ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖІНКАМ, ЯКІ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВТРАТУ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Ірина Сингаївська; Аліна Берестовська

doi:10.31732/2663-2209-2024-73-214-226

Автор(и)

Ірина Сингаївська ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК" https://orcid.org/0000-0001-6802-0081
Аліна Берестовська ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-214-226

Ключові слова:

психологічний стан, втрата, горе, горювання, жалоба, війна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей надання психологічної допомоги жінкам, які переживають втрату близької людини під час війни. Дослідження слугувало досягненню наступних завдань: з’ясувати особливості, з якими стикаються психологи під час надання психологічної допомоги жінкам в горі; виявити додаткові складнощі у переживанні втрати у зв’язку з повномасштабною війною; визначити важливість і ефективність тих чи інших рекомендацій для надання психологічної допомоги жінкам в переживанні втрати під час війни (в полегшенні симптомів горя, інтеграції втрати та адаптації до нових обставин життя). При проведенні дослідження застосовано метод експертних оцінок, направлений на використання професійного досвіду психологів, отриманого в роботі з жінками, які зазнали втрати близької людини. Основна увага приділена аналізу та синтезу існуючих наукових даних і практичних підходів до психологічної реабілітації таких жінок. Автори статті використовують емпіричні дані, зібрані через анкетування психологів, які працюють з цією категорією жінок. Розглядаються різні підходи до терапії горя, включаючи моделі подвійного процесу вправляння з втратою, створення сенсу після втрати, а також концепції посттравматичного зростання. Проведено емпіричне дослідження особливостей надання психологічної допомоги жінкам, які переживають втрату під час війни. Дослідження підкреслює складність психологічної роботи з жінками, які пережили втрату близьких у воєнний час. Результати показують, що стандартні моделі психологічної допомоги можуть бути неефективними через унікальність кожного випадку горя. Ефективність психотерапії значно залежить від індивідуального підходу, при цьому необхідно враховувати специфіку переживань втрати в контексті війни. Рекомендується використання гнучких моделей, здатних адаптуватися до особливостей переживання кожної жінки, а також забезпечення підтримки, яка допомагає жінкам інтегрувати втрату в своє життя, відновлюючи відчуття нормальності і сприяючи їхньому особистісному зростанню. Запропоновані методи та рекомендації можуть слугувати як важливий орієнтир для психологів, які працюють в умовах сучасних конфліктів і криз.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ірина Сингаївська, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

Кандидат психологічних наук, професор, директор інституту психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», Київ, Україна

Аліна Берестовська, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Магістр, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ

Посилання

Мохнач, Л. Ю., Сингаївська, І. В. (2020) Теоретичний аналіз впливу наративних психотехнологій на формування ідентичності особистості. Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку: тези доповідей ІІ Міжнародної конференції (Київ, 20 листопада 2020 р.). К. : Університет "КРОК", 57–59. - https://conf.krok.edu.ua/SRE/SRE2020/paper/view/19

Сингаївська, І. В., Ткач, В. В., Ткач, Р. М. (2016) Методи юнгіанського аналізу в розв’язанні внутрішнього конфлікту особистості (на прикладі роботи з пошуком сенсу життя). Правничий вісник Університету «КРОК». К.: Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК». 24. 229–234.

Armstrong, D., Shakespeare-Finch, J. (2011) Relationship to the bereaved and perceptions of severity of trauma differentiate elements of posttraumatic growth. OMEGA-Journal of Death and Dying. 63(2). 125–140.

Bellet, B. W., LeBlanc, N. J., Nizzi, M. C., Carter, M. L., van der Does, F. H., Peters, J., McNally, R. J. (2020) Identity confusion in complicated grief: A closer look. Journal of abnormal psychology. 129(4). 397–407.

Bellet, B. W., Neimeyer, R. A., Berman, J. S. (2018) Event centrality and bereavement symptomatology: The moderating role of meaning made. OMEGA-Journal of Death and Dying. 78(1). 3–23.

