ІНТЕГРАЦІЯ ПРОЄКТНОГО ТА ПРОЦЕСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В БІЗНЕСІ В УМОВАХ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-194-204Ключові слова:
інтеграція, процесний підхід, управління проєктами, сталий розвиток, показники, стратегія розвитку, бізнес, відновлювальна економікаАнотація
У статті розглядається питання інтеграції процесного та проєктного управління як ефективного інструменту розвитку бізнесу в умовах відновлювальної економіки. Актуальність цього питання зумовлена необхідністю трансформації традиційних управлінських підходів, які не завжди відповідають викликам посткризового періоду, зокрема післявоєнного відновлення. У нових реаліях підприємства мають забезпечувати одночасно стабільність поточних бізнес-процесів і впровадження інноваційних змін, орієнтованих на стратегічне зростання. Сталий розвиток бізнесу вимагає поєднання проєктного підходу, як механізму досягнення конкретних цілей і впровадження інновацій, із процесним підходом, що забезпечує стандартизоване, безперервне та ресурсоефективне функціонування. У динамічному середовищі післякризового розвитку така інтеграція дозволяє підприємствам підвищити адаптивність, зменшити операційні ризики та підвищити довгострокову стійкість. Метою статті є обґрунтування доцільності інтеграції процесного та проєктного менеджменту в бізнесі в умовах відновлювальної економіки, а також розробка відповідних моделей управління з урахуванням високого рівня невизначеності, ресурсних обмежень і потреб стратегічної гнучкості. Методологічну основу дослідження становлять системний й процесний підходи до управління, принципи проєктного менеджменту. У розрізі відновлювальної економіки запропонована системна модель сталого розвитку орієнтована на досягнення балансу між економічними, соціальними, екологічними та інноваційними чинниками. Інтеграція процесного та проєктного підходів дає змогу підприємствам не лише підтримувати стабільну операційну діяльність, а й гнучко впроваджувати зміни. Така синергія дозволяє ефективніше реагувати на зовнішні виклики та забезпечує стратегічну стійкість бізнесу в умовах нестабільності. У післякризовий період стратегія розвитку бізнесу має бути комплексною, об’єднуючи різні напрями діяльності в єдину керовану систему. Головну роль у формуванні такої стратегії відіграє місія підприємства, яка визначає довгострокові орієнтири та вектори змін. Важливою умовою конкурентоспроможності є гармонійне поєднання економічних результатів із соціальною відповідальністю, екологічною безпекою та впровадженням інновацій. Запропонована модель управління допомагає бізнесу адаптуватися до складних обставин, раціонально використовувати ресурси та забезпечувати стале зростання на перспективу. Подальші дослідження доцільно зосередити на формуванні методології оцінки ефективності інтегрованого управління, адаптації моделей до галузевої специфіки та впровадженні цифрових рішень для підтримки прийняття управлінських рішень у контексті сталого відновлення.
