ІТ-СЕКТОР ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-78-87Ключові слова:
ІТ-сектор, економічна стійкість, адаптивність, цифрові переливи, Industry 4.0, національна економіка, відновлення економіки, цифрова трансформація, Defense TechАнотація
У статті досліджено роль ІТ-сектору як стратегічного ресурсу забезпечення економічної стійкості (resilience) та подальшого повоєнного відновлення національної економіки України. Обґрунтовано, що в умовах безпрецедентних зовнішніх шоків ІТ-індустрія трансформувалася з сервісної галузі на фундаментальний антикризовий стабілізатор макроекономічної системи. Метою статті є теоретичне обґрунтування та концептуалізація ролі ІТ-сектору як стратегічного чинника забезпечення адаптивної стійкості національної економіки України, а також визначення механізмів його впливу на процеси структурного відновлення в умовах глобальної цифровізації та Industry 4.0. У ході дослідження використано комплекс методів: діалектичний та логіко-узагальнюючий – для уточнення сутності термінів «економічна стійкість» та «цифрові переливи»; системно-структурний – для аналізу міжгалузевих зв’язків в умовах Industry 4.0; статистичний та порівняльний – для оцінки внеску ІТ-послуг у макроекономічну стабільність; графічний – для візуалізації моделі взаємодії цифрового та реального секторів економіки. Автор аналізує ІТ-сектор крізь призму трьох функціональних ролей: джерела стабільних валютних надходжень, технологічного ядра для цифровізації традиційних галузей (агросектору, логістики, енергетики) та базису для розвитку оборонних технологій (Defense Tech). Особливу увагу приділено концептуалізації мультиплікативних ефектів, які генерує цифрова економіка. На відміну від існуючих підходів, у роботі запропоновано модель «адаптивної стійкості», яка враховує не лише здатність галузі до виживання, а й її потенціал щодо створення «цифрових переливів» (digital spillovers) у суміжні сектори, що пришвидшує їхнє відновлення. Доведено, що інтелектуальне ядро ІТ-сфери стає визначальним фактором подолання інституційних бар’єрів та стимулювання структурних перетворень у контексті Industry 4.0. Результати дослідження можуть бути використані для коригування державних стратегій відновлення України, де ІТ-сектор розглядається не як ізольований експортний сегмент, а як інтегральна складова нової архітектури національної безпеки та економічної самодостатності.
Завантаження
Посилання
Мельник T., & Завгородня E. (2022). ІТ-СЕКТОР УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ: 2022. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія: Економічні науки,6, 17-36. DOI: https://doi.org/10.31617/3.2022(125)02
Петрова, А.Ю., Дейнека М.О., & Прядко К.О. (2025). IT-СЕКТОР УКРАЇНИ: АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія «Економічна», 108, 27-40. DOI: https://doi.org/10.26565/2311-2379-2025-108-03
Ігнатко, М. (2025). ІТ-ІНДУСТРІЯ УКРАЇНИ ЯК ОСНОВА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ. Acta Academiae Beregsasiensis Economics, 11. DOI: https://doi.org/10.58423/2786-6742/2025-11-103-113
Рожкова, М. (2025). ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: РОЛЬ ІТ-СЕКТОРУ ТА МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИЙ ЕФЕКТ. Актуальні проблеми економіки, 6 (288), 172-179. DОІ: https://doi.org/10.32752/1993-6788-2025-1-288-172-179
Магдисюк, С.В., & Портна, О.В. (2024). АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІТ-СЕКТОРІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ ТА РЕГІОНІ. Проблеми економіки, 3 (61), 118-125. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2024-3-118-125
Пріоритети розвитку реального сектора в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України: аналіт. доп. / [О.В. Собкевич, А.В. Шевченко, В.М. Русан та ін.] ; за загальн. ред. Я.А. Жаліла. Київ: НІСД, 2024. 104 с. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS analytrep.2024.03
OECD, (2024). Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні, OECD Publishing, Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/5d9e86a7-uk
