PSYCHOEMOTIONAL STATES OF MILITARY PERSONNEL DURING MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL REHABILITATION
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-394-401Keywords:
emotions, psycho-emotional states, stress, anxiety, well-beingAbstract
The article is devoted to the analysis of the peculiarities of the psycho-emotional states of military personnel in the conditions of medical and psychological rehabilitation. The aim of the study is to conduct a theoretical and empirical study of the psychological characteristics of the psycho-emotional states of military personnel during the period of medical and psychological rehabilitation. It has been established that war creates new challenges for people's mental health, requiring not only physical endurance but also psychological resilience to cope with profound emotional turmoil and stressful situations, especially for military personnel who have suffered combat and psychological trauma. Psycho-emotional states, as complex manifestations of personality that always have their causes, affect the level of mobilisation and activity of the personality, promoting or hindering productive mental activity. It has been proven that in wartime, the problems of psycho-emotional states of military personnel during medical and psychological rehabilitation can become chronic and significantly worsen their quality of life and lead to psychosomatic disorders.
As a result of an empirical study based on the use of a set of complementary psychodiagnostic techniques, it was found that almost half of military personnel experience high levels of reactive anxiety, and a third experience personal anxiety. The main emotions that dominate military personnel during medical and psychological rehabilitation are anger, fear, sadness, anxiety, and interest. At the same time, low levels of well-being and general activity prevail. These conditions can have serious consequences for the emotional and psychological stability of military personnel. Therefore, understanding emotional responses as a condition is essential for psychotherapeutic interventions during their recovery from drug treatment and successful adaptation to civilian life.
Downloads
References
Агаєв, Н. А., Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Остапчук, В. В., & Ткаченко, В. В. (2016). Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 234 с.
Бочелюк, В. Й., Панов, М. С., & Сербін, Ю. В. (2022). Медико-психологічна реабілітація військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами. Перспективи та іновації науки. Серія Педагогіка. Серія Психологія. Серія Медицина, 12(17), 270–280.
Гаврилькевич, В., & Фірстова, О. (2023). Емоційні стани особистості: теоретичне дослідження феномену. Psychology Travelogs, 2, 41–50.
Кокун, О. М., Агаєв, Н. А., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., & Остапчук, В. В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: методичний посібник. Київ: Науково-Дослідний Центр Гуманітарних проблем Збройних Сил України. 282 с.
Корольчук, М. С., Корольчук, В. М., & Кулаженко, А. І. (2014). Психологічні особливості віддалених наслідків стресогенних впливів: монографія. Київ. 276 с.
Кулакевич, Т. В. (2014). Основні підходи до управління стресовими станами. Психологічні науки: проблеми і здобутки, 5, 35–47.
Панченко, О. А., & Зайцева, Н. О. (2016). Психологічний стан мирного населення в ситуації бойових дій. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологія, 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2016_1_8 (дата звернення : 22.12.25).
Пилипчук, Я., & Пономаренко, Л. (2024). Проблема реабілітації військових і цивільних від психологічних травм у працях українських педагогів і психологів. Науково-педагогічні студії, 8, 99–124. ЕІSSN: 2663-5739. DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2028-8-99-124
Радчук, Г. К., Олексюк, В. Р., & Несух, А. Ю. (2025). Розвиток резильєнтності особистості. Вчені записки Університету «КРОК», 2(78), 415–423. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-415-423
Радецька, Л. В., Лаба, І. О., Смачило, А. І., Нечаєва, О. О., Лопатенко, К.О., & Баумер, М. М. (2020). Особливості проявів бойових стресових розладів у поранених військовослужбовців Збройних сил України-учасників бойових дій. Медсестринство, 4, 23–26.
Сингаївська, І., & Бузова, В. (2025). Особливості реінтеграції ветеранів війни в професійну діяльність. Вчені записки Університету «КРОК», 4(80), 371–379. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-371-379
Сингаївська, І., & Сокур, І. (2025). Психологічна реабілітація воїнів після повернення у цивільне життя. Вчені записки Університету «КРОК», 3(79), 421–428. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-421-428
Синякова, В. (2025). Особливості психологічного супроводу військовослужбовців після повернення. Вісник Львівського університету, Серія психологічні науки, 23, 153–159.
Шаронова, І. В. (2013). Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології, 20, 738–747.
Brewin, C. R., Andrews, B., & Valentine, J. D. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(5), 748–766.
Drabe, N. (2015). Mutual associations between patients’ and partners’ depression and quality of life with respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer. Psycho-Oncology, 24, issue 4, 442–450.
Jia, M. (2015). Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective. Psycho-Oncology, 24, issue 12, 1754–1760.
Ozer, E. J., Best, S. R., Lipsey, T. L., & Weiss, D. S. (2003). Predictors of posttraumatic stress disorder and symptoms in adults: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 129(1), 52–73.
Plutchik, R. (1966). Psychophysiology of individual differences with special reference to emotions. Annual N. Y Acad. Sciense, 134(2), 776–781.
Rabinowitz, A. R., & Levin, H. S. (2014). Cognitive sequelae of traumatic brain injury. The Psychiatric clinics of North America, 37(1), 1–11. https://doi.org/10.1016/j.psc.2013.11.004.
Reger, M. A., Brenner, L. A., & Pont, A. du. (2022). Traumatic Brain Injury and Veteran Mortality After the War in Afghanistan. JAMA network open, 5(2), e2148158. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.48158.
Silverberg, N. D. (2019). Behavioral treatment for post-traumatic headache after mild traumatic brain injury: Rationale and case series. NeuroRehabilitation, 44(4), 523–530. DOI: 10.3233/NRE-192708.
Yehuda, R. (2002). Post-traumatic stress disorder. New England Journal of Medicine, 346, 108–114.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