Завантаження
Посилання
Кісільов, О.І., & Бедрій, Д.І. (2025). Концептуальна модель інтегрованого управління бізнесом в умовах відновлювальної економіки. Актуальні питання економічних наук, 10. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15354746
Holovnia, Y., Zhurba, O., Zakharchuk, V., Verbovska, L., & Havran, V. (2025). Analysis of Successful Cases of Sustainable Economic Development through Project Management in the Post-War Reconstruction of Ukraine. International Journal of Economics and Financial Issues, 15(3), 301-310. DOI: https://doi.org/10.32479/ijefi.18572
Cherniavskyi, B. (2025). Innovative use of floating solar panels in remediation: A product with a multiplicative effect for Ukraine's environmental restoration. Journal of Emerging Trends in Marketing and Management, I(1), 13-24. URL: https://www.etimm.ase.ro/RePEc/aes/jetimm/2025/JETIMM_V01_2025_133.pdf
Cherniavska, T., & Cherniavskyi, B. (2025). Digital reconstructor: Integration of digital twins for the reconstruction and remediation of war-affected territories in Ukraine. UKLO Proceedings: A Multidisciplinary Approach to Sustainable Development Goals, 1(1), 137-145. DOI: https://doi.org/10.20544/AISC.1.1.25.P13
Colibășanu, A. (2025). A first look at the geoeconomic challenges of rebuilding Ukraine. Ukraine’s journey to recovery, reform and post-war development. OAPEN, 75-87. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-66434-2_6
Trehub, O., Hudima, T., Kirin, R., Khomyn, V., Fedulova, I., Dzhulai, M. et al.; Cherniavska, T. (Ed.) (2024). Transformations of national economies under conditions of instability. Tallinn: Scientific Route OÜ, 296. DOI: https://doi.org/10.21303/978-9916-9850-6-9
Dmytryshyn, M., Ionin, Y., Tulai, O., Krupka, I., Alekseyenko, L., Stetsko, M. (2025). Communication Support for the Management of Socio-Economic Processes in the Context of Global Security. In: Hamdan, R.K. (eds). Sustainable Data Management. Studies in Big Data, 171, 131-144. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-83911-5_12
Chumachenko, A. (2025). Peculiarities of BIM Technology Integration in Construction Industry Enterprises of Ukraine. Proceedings of Odessa Polytechnic University, (1(71), 178-189. DOI: https://doi.org/10.15276/opu.1.71.2025.20
Petrukha, N., Demydonok, I., & Hubanov, O. (2024). Ethical aspects of bioeconomy in post-war reconstruction projects in Ukraine. Economics, Finance and Management Review, 4(20), 4-17. DOI: https://doi.org/10.36690/2674-5208-2024-4-4-17
Holubieva, V., Sivkov, S., & Moskvin, B. (2025). The role of international investment programs in promoting the development of veteran entrepreneurship in ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 11(3), 307-319. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2025-11-3-307-319
Gryshchenko, I., Gulevets, D., Prokopenko, N., Dniprov, O., & Stadnikov, V. (2025). The use of geoinformation systems for planning and implementing the restoration of territorial communities. Sapienza: International Journal of Interdisciplinary Studies, 6(2), e25025. DOI: https://doi.org/10.51798/sijis.v6i2.1008
Черненко, Ю., & Бедрій, Д. (2024). Трансформація житлово-комунальних послуг через інноваційне управління стейкхолдерами: кроки до сталості. Innovation and Sustainability, 2, 33-43. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2024.2.33.43
Бедрій, Д. (2024). Управління людськими ресурсами будівельної галузі на засадах сталого розвитку. Матер. 80-ї науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Одеської державної академії будівництва та архітектури (с. 97). Одеса: вид-во ОДАБА.
Міценко, Н., Іванченко Г., Боднарюк В., & Лозовий Т. (2022). Управління персоналом на засадах сталого розвитку як складова організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємства. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки, 67, 21-26. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2022-67-03.
Верховна Рада України (2019). Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
Данченко, О.Б., & Лепський, В.В. (2017). Cучасні моделі та методи управління проєктами, портфелями проєктів та програмами. Управління розвитком складних систем, 29, 46-54. URL: https://urss.knuba.edu.ua/files/zbirnyk-29/7.pdf
Редько, К., & Мірошниченко, В. (2022). Дослідження сталого розвитку в Україні: оцінка стану виконання цілей. Підприємництво та інновації, 22, 5-13. DOI: https://doi.org/10.37320/2415-3583/22.1
Панчишин, Т., & Вдовин, М. (2023). Компоненти сталого розвитку територіальних громад та регіонів в умовах суспільно-політичних викликів. Економіка та суспільство, 50. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-50-23
Данченко, О.Б., & Кісільов, О.І. (2025). Формування системи показників сталого розвитку в управлінні бізнесом в умовах відновлювальної економіки. Управління проектами у розвитку суспільства. Тези доповідей ХХІІ міжнародної науково-практичної конференції (с. 135-139). Київ: вид-во КНУБА.
Швед, В.В., & Горобець, В.П. (2023). Методичні підходи до розробки стратегії підприємства. Подільський науковий вісник, 2(26), 44-49. DOI: https://doi.org/10.58521/2521-1390-2023-26-9

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.