Пилипенко, О., & Процко, Я. (2024). ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ IT КОМПАНІЙ В УМОВАХ INDUSTRY 4.0. Вчені записки Університету «КРОК», 2(74), 22-30. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-22-30
Пилипенко, О.О., & Процко, Я.О. (2025). СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ІТ-КОМПАНІЙ У КОНТЕКСТІ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ. Вчені записки Університету «КРОК», 4(80), 71-80. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-71-80
Кошельок, Г.В., & Павлова, О.А. (2024). ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК ІТ-ПІДПРИЄМСТВ. Науковий вісник Одеського національного економічного університету, 9 (322), 93-99. DOI: https://doi.org/10.32680/2409-9260-2024-9-322-93-99
Алексеєвська, Г.С., & Чайковська, М.П. (2024). ТРАНСФОРМАЦІЯ ІКТ-СЕКТОРУ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Економіка та суспільство, 60. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-98
Martin, R. (2012). REGIONAL ECONOMIC RESILIENCE, HYSTERESIS AND RECESSIONARY SHOCKS. Journal of Economic Geography, 12 (1), 1-32. DOI: 10.1093/jeg/lbr019
Foster, K.A. (2006). A Case Study Approach to Understanding Regional Resilience. Working Paper. University of California, Berkeley. URL: https://www.econstor.eu/obitstream/10419/59413/1/592535347.pdf
Румик, І. (2007). Фінансове забезпечення інноваційної діяльності в українській економіці. Збірник наукових праць «Вчені записки Інституту економіки та права «КРОК», 16, 89-95.
Digital Spillover: Measuring the true impact of the digital economy / Oxford Economics. 2017. URL: https://www.huawei.com/minisite/gci/en/digital-spillover/files/gci_digital_spillover.pdf
Brynjolfsson, E., & Hitt, L.M. (2003). COMPUTING PRODUCTIVITY: FIRM-LEVEL EVIDENCE. Review of Economics and Statistics, 85 (4). URL: https://www.researchgate.net/publication/2406395_Computing_Productivity_Firm-Level_Evidence
Федулова, Л.І. (2015). Технологічна політика: глобальний контекст та українська практика: монографія ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. Київ : КНТЕУ. URL: https://ur.knute.edu.ua/server/api/core/bitstreams/37dba622-407b-4580-917f-c1e0c57e0b4e/content
Ляшенко, В.І. (2018). Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія / В.І. Ляшенко, О.С. Вишневський; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2017/Lyashenko_Vishnevsky_2018.pdf
Шваб, К. (2019). Четверта промислова революція. Форс Україна. URL: https://voxukraine.org/urivok-z-knigi-chetverta-promislova-revolyutsiya-formuyuchi-chetvertu-promislovu-revolyutsiyu-klausa-shvaba
Becker, G.S. (1993). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago: University of Chicago Press, 402 p. URL: https://www.nber.org/system/files/chapters/c3730/c3730.pdf
North, D.C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/cbo9780511808678
Уманців, Ю., & Бабкова, Є. (2021). Цифровізація економіки у контексті глобальних тенденцій суспільного розвитку. Геополітика України: історія і сучасність, 2(27), 102-113. DOI: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2021.2(27).
Senor, D., & Singer, S. (2009). Start-up Nation: The Story of Israel's Economic Miracle. New York: Twelve. URL: https://duikt.edu.ua/uploads/l_1946_10229364.pdf
Національний банк України. Статистика зовнішнього сектору. URL: https://bank.gov.ua
IT Research Ukraine 2024: Resilience as the New Reality. Lviv IT Cluster, 2024. URL: https://itcluster.lviv.ua/
Rumyk, I., & Puzyrova, P. (2025). CONCEPTUAL APPROACHES TO ENSURING FINANCIAL SECURITY OF IT COMPANIES IN THE CONTEXT OF SMART ECONOMY AND DIGITALISATION. Economics, Finance and Management Review, 1(21), 85-97. DOI: https://doi.org/10.36690/2674- 5208-2025-1-85-97
Румик, І.І., & Мельніченко, І.В. (2025). МЕТОДИКА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ: ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ТА ДІАГНОСТИКА РІВНЯ. Ефективна економіка, 5. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.5.21
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
