THEORETICAL MODEL OF SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL CLIMATE IN THE ORGANIZATION IN THE PROCESS OF IMPLEMENTATION OF DECENTRALIZATION IN UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-68-140-151Keywords:
socio-psychological climate of the organization, theoretical model, structure of socio-psychological climate, components of socio-psychological climate of state authorities and local self-governmentAbstract
The article examines the concept of the socio-psychological climate of the organization, its meaningful characteristics and factors that influence the phenomenon under study. Approaches to determining the components of the socio-psychological climate of the organization are summarized. The main factors of the socio-psychological climate of state authorities and local self-government bodies are summarized as phenomena that represent complex dynamic systems, the elements of which, in connection with a significant number of special specific tasks, are endowed with certain features and traits that reflect their specificity. The special features of state administration are presented, which lead to special approaches for analyzing the state of the social and psychological climate in the collectives of state authorities and local governments, with the aim of making it possible to further evaluate its components and form an integral indicator for calculating a favorable SPK to achieve the goals set for the participants of these institution. The substantive, characterological features of the organization as a phenomenon, state authorities, and local self-government bodies, which reflect the collective of organization members, including management, job relationships, rules, duties, decision-making methods, technologies, capital, strategies for achieving goals, are substantiated. The refined concept of "social-psychological climate of the state authority, local self-government body" is presented as a set of multifaceted elements that are based on the personal characteristics of the members of the institution's team, the peculiarities of their mutual relations, working conditions that determine the productivity of management activities in the affairs of the state and society. The first developed theoretical model of the socio-psychological climate of organizations, namely state authorities and local self-government bodies in the process of implementing the reform of local self-government and territorial organization of power in Ukraine, is presented.
Downloads
References
Данчева О. В., Швалб Ю. М. Практична психологія в економіці та бізнесі. К. : Лібра, 1998. 270 с.
Карамушка Л. М., Москальов М. В. Психологія підготовки майбутніх менеджерів до управління змінами в організації: монографія. К. – Львів : Сподом, 2011. 216 с.
Романов А. Д. Соціально-психологічні домінанти в управлінні персоналом підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Х. : Нац. екон. ун-т ім. С. Кузнеця. 2016. 19 c.
Сингаївська І. В. Аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення проблеми професійної успішності особистості. Актуальні проблеми психології. Т. 1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. К.: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2014. Вип. 41. С. 168–176.
Хмелевська А. Ю. Методичні положення щодо діагностування та корекції соціально-психологічного клімату на підприємстві. Вісник соціально-економічних досліджень. Одеса : Одеський національний економічний університет. 2015. (56). С. 107–113.
David Freiberg DG Park George Serafeim T. Robert Zochowski. Corporate Environmental Impact: Measurement, Data and Information. 2022. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/SSRN-id3565533.pdf
Gewirth A. Princeton, NJ.: Princeton University PresP. 2009. 235 p.
Steen B., Palander P. A selection of safeguard subjects and state indicators for sustainability assessmentP. The International Journal of Life Cycle Assessment. 2016. 21(6), pp.861–874. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11367-016-1052-6
Schneider В. Organizational Climate and Culture: Reflections on the History of the Constructs in JAP. California, 2017. 49 р. URL: https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2Fapl0000090
Акімов О. О. Соціально-психологічний складник у системогенезі професійної діяльності державних службовців. Публічне адміністрування: теоріята практика. 2018. (2). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2018_2_14
Алюшина Н. О., Кудринська Г. В. Фактори психологічної готовності державних службовців до нововведень. Правничий вісник Університету "КРОК". 2017. (29). С. 206–213.
Брич Л. В., Криштанович М.Ф. Соціально-психологічний потенціал особистості в системі державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. (2). URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1840
Литвинова Л. В. Організаційна культура управління державною установою: соціально-психологічний аспект. Соц. психологія, 2009. (5). С. 126–131.
Ничта Н. Психологічні чинники готовності особистості до громадської активності та взаємодії з органами державної влади. Ефективність державного управління. Л. : ЛРІДУ НАДУ. 2011. (29).
