ПСИХОЕМОЦІЙНІ СТАНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ЕТАПІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-394-401Ключові слова:
емоції, психоемоційні стани, стрес, тривожність, самопочуттяАнотація
Стаття присвячена аналізу особливостей психоемоційних станів військовослужбовців в умовах медико-психологічної реабілітації. Метою статті є теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей психоемоційних станів військовослужбовців у період медико-психологічної реабілітації. З’ясовано, що війна створює нові виклики для психічного здоров’я людей, вимагаючи від них не лише фізичної витривалості, але й психологічної стійкості для протистояння глибоким емоційним потрясінням та стресовим ситуаціям, особливо для військових, які отримали бойові та психологічні травми. Психоемоційні стани як комплексні прояви особистості, які завжди мають свої причини, впливають на рівень мобілізації та активності особистості, сприяють або перешкоджають продуктивній психічній діяльності. Доведено, що в умовах війни проблеми психоемоційних станів військовослужбовців в період медико-психологічної реабілітації можуть набувати хронічного характеру та значно погіршувати якість їх життя і призводити до психосоматичних порушень.
У результаті проведеного емпіричного дослідження на підставі використання комплексу взаємнодоповнювальних психодіагностичних методик з’ясовано, що майже половина військовослужбовців переживає високий рівень реактивної тривожності, а третина – особистісної тривожності. Основними домінуючими емоціями військовослужбовців в період медико-психологічної реабілітації є гнів, страх, сум, тривога, а також інтерес. Водночас переважає низький рівень самопочуття та загальної активності. Ці стани можуть мати серйозні наслідки для емоційної та психологічної стабільності військових. Тому розуміння емоційного реагування як стану має суттєве значення для психотерапевтичних втручань на етапі їх відновлення після медикаментозного лікування та успішної адаптації в цивільному житті.
Завантаження
Посилання
Агаєв, Н. А., Кокун, О. М., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Остапчук, В. В., & Ткаченко, В. В. (2016). Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: Методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 234 с.
Бочелюк, В. Й., Панов, М. С., & Сербін, Ю. В. (2022). Медико-психологічна реабілітація військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами. Перспективи та іновації науки. Серія Педагогіка. Серія Психологія. Серія Медицина, 12(17), 270–280.
Гаврилькевич, В., & Фірстова, О. (2023). Емоційні стани особистості: теоретичне дослідження феномену. Psychology Travelogs, 2, 41–50.
Кокун, О. М., Агаєв, Н. А., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., & Остапчук, В. В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення: методичний посібник. Київ: Науково-Дослідний Центр Гуманітарних проблем Збройних Сил України. 282 с.
Корольчук, М. С., Корольчук, В. М., & Кулаженко, А. І. (2014). Психологічні особливості віддалених наслідків стресогенних впливів: монографія. Київ. 276 с.
Кулакевич, Т. В. (2014). Основні підходи до управління стресовими станами. Психологічні науки: проблеми і здобутки, 5, 35–47.
Панченко, О. А., & Зайцева, Н. О. (2016). Психологічний стан мирного населення в ситуації бойових дій. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологія, 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2016_1_8 (дата звернення : 22.12.25).
Пилипчук, Я., & Пономаренко, Л. (2024). Проблема реабілітації військових і цивільних від психологічних травм у працях українських педагогів і психологів. Науково-педагогічні студії, 8, 99–124. ЕІSSN: 2663-5739. DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2028-8-99-124
Радчук, Г. К., Олексюк, В. Р., & Несух, А. Ю. (2025). Розвиток резильєнтності особистості. Вчені записки Університету «КРОК», 2(78), 415–423. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-415-423
Радецька, Л. В., Лаба, І. О., Смачило, А. І., Нечаєва, О. О., Лопатенко, К.О., & Баумер, М. М. (2020). Особливості проявів бойових стресових розладів у поранених військовослужбовців Збройних сил України-учасників бойових дій. Медсестринство, 4, 23–26.
Сингаївська, І., & Бузова, В. (2025). Особливості реінтеграції ветеранів війни в професійну діяльність. Вчені записки Університету «КРОК», 4(80), 371–379. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-371-379
Сингаївська, І., & Сокур, І. (2025). Психологічна реабілітація воїнів після повернення у цивільне життя. Вчені записки Університету «КРОК», 3(79), 421–428. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-421-428
Синякова, В. (2025). Особливості психологічного супроводу військовослужбовців після повернення. Вісник Львівського університету, Серія психологічні науки, 23, 153–159.
Шаронова, І. В. (2013). Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології, 20, 738–747.
Brewin, C. R., Andrews, B., & Valentine, J. D. (2000). Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68(5), 748–766.
Drabe, N. (2015). Mutual associations between patients’ and partners’ depression and quality of life with respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer. Psycho-Oncology, 24, issue 4, 442–450.
Jia, M. (2015). Post-traumatic stress disorder symptoms in family caregivers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective. Psycho-Oncology, 24, issue 12, 1754–1760.
Ozer, E. J., Best, S. R., Lipsey, T. L., & Weiss, D. S. (2003). Predictors of posttraumatic stress disorder and symptoms in adults: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 129(1), 52–73.
Plutchik, R. (1966). Psychophysiology of individual differences with special reference to emotions. Annual N. Y Acad. Sciense, 134(2), 776–781.
Rabinowitz, A. R., & Levin, H. S. (2014). Cognitive sequelae of traumatic brain injury. The Psychiatric clinics of North America, 37(1), 1–11. https://doi.org/10.1016/j.psc.2013.11.004.
Reger, M. A., Brenner, L. A., & Pont, A. du. (2022). Traumatic Brain Injury and Veteran Mortality After the War in Afghanistan. JAMA network open, 5(2), e2148158. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.48158.
Silverberg, N. D. (2019). Behavioral treatment for post-traumatic headache after mild traumatic brain injury: Rationale and case series. NeuroRehabilitation, 44(4), 523–530. DOI: 10.3233/NRE-192708.
Yehuda, R. (2002). Post-traumatic stress disorder. New England Journal of Medicine, 346, 108–114.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
