ДО ПИТАННЯ ПРО СИТУАЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-254-258

Ключові слова:

невизначеність, ситуації невизначеності, толерантність до невизначеності, ухвалення рішень

Анотація

У статті здійснюється теоретичний аналіз термінів невизначеність та ситуації невизначеності. Наголошується, що більшість українських авторів розглядають як невизначені такі ситуації, які характеризуються новизною, ризикованістю, неповнотою чи суперечливістю інформації, що не дозволяє особистості бути впевненою у майбутньому, прогнозувати та планувати його з великим відсотком ймовірності.  Також зазначається, що існує декілька видів ставлення до невизначеності – толерантне та інтолерантне. Останнє дозволяє розглядати невизначеність як невідʼємну частину життя, як нагоду пошуку нових рішень та можливостей. Саме таке ставлення сприяє психологічному благополуччю людини. Якщо ж йдеться про керівника бізнесу, зазначається, що толерантний до невизначеності керівник, сам шукає ситуації невизначеності, бо вбачає у них можливості для розвитку. Відповідно до основної мети статті – порівняти ситуації невизначеності мирного та воєнного часу, визначено основні відмінності зазначених ситуацій. Так, ситуації невизначеності мирного часу можна вважати більш передбачуваними, та менш новими, оскільки події в житті людей мають здатність повторюватися, даючи змогу накопичувати досвід поведінки в різних ситуаціях. Навіть, якщо якась ситуація повторюється не повністю однаково, людина має змогу застосувати для її вирішення знання за аналогією – відповідно до досвіду проживання схожої ситуації. Досвід проживання війни є унікальним, бо війна це таке явище, із яким хтось за все своє життя міг взагалі не стикатися. А отож, немає взагалі ніякого досвіду та шаблонів дій у ситуаціях невизначеності, спричинених війною. Також різниться ступінь небезпечності невизначених ситуацій мирного та воєнного часу. Під час війни під прямою загрозою опиняються найвищі соціальні цінності – життя людини, її здоровʼя, честь та гідність.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ганна Склярова, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, ЗВО «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ

Посилання

Артемов, В. Ю. & Сингаївська, І. В. (2022). Особливості процесів прийняття рішень в умовах невизначеності. Вчені записки Університету «КРОК». № 1 (65). С. 149–163. - DOI https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-65-149-163

Брюховецька, О. (2015). Психологічні особливості толерантності до невизначеності в управлінській діяльності як однієї зі складових професійної толерантності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Проблеми сучасної психології. Вип. 27. С. 70–81.

Гусєв А. (2009). Толерантність до невизначеності як чинник розвитку ідентичності особистості. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук). Київ. URL: http://www.dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/1910

Клименко, І. (2017). Толерантність до невизначеності як фактор адаптації курсантів – майбутніх правоохоронців, які навчаються в рамках психологічного супроводу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. Випуск 4. Том 2. С. 164–168.

Курова, А. (2021). Ситуація невизначеності у парадигмі сучасних викликів суспільства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія», Випуск 4. С. 51–55.

Лушин, П. (2016). Невизначеність, яку не толерують. Теорія і практика психотерапії. 5. Том 3. С. 2–6.

Мельник, Ю. & Ющенко, В. & Резнік, А. (2021) Психологічна характеристика ситуації невизначеності в життєвому просторі особистості. Габітус. Загальна психологія. Історія психології. Випуск 21. С. 83–87.

Максименко, С. (2006). Генеза здійснення особистості. Київ. Видавництво ТОВ "КММ".

Милославська, О. & Іванчихіна, К. ( 2019). Феномен невизначеності у психології. Особистість, суспільство, закон. Харків. 56–59.

Сингаївська, І. В. & Гура, Г. Н. (2023). Психологічні особливості ухвалення рішень керівниками бізнесу в ситуації невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія. № 29 (2-3). С. 95–111.

Фалько, Н., & Остополець, І., & Шарапова, Ю. (2024) Толерантність до невизначеності в контексті життєстійкості особистості. Габітус. Загальна психологія. Історія психології. Випуск 59. С. 57–60.

Хілько, С. (2016) Сутність і типи ситуацій невизначеності у професійній діяльності психологів. Інститут психології імені ГС Костюка НАПН України. Актуальні проблеми психології. Том І. Випуск 45. С. 144–150.

Чиханцова, О. (2023). Розвиток резильєнтності особистості в ситуаціях невизначеності. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 34 (73) № 1. С. 35–40.

Daw, N. D. & Niv, Y. & Dayan, P. (2005). Uncertainty-based competition between prefrontal and dorsolateral striatal systems for behavioral control. Nature Neuroscience. Volume 8. P. 1704–1711.

Kramer, M. (1999). Motivation to reduce uncertainty. Management communication quarterly. Vol.13(2). P.305–316.

Downloads

Опубліковано

2024-09-27

Як цитувати

Склярова, Г. (2024). ДО ПИТАННЯ ПРО СИТУАЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСУ. Вчені записки Університету «КРОК», (3(75), 254–258. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-254-258

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія