 2017. 14 (1). Р.27–62.

Карташов Є.Г., Євдокимов В.В., Драган І.О., Дацій О.І, Грицишен Д.О., Алейнікова О.В. Державне та регіональне управління. К. : Університет менеджменту освіти, 2019. 223 с.

Кашпур Ю., Остапюк А. Задоволеність життям як чинник особистісного зростання в умовах сучасного суспільства. Актуальні проблеми особистісного зростання. Ж. : Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 2021. С. 58–61.

Скрипаченко, Т. В. Психологічний аналіз феномену задоволеності життям. К. : Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України , 2016. 2 (10), С. 124–130.

Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. К. : КНЕУ, 2001. 244 с.

Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. К.: Кондор, 2009. 576 с.

Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Загальна психологія. Навчальний посібник К. : Центр учбової літератури, 2012. 296 с.

Балахтар В. В. Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція. В. : Черемош, 2015. 432 с.

Огаренко В.М., Малахова Ж.Д. Соціологія малих груп. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 453с.

Загурська-Антонюк В. Ф. Сучасні тенденції децентралізації державної влади та їх реалізація в Україні. Д. : Державне управління: удосконалення та розвиток, 2019. (2). URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2019/26.pdf

Журавський В. Л., Журавська Л. М. Комп’ютерне тестування професійної компетентності державних службовців. Актуальні проблеми економіки, 2013. (12). С. 219–226.

Горєлов Д. О., Большенко С. Ф. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. Х. : ХНАДУ. 2010. 133 с.

Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Підручник. К. : КНЕУ, 2003. 367 с.

Андрусь О. І. Мотивація як фактор управління діяльністю персоналу. Формування ринкових відносин в Україні, 2014. (2). С. 119-123.

Кологривова Е. І. Прагнення як один з чинників переживання особистістю суб’єктивного благополуччя. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. К. : Університет Україна. 2007. 3(5), С.456–463.

Приходько Т. П. Мотивація професійного самовдосконалення викладача економічного напряму як складова його готовності до педагогічної діяльності у вищій школі. Ефективна економіка. 2012. (3). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_3_38

Кайдалова Л. Г., Пляка Л. В., Альохіна Н. В., Шаповалова В. С. Психологія спілкування : навч. посіб. Х. : НФаУ, 2018. 140 с.

Кислинська В. О. Корпоративна культура підприємства – один із факторів його конкурентоздатності. В. : Інститут КНТЕУ. 2016. URL: http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/10_kislins_ka%20v.o.doc.htm

Єрмаков Т. І. Індивідуальне розуміння концепту Я як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства К. : Міленіум. 2002. 6 (9). С. 200–207.

Грузинська І. В. Культура спілкування керівника на державній службі як основний чинник ефективного управління колективом. Державне управління: удосконалення та розвиток. К. : ДКЦ Центр. 2012. (8). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_8_4.

Сингаївська І.В., Архипчук І.В. Особливості дослідження взаємодії та ділового спілкування в колективі фінансової служби організації. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2022. № 3-4 (27). С. 142–148.

Філь С. С. Етапи формування конфліктологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_5/30.pdf