СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МЕРЕЖЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2019-53-8-16Ключові слова:
мережеве підприємство, сутнісні ознаки, мережева спеціалізація, підприємницька структура, спільні цілі, синергетичний ефект, інноваційність, співпрацяАнотація
Систематизовано основні наукові погляди на проблему трактування сутності поняття мережевого підприємства з відповідним виділенням основних сутнісних ознак, які характеризують соціально-економічну природу досліджуваного феномену. Представлене авторське трактування вказаного поняття, сформульоване з урахуванням виокремлених сутнісних ознак мережевих структур. В рамках авторського трактування зазначається, що мережеве підприємство є бізнес-структурою учасників (комерційних, некомерційних підприємств, фізичних осіб-підприємців), що функціонує на засадах інноваційності, відкритості, мобільності, використання горизонтальних та / або вертикальних зв’язків формального (неформального) співробітництва (партнерства) між сторонами, які в рамках власної спеціалізації, прийняття зобов’язань, взаємозалежності співпрацюють для досягнення спільних цілей, для чого використовують специфічні переваги, пов’язані з єдиною ресурсною базою, можливостями забезпечення синергетичного ефекту масштабу, адаптивності до умов зовнішнього середовища. Відзначено, що авторське трактування передбачає перелік таких сутнісних ознак, зокрема: ознака партнерства, «м’яка інтеграція», спільні цілі учасників, спільна ресурсна база учасників, ознака отримання економічних ефектів від мережевого підприємництва (або ознака синергізму, синергетичного ефекту), опірність впливу зовнішніх умов з боку мережевої структури, існування єдиного керівного центру функціонування мережевої підприємницької структури, мережева спеціалізація, відкритість взаємовідносин між учасниками та відкритість до змін у співпраці, високий рівень зобов’язань, які беруть на себе актори мережевого об’єднання, взаємозалежність між учасниками мережевого підприємства, ознака мобільності функціонування, ознака швидкості транзакцій, ознака інноваційності. Доведено, що дане формулювання розширює теоретичну базу за цією проблематикою, оскільки в ньому враховано найбільш поширені сутнісні ознаки мережевих підприємств.
Завантаження
Посилання
Акулов В. Б., Рудаков М. Н. Теория организации. Петрозаводск : ПетрГУ, 2002. 142 с.
Вайлунова Ю. Г. Сетевые структуры и их роль в повышении конкурентоспособности предприятий. Экономика и банки. 2014. № 2. С. 53-60
Вютрих Х. А., Филипп А. Ф. Виртуализация как возможный путь развития управления. Проблемы теории и практики управления. 1999. № 5. С. 45-49.
Дзядук Т. В. Переваги та негативні ефекти формування мережевих підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 10. С. 36-38
Дмитриев В. И. CALS как снова проектирования виртуальных предприятий. Автоматизация проектировании. 1997. № 5. С. 14-17.
Магомедова А. М. Передумови розвитку мережевих структур у національній економіці. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2012. Вип. 27. С. 375-379.
Парубець О. М. Дослідження сутності мережевих об’єднань транспорту як економічної категорії. Технологический аудит и резервы производства. 2016. № 1/3(27). С. 37-40.
Сущенко О. А., Буздаков Л. М. Розвиток управління мережевими формами взаємодії бізнес-структур. Управління проектами та розвиток виробництва. 2011. № 3(39). С. 52–56.
Чепурда Л. М. Дослідження ефективності функціонування мережевих структур невиробничої сфери обслуговування. Бізнес-Інформ. 2015. № 2. С. 175-179.
Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture Volume 1: The Rise of the Network Society. Oxford: Wiley Blackwell. 2010. 520 p.
Jones C., Hesterly W. S., Borgatty S. P. A general theory of network governance: exchange conditions and social mechanisms. Academy of Management Review. 1997. № 22(4). рр. 911-945.
Paturel R., Vallerand J. Essai d’élaboration d’une méthodologie de développement stratégique d’une organisation-réseau. Economies et Sociétés -Sciences de Gestion. 1999. № 26-27. pp. 121-143.