ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАСИЛІТАТОР НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ПЕРЕХІДНИЙ ПРОСТІР ВЗАЄМОДІЇ HUMAI
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-342-352Ключові слова:
штучний інтелект, невизначеність, буферна зона розвитку, перехідний простір, гібридний інтелект, HUMAI, постгуманізм, екологічна психологічна фасилітація (ECPF), парадоксальний контроль, посттравматичний розвиток, емерджентністьАнотація
У сучасному академічному дискурсі домінує оборонна позиція щодо штучного інтелекту, яка акцентує увагу переважно на його обмеженнях – нездатності розуміти, відчувати, мати свідомість чи справді творити. Це дослідження пропонує альтернативну перспективу, засновану на моделі екологічної психологічної фасилітації (ECPF), постгуманістичній філософії та теорії вільної енергії Фрістона. Центральна теза роботи полягає в тому, що ШІ може утримувати невизначеність як джерело розвитку, компенсуючи еволюційну спрямованість людського мозку на її мінімізацію. Аналізуючи нейропсихологічні механізми людини до уникнення невизначеності та зіставляючи їх з архітектурними особливостями сучасних ШІ-систем, дослідження розвиває концепцію ШІ як фасилітатора «буферної зони розвитку» – простору між відомим і невідомим, де через парадоксальний контроль і толерантність до невизначеності відбувається генерація нового потенціалу особистості. Метою дослідження є концептуалізація штучного інтелекту як фасилітатора невизначеності-як-джерела-розвитку та введення концепції HUMAI як інтегративного перехідного простору людино-ШІ взаємодії. Ключові результати включають обґрунтування асиметрії когнітивних функцій людини та ШІ, а також введення концепції HUMAI, що базується на чотирьох принципах: асиметричного доповнення, фасилітації можливостей, емерджентного напруження та інноватики збереження. Практичні імплікації стосуються проєктування систем людино-ШІ взаємодії, орієнтованих на підтримку перехідного простору, в якому народжуються нові конфігурації мислення. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричною верифікацією концепції HUMAI та розробкою практичних моделей людино-ШІ взаємодії в контексті психологічної фасилітації та освітньої практики.
Завантаження
Посилання
Baker, B., Kanitscheider, I., Markov, T., Wu, Y., Powell, G., McGrew, B., & Mordatch, I. (2020). Emergent tool use from multi-agent autocurricula. In Proceedings of the International Conference on Learning Representations (ICLR 2020). https://openreview.net/forum?id=SkxpxJBKwS
Barad, K. (2007). Meeting the Universe Halfway: Quantum Physics and the Entanglement of Matter and Meaning. Duke University Press.
Boden, M. A. (1994). The Creative Mind: Myths and Mechanisms. Basic Books.
Boswell, J. F., Thompson-Hollands, J., Farchione, T. J., & Barlow, D. H. (2013). Intolerance of uncertainty: a common factor in the treatment of emotional disorders. Journal of clinical psychology, 69(6), 630–645. https://doi.org/10.1002/jclp.21965
Braidotti, R. (2013). The Posthuman. Polity Press.
Braidotti, R. (2019). Posthuman Knowledge. Polity Press.
Buhr, K., & Dugas, M. J. (2009). The role of fear of anxiety and intolerance of uncertainty in worry: an experimental manipulation. Behaviour research and therapy, 47(3), 215–223. https://doi.org/10.1016/j.brat.2008.12.004
Cambridge University Press & Assessment. (2025, November 18). 'Parasocial' is Cambridge Dictionary's word of the year 2025. Cambridge Dictionary. https://www.cambridge.org/news-and-insights/parasocial-is-cambridge-dictionary-word-of-the-year-2025
Carleton, R. N. (2016). Fear of the unknown: One fear to rule them all?. Journal of anxiety disorders, 41, 5–21. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2016.03.011
Chalmers, D. J. (1996). The Conscious Mind: In Search of a Fundamental Theory. Oxford University Press.
Clark, A. (2013). Whatever next? Predictive brains, situated agents, and the future of cognitive science. The Behavioral and brain sciences, 36(3), 181–204. https://doi.org/10.1017/S0140525X12000477
Clark, A. (1997). Being There: Putting Brain, Body, and World Together Again. MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/1552.001.0001
Deleuze, G., & Guattari, F. (1987). A thousand plateaus: Capitalism and schizophrenia (B. Massumi, Trans.). University of Minnesota Press.
Dellermann, D., Ebel, P., Söllner, M., & Leimeister, J. M. (2019). Hybrid intelligence. Business & Information Systems Engineering, 61(5), 637–643. https://doi.org/10.1007/s12599-019-00595-2
Dennett, D. C. (1991). Consciousness Explained. Little, Brown and Company.
