ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ФІЗИЧНОГО Я В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-195-202Ключові слова:
тілесність, схема тіла, образ тіла, образ фізичного Я, Я-концепція, самооцінка, підлітковий вікАнотація
Статтю присвячено висвітленню актуальної теми впливу соціально домінуючих еталонів фізичної привабливості на становлення зростаючої особистості. Актуальність проблеми зумовлена тим, що у сучасному світі еталони зовнішньої привабливості посідають провідне місце у формуванні суспільних стандартів успішної особистості та домінують серед чинників становлення самосвідомості зростаючої особистості. Проаналізовано проблему ставлення людини до свого зовнішнього вигляду в структурі Я-концепції особистості як у зарубіжній, так у вітчизняній психології. Визначено трактування феномену «тіла» як матеріального наповнення людини, «тілесності» як матеріально-духовної субстанції, спрямованої на реалізацію у соціумі, а також теорію «схеми тіла», яка об’єднує тіло, емоції та розум. Обґрунтовано, що системотвірним елементом образу Я є образ тіла, який формується у особистісному життєвому досвіді людини внаслідок взаємодії з іншими індивідами, а психологічними чинниками впливу на структуру образу фізичного Я є емоційні переживання людини з приводу своєї тілесності, реакції інших індивідів на людину та ідеальний образ тіла, прийнятий еталонним у соціумі. При цьому психологічні механізми процесу становлення структури образу фізичного Я відображаються у розгортанні таких аспектів його усвідомлення як: джерела окремих переживань, відчуттів; володіння певними функціями та властивостями; об’єкта соціального середовища; носія культурного стереотипу. Акцентовано увагу на тому, що ознаки дорослішання підлітків найяскравіше виявляються у зміні тіла, тому зацікавленість своєю зовнішністю стає однією із найважливіших домінант у становленні самосвідомості. З`ясовано, що неприйняття своїх тілесних якостей здебільшого зумовлює не лише становлення неадекватної самооцінки, порушення соціалізації загалом, але також може стати поштовхом до розвитку психосоматичних розладів у подальшому. Висвітлено, що ставлення до себе щодо задоволеності своїм тілом є істотним компонентом складної структури самосвідомості та має значний вплив на самоповагу, самореалізацію особистості в усіх сферах життя від публічної до інтимної.
Завантаження
Посилання
Балахтар, В. В. (2018) Психологія особистості: підручник. Київ: Талком. 384 с.
Колеснікова, Т. В., Сингаївська, І. В. (2020) Психологічні передумови формування іміджу сучасної жінки в соціальних мережах. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Київ, 20 листопада 2020 р.). К. : Університет "КРОК". 44–46.
Максименко, С. Д. (2008) Медична психологія. Вінниця : Нова книга. 704 с.
Моляко, Р. В. (2004) Психокорекційні стратегії деформації Я-образу зовнішності в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота. № 6. 78–80.
Нечитайло, Т. А. (2010) Генезис образу фізичного Я у підлітковому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ. 20 с.
Сєдих, К. В. & Фільц, О. О. (2017) Основи психотерапії. Київ: Академія. 192 с.
Павлік, Ю. (2013) Тілесність: культурні та соціальні інструменти тіла. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 «Психологічні науки». 56–41.
Радчук, Г. К. (2014) Аксіопсихологія вищої школи: монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. 380 с.
Чабан, О. С. & Хаустова, О. О. (2004) Психосоматичні розлади: нові аспекти розуміння, діагностики та лікування. Нова медицина. № 5. 26–30.
Язвінська, Є. С. (2012) Феномен тілесності: теоретичні і практичні дослідження. Суми: Університетська книга. 302 с.
Horney, K. (1993). The neurotic personality of our time, self-analysis. New York: W.W. Norton Company. 480 p.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.