ПОНЯТТЯ «МОЛОДА ПОДРУЖНЯ ПАРА» У ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-459-464Ключові слова:
молоде подружжя, сім’я, шлюб, подружжя, подружня сімʼя, сімейна системаАнотація
У статті здійснено аналіз феномену молодого подружжя в контексті сучасних трансформацій інституту сім’ї.
Особливу увагу приділено розмежуванню понять «сім’я» і «подружжя» з позицій соціально-психологічного аналізу. Для цього теоретично досліджено наявні у науковій психологічній та юридичній літературі підходи до пояснення зазначених термінів. Право є одним з різновидів суспільних норм, які регулюють найважливіші для людей питання. З огляду на те, що реєстрація укладення шлюбу чи народження дитини регулюється законодавством, його дослідження в даному контексті теж є доречним та необхідним.
Проведений аналіз дозволив зробити висновок про наявність таких практик вживання слів “сімʼя” та “подружжя”: 1. Вони можуть вживатися як взаємозамінні, якщо про сімʼю говориться в сенсі підсистеми чоловік-дружина. Для конкретизації саме такого випадку існує спеціальний термін –подружня сімʼя (бездітна з різних причин подружня пара). 2. Для використання поняття “сімʼя” по відношенню до осіб, обʼєднаних родинними звʼязками (кровними чи законними), необхідною є умова, що один з них є дорослим, а інший дитиною.
Визначено, що критерії ідентифікації подружжя як молодого є умовними, і найчастіше для цього використовують вік партнерів (до 30-ти років), “стаж” шлюбу (в середньому – до 5-ти років), особливості адаптаційних процесів, що відбуваються у парі. Наголошується на важливості врахування не тільки кількісних критеріїв, які можна виміряти кількістю років, а й якісних особливостей, які можна зʼясувати, тільки провівши більш глибоке дослідження особливостей взаємодії пари та взаємної адаптації партнерів. Це важливо, оскільки шлюб, укладений навіть між особами пенсійного віку, перші роки свого існування вважатиметься молодим.
Також у статті окреслено ключові труднощі цього періоду (побутові, комунікативні, рольові, соціокультурні) та його позитивні сторони (високий рівень задоволеності шлюбом, емоційна підтримка та прагнення партнерів до особистісної ідентифікації один з одним).
Завантаження
Посилання
Буковинський, А. Й. (2012). Сім'я як соціокультурний феномен в Україні (Кандидатська дисертація). Доступ через: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/41672/Bukovynskyi_dis.pdf?sequence=1.
Васильченко, О. М. (2016). Сучасні підходи до дослідження сім’ї у психології. Правничий вісник Університету «КРОК», 24, 221–228.
Волошок, О. В. (2019). Соціально-психологічні чинники задоволеності шлюбом осіб періоду ранньої дорослості. Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Психологічні науки, 3, 122–128.
Говорун, Т. В., & Кікінежді, O. М. (2004). Гендерна психологія: навч. посіб. Київ: Академія.
Горецька, О. В., & Сердюк, Н. І. (2015). Психологія сім’ї: навч. посіб. Бердянськ: Видавець Ткачук О. В.
Котлова, Л. О., & Саух, І. Д. (2019). Психологічні чинники задоволеності шлюбом на різних етапах подружнього життя. Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Психологічні науки, 1, 223–228.
Кравець, В. П. (1995). Психологія сімейного життя: навч. пос.част. II. Тернопіль.
Лукаш, Ю. С., & Сингаївська, І. В. (2020). Особливості структурно-функційних характеристик подружжя з дисфункційними взаєминами. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІ Міжнародної конференції університету «КРОК», 181–183.
Менабдишвілі, Н. Є. (2014). Взаємовідносини подружжя та розподіл обов’язків у сучасній сім’ї. Демографічні та соціологічні проблеми: збірник праць Інституту демографії та соціології Державного університету Ілії, 139–146.
Поліщук, В. М.(Ed), Ільїна, Н. М., Поліщук, С. А., Савченко, Ю. Ю., Мисник, С. О., Рябко, Ю. В., & Шейкоза Г. Д. (2021). Психологія сім’ї: підручник. Суми: Університетська книга.
Ренке, С. О. (2010). Сім’я як соціально-психологічний феномен. Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 9, 357–364.
Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III. Відомості Верховної Ради України, 2002, № 21-22, 135.
Федоренко, Р. П. (2007). Психологія молодої сім’ї та сімейна криза: монографія. Луцьк: РВВ «Вежа».
Цільмак, О. М.(Ed), & Лефтеров, В. О. (2020). Психологія сім’ї та шлюбу: таблиці, схеми, коментарі: навчально-наочний підручник. Київ: Ліра-К.
Чигир, О. М. (2012). Подружжя-шлюб-сімʼя: звʼязок та відмінність понять. Актуальні проблеми психології, 12. Психологія творчості, 14, 278–283.
Gottman, D., & Silver, N. (2015). The Seven Principles for Making Marriage Work. New York: Harmony.
Olson, D. H. (2000). Circumplex Model of Marital and Family Systems. Journal of Family Therapy, 22, 144–167.
Satir, V., & Banmen, J., & Gerber, J., & Gomori, M. (1991). The Satir Model. Family Therapy and Beyond. Palo Alto: Science and Behavior Books.

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.