Bowlby, J. (1980) Attachment and Loss: Volume 3 Loss: Sadness and Depression. London: Pimlico.

Calhoun, L. G., Tedeschi, R. G. (2014) The foundations of posttraumatic growth: An expanded framework. In Handbook of posttraumatic growth. Routledge.

Calhoun, L. G., Tedeschi, R. G., Cann, A., Hanks, E. A. (2010) Positive outcomes following bereavement: Paths to posttraumatic growth. Psychologica Belgica. 50(1-2). 125–143.

Captari, L. E., Riggs, S. A., Stephen, K. (2021) Attachment processes following traumatic loss: A mediation model examining identity distress, shattered assumptions, prolonged grief, and posttraumatic growth. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 13(1). 94–103.

Currier, J. M., Holland, J. M., Neimeyer, R. A. (2012) Prolonged grief symptoms and growth in the first 2 years of bereavement: Evidence for a nonlinear association. Traumatology. 18(4). 65–71.

Gillies, J., Neimeyer, R. A. (2006) Loss, grief, and the search for significance: Toward a model of meaning reconstruction in bereavement. Journal of constructivist Psychology. 19(1). 31–65.

Gross, R. (2018) The psychology of grief. New York: Routledge.

Harris, C. B., Brookman, R., O’Connor, M. (2021) It’s not who you lose, it’s who you are: Identity and symptom trajectory in prolonged grief. Current Psychology. 42. 11223–11233.

Harris, D. L., Winokuer, H. R. (2019) Principles and practice of grief counseling. Springer publishing company.

Holland, J. M., Currier, J. M., Neimeyer, R. A. (2006) Meaning reconstruction in the first two years of bereavement: The role of sense-making and benefit-finding. Omega-Journal of Death and Dying. 53(3). 175–191.

Huh, H. J., Kim, K. H., Lee, H. K., Chae, J. H. (2020) Attachment style, complicated grief and post-traumatic growth in traumatic loss: The role of intrusive and deliberate rumination. Psychiatry investigation. 17(7). 636–645.

Janoff-Bulman, R. (1992) Shattered Assumptions: Towards a New Psychology of Trauma. New York, NY: The Free Press.

Klass, D. E., Silverman, P. R., Nickman, S. L. (1996) Continuing bonds: New understandings of grief. Philadelphia, PA: Taylor & Francis.

Klass, D., Steffen, E. M. (2018) Continuing bonds in bereavement. New directions for research and practice. Routledge. 352 pp.

Li, J., Sun, Y., Maccallum, F., Chow, A. Y. (2021) Depression, anxiety and post-traumatic growth among bereaved adults: A latent class analysis. Frontiers in Psychology. 11. 575311.

Martinčeková, L., Klatt, J. (2017) Mothers’ grief, forgiveness, and posttraumatic growth after the loss of a child. OMEGA-Journal of Death and Dying. 75(3). 248–265.

Michael, C., Cooper, M. (2013) Post-traumatic growth following bereavement: A systematic review of the literature. Counselling Psychology Review. 28(4). 18–33.

Neimeyer, R. A. (2009) Constructions of Death and Loss: A Personal and Professional Evolution. In R.J. Butler (ed.) Reflections in Personal Construct Theory. Chichester: John Wiley and Sons.

Neimeyer, R. A. (2009) Constructivist psychotherapy: Distinctive features. Routledge. 150 pp.

Neimeyer, R. A. (2001) Meaning reconstruction & the meaning of loss. Washington, DC: American Psychological Association.

Neimeyer, R. A. (2016) Meaning reconstruction in the wake of loss: Evolution of a research program. Behaviour Change. 33(2). 65–79.

Neimeyer, R. A. (2021) New techniques of grief therapy: Bereavement and beyond. Routledge. 341 pp.

Neimeyer, R. A. (2015) Reconstructing meaning in bereavement. The Wiley handbook of personal construct psychology. 254–264.

Neimeyer, R. A. (2001) Searching for the meaning of meaning: Grief therapy and the process of reconstruction. Death Studies. 24. 541–558.

Neimeyer, R. A. (2020) What’s new in meaning reconstruction? Advancing grief theory and practice. Grief Matters: The Australian Journal of Grief and Bereavement. 23(1). 4–9.

Neimeyer, R. A., Burke, L. A., Mackay, M. M., van Dyke Stringer, J. G. (2010) Grief therapy and the reconstruction of meaning: From principles to practice. Journal of Contemporary Psychotherapy. 40. 73–83.

Neimeyer, R. A., Harris, D. L., Winokuer, H. R., Thornton, G. (2011) Grief and bereavement in contemporary society: Bridging research and practice. Routledge.

Neimeyer, R. A., Prigerson, H. G., Davies, B. (2002) Mourning and meaning. American Behavioral Scientist. 46(2). 235–251.

Parkes, C. (2006) Love and loss: The roots of grief and its complications. Hove: East Sussex.

Parkes, C. M. (1970) Psycho-social transitions: A field for study. Social Science and Medicine. 5. 101–115.

Qasim, K., Carson, J. (2022) Does post-traumatic growth follow parental death in adulthood? An empirical investigation. OMEGA-Journal of Death and Dying. 86(1). 25–44.

Qian, W., Tang, R., Jiao, K., Xu, X., Zou, X., & Wang, J. (2022) Growing in Suffering: The Curvilinear Relationship Between Prolonged Grief and Post-traumatic Growth of Recently Bereaved Individual During the COVID-19 Pandemic. OMEGA-Journal of Death and Dying. 1. P. 00302228221141937.

Stroebe, M. S. (2018) Good grief. Psychologist. 31(2). 24–28.

Stroebe, M., Schut, H. (2021) Bereavement in times of COVID-19: A review and theoretical framework. OMEGA-Journal of Death and Dying. 82(3). 500–522.

Stroebe, M., Schut, H. (2015) Family matters in bereavement: Toward an integrative intra-interpersonal coping model. Perspectives on Psychological Science. 10(6). 873–879.

Stroebe, M., Schut, H. (2016) Overload: A missing link in the dual process model? OMEGA-Journal of Death and Dying. 74(1). 96–109.

Stroebe, M., Schut, H. (2010) The dual process model of coping with bereavement: A decade on. OMEGA-journal of Death and Dying. 61(4). 273–289.

Stroebe, M., Schut, H. (1999) The dual process model of coping with bereavement: Rationale and description. Death studies. 23(3). 197–224.

Tedeschi, R. G., Calhoun, L. G. (2004) Posttraumatic growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychological inquiry. 15(1). 1–18.

Tedeschi, R. G., McNally, R. J. (2011) Can we facilitate posttraumatic growth in combat veterans? American Psychologist. 66(1). 19–24.

Tedeschi, R. G., Shakespeare-Finch, J., Taku, K., Calhoun, L. G. (2018) Posttraumatic growth: Theory, research, and applications. Routledge.

Tonkin, L. (2007) Certificate in Grief Support: Extending Your Skills in Working With Grieving Adults. Christchurch, New Zealand: Port Hills Press.

Waugh, A., Kiemle, G., Slade, P. (2018) What aspects of post-traumatic growth are experienced by bereaved parents? A systematic review. European Journal of Psychotraumatology. 9(1). P. 1506230.

Williams, H. et al. (2021) Posttraumatic growth in the context of grief: Testing the mindfulness-to-meaning theory. Journal of Loss and Trauma. 26(7). 611–623.

Wilson, J. (2013) Supporting people through loss and grief: An introduction for counsellors and other caring practitioners. London: Jessica Kingsley Publishers.

Záhorcová, L., Prielomková, A. (2020) Posttraumatic growth after the loss of a loved one in relation to ruminations and core beliefs. Human Affairs. 30(3). 399–412.