Friston, K. (2010). The free-energy principle: a unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience, 11, 127–138. https://doi.org/10.1038/nrn2787
Gaggioli, A., Ferscha, A., Riva, G., Dunne, S. & Viaud-Delmon, I. (2015). Human Computer Confluence: Transforming Human Experience Through Symbiotic Technologies. De Gruyter Open Poland. https://doi.org/10.1515/9783110471137
Gentes, E. L., & Ruscio, A. M. (2011). A meta-analysis of the relation of intolerance of uncertainty to symptoms of generalized anxiety disorder, major depressive disorder, and obsessive-compulsive disorder. Clinical psychology review, 31(6), 923–933. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2011.05.001
Grupe, D., Nitschke, J. (2013). Uncertainty and anticipation in anxiety: an integrated neurobiological and psychological perspective. Nature Reviews Neuroscience, 14, 488–501. https://doi.org/10.1038/nrn3524
Hegel, G. W. F. (1812/1969). Science of Logic. Allen & Unwin.
Joseph, S. (2011). What doesn't kill us: The new psychology of posttraumatic growth. Basic Books.
Kern, M., Williams, P., Spong, C., Colla, R., Sharma, K., Downie, A., Taylor, J., Sharp, S., Siokou, K., & Oades, L. (2020). Systems informed positive psychology. The Journal of Positive Psychology, 15(6), 705–715. https://doi.org/10.1080/17439760.2019.1639799
Lomas, T. (2016). Towards a positive cross-cultural lexicography: Enriching our emotional landscape through 216 'untranslatable' words pertaining to well-being. The Journal of Positive Psychology, 11(5), 546–558. https://doi.org/10.1080/17439760.2015.1127993
Lushyn, P. (2005). Personal changes as a process: theory and practice. Odesa: Aspect.
Lushyn, P., & Kennedy, D. (2003). Power, Manipulation and Control in a Community of Inquiry. Analytic Teaching, 23(2). https://journal.viterbo.edu/index.php/at/article/view/782
Lushyn, P., & Sukhenko, Y. (2021). Post-Traumatic Stress Disorder and Post-Traumatic Growth in Dialectical Perspective: Implications for Practice. East European Journal of Psycholinguistics, 8(1), 57-69. https://doi.org/10.29038/eejpl.2021.8.1.lus
Lushyn, P., & Sukhenko, Y. (2025). ECPF: Eco-Centered Psychological Facilitation in Psychological and Educational Practice with Artificial Intelligence. Tallinn: Teadmus OÜ. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.30670676 (In Ukrainian)
Rivera, M. A. (2024). Why AI will never be conscious [Preprint]. PhilArchive. https://philpapers.org/rec/RIVWAW
Searle, J. R. (1980). Minds, brains, and programs. Behavioral and Brain Sciences, 3(3), 417–457. https://doi.org/10.1017/S0140525X00005756
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5
Tedeschi, R., & Calhoun, L. (1996). The Posttraumatic Growth Inventory: measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455–471. https://doi.org/10.1002/jts.2490090305
Turner, V. (1974). Dramas, fields, and metaphors: Symbolic action in human society. Cornell University Press.
Varela, F. J., Thompson, E., & Rosch, E. (1991). The embodied mind: Cognitive science and human experience. MIT Press.
Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes. Harvard University Press.
Walther, C. C. (2025, March 12). Hybrid intelligence: The future of human–AI collaboration. Psychology Today. https://www.psychologytoday.com/us/blog/harnessing-hybrid-intelligence/202503/hybrid-intelligence-the-future-of-human-ai-collaboration
Wei, J., Tay, Y., Bommasani, R., Raffel, C., Zoph, B., Borgeaud, S., Yogatama, D., Bosma, M., Zhou, D., Metzler, D., Chi, E. H., Hashimoto, T., Vinyals, O., Liang, P., Dean, J., & Fedus, W. (2022). Emergent abilities of large language models. Transactions on Machine Learning Research. https://doi.org/10.48550/arXiv.2206.07682
Winnicott, D. W. (1971). Playing and Reality. Tavistock Publications.
Wong, P. T. P. (2011). Positive psychology 2.0: Towards a balanced interactive model of the good life. Canadian Psychology, 52(2), 69–81. https://doi.org/10.1037/a0022511
Yu, A. J., & Dayan, P. (2005). Uncertainty, neuromodulation, and attention. Neuron, 46(4), 681–692. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2005.04.026
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