Рачинський А. П. Стратегічне управління персоналом органів державної влади: теоретико-методологічні засади. К. : НАДУ, 2011. URL: http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Monografiy/c3fb98ec-fca1-4c99-b9e5-f0e0bb2bc651.pdf
Романюк С. А. Децентралізація: теорія та практика застосування: монографія. К. 2018. 216 с. URL: http://bookri.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/romanuk_predprosm1.pdf
Улунова Г. Особливості спрямованості як конструкту функціональних компонентів культури професійного спілкування державних службовців із різним стажем діяльності. Науковий часопис національного педагогічного університетуімені М. П. Драгоманова. Сер. 12 Психологічні науки. 2020. (9). С. 154–165.
Costantini, A., De Paola, F., Ceschi, A., Sartori, R., Meneghini, A. M., and Di Fabio, A. Work engagement and psychological capital in the Italian public administration: A new resource-based intervention programme. SA J. Industr. Psychol. 43. URL: https://sajip.co.za/index.php/sajip/article/view/1413
Gewirth A. Self-Fulfillment. Princeton, NJ.: Princeton University Press, 2009. 235 p.
Hassan, P., Rohrbaugh, J. The role of psychological climate on public sector employees' organizational commitment: An empirical assessment for three occupational groupP. International Public Management Journal. 2017. 14 (1). Р.27–62.
Карташов Є.Г., Євдокимов В.В., Драган І.О., Дацій О.І, Грицишен Д.О., Алейнікова О.В. Державне та регіональне управління. К. : Університет менеджменту освіти, 2019. 223 с.
Кашпур Ю., Остапюк А. Задоволеність життям як чинник особистісного зростання в умовах сучасного суспільства. Актуальні проблеми особистісного зростання. Ж. : Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 2021. С. 58–61.
Скрипаченко, Т. В. Психологічний аналіз феномену задоволеності життям. К. : Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України , 2016. 2 (10), С. 124–130.
Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. К. : КНЕУ, 2001. 244 с.
Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. К.: Кондор, 2009. 576 с.
Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Загальна психологія. Навчальний посібник К. : Центр учбової літератури, 2012. 296 с.
Балахтар В. В. Соціально-психологічний тренінг і маніпуляція. В. : Черемош, 2015. 432 с.
Огаренко В.М., Малахова Ж.Д. Соціологія малих груп. К.: Центр навчальної літератури, 2005. 453с.
Загурська-Антонюк В. Ф. Сучасні тенденції децентралізації державної влади та їх реалізація в Україні. Д. : Державне управління: удосконалення та розвиток, 2019. (2). URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2019/26.pdf
Журавський В. Л., Журавська Л. М. Комп’ютерне тестування професійної компетентності державних службовців. Актуальні проблеми економіки, 2013. (12). С. 219–226.
Горєлов Д. О., Большенко С. Ф. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. Х. : ХНАДУ. 2010. 133 с.
Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Підручник. К. : КНЕУ, 2003. 367 с.
Андрусь О. І. Мотивація як фактор управління діяльністю персоналу. Формування ринкових відносин в Україні, 2014. (2). С. 119-123.
Кологривова Е. І. Прагнення як один з чинників переживання особистістю суб’єктивного благополуччя. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. К. : Університет Україна. 2007. 3(5), С.456–463.
Приходько Т. П. Мотивація професійного самовдосконалення викладача економічного напряму як складова його готовності до педагогічної діяльності у вищій школі. Ефективна економіка. 2012. (3). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_3_38
Кайдалова Л. Г., Пляка Л. В., Альохіна Н. В., Шаповалова В. С. Психологія спілкування : навч. посіб. Х. : НФаУ, 2018. 140 с.
Кислинська В. О. Корпоративна культура підприємства – один із факторів його конкурентоздатності. В. : Інститут КНТЕУ. 2016. URL: http://www.rusnauka.com/CCN/Economics/10_kislins_ka%20v.o.doc.htm
Єрмаков Т. І. Індивідуальне розуміння концепту Я як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства К. : Міленіум. 2002. 6 (9). С. 200–207.
Грузинська І. В. Культура спілкування керівника на державній службі як основний чинник ефективного управління колективом. Державне управління: удосконалення та розвиток. К. : ДКЦ Центр. 2012. (8). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2012_8_4.
Сингаївська І.В., Архипчук І.В. Особливості дослідження взаємодії та ділового спілкування в колективі фінансової служби організації. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2022. № 3-4 (27). С. 142–148.
Філь С. С. Етапи формування конфліктологічної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. URL: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_5/30.pdf
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 Олена Сімоненко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
