МЕТОДОЛОГІЯ ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ В АДАПТИВНІЙ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-243-251Ключові слова:
оптимізація бізнес-процесів, цифрова трансформація, дизайн-мислення, управління бізнес-процесами, концептуальна модель, людиноцентричний підхідАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблематики оптимізації бізнес-процесів організації в умовах цифрової трансформації. З огляду на умови сучасного етапу розвитку організацій, які відмічені зростанням динамічності зовнішнього середовища і технологічних змін, вимогами споживачів та загостренням конкуренції, бізнес-процеси вже не є стабільними регламентованими системами. Актуальність теми зумовлена обмеженістю традиційних лінійних підходів до вдосконалення бізнес-процесів, які не забезпечують належного рівня адаптивності, швидкості перевірки управлінських рішень та врахування людиноцентричних факторів у процесах трансформації. Авторами обґрунтовано доцільність використання методології дизайн-мислення як інструменту оптимізації бізнес-процесів та представлено розроблену концептуальну модель оптимізації бізнес-процесів організації в умовах цифрової трансформації «Лабораторія бізнес-процесів», що інтегрує аналітичні, креативні та проєктні етапи в єдину ітеративно-рефлексивну систему прийняття рішень. Модель візуалізує логіку переходів між етапами, механізми зворотних зв’язків та можливість адаптивного коригування управлінських рішень залежно від отриманих результатів тестування та нових даних. Застосування моделі дозволяє розглядати оптимізацію бізнес-процесів як безперервний експериментально-аналітичний процес, який орієнтований на потреби користувачів і вимоги сучасного цифрового середовища. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз і синтез, узагальнення, порівняння, структурно-логічне моделювання, а також концептуальне проєктування управлінських процесів. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень автори вбачають розробку методів та інструментів практичного застосування представленої концептуальної моделі задля можливості її апробації у діяльності організацій різних сфер, та оцінки ефективності її впровадження.
Завантаження
Посилання
Беспалюк, Х. М., & Процак, К.В. (2021). Дизайн-мислення як ефективний метод адаптації до змін. Вісник Львівського політехнічного національного університету. Серія «Проблеми економіки та управління», 5(1), 121- 131.
Варава, Л. М., & Данілова, А. А. (2021). Дизайн-мислення як компонент інноваційного менеджменту. У Сучасний менеджмент: проблеми теорії та практики, (с. 83-85). Кривий Ріг.
Вербовська, Л. (2021, 30 вересня). Теоретичні аспекти використання дизайн мислення організаціями в умовах змін. У Розвиток компетентності в публічному секторі: європейські стандарти та перспективи (с. 134-135). Івано-Франківськ.
Головко, О., & Ткаченко, Ф. (2025). Цифровізація бізнес-процесів: передумови та тенденції. Управління розвитком складних систем, (62), 62–71. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2025.62.62-71
Головко, О.В., & Данченко, О.Б. (2024, 06-07 грудня). Моделі та методи оптимізації бізнес процесів організації в умовах цифрової трансформації. У Project, Program, Portfolio Management. P3M-2024, (с. 151-155). Одеса: ІШІР. https://drive.google.com/file/d/1cUh29AiOfhFiFK7QqvmZ0XM4doV8k8Ed/view?usp=drive_link.
Головко, О.В., & Рибалко, І.В. (2025, 28-29 листопада). Дизайн-мислення у менеджменті бізнес-процесів. У Project, Program, Portfolio Management. P3M-2025, (с. 91-95). Одеса: ІШІР.
Головко, О.О. (2025, 15–20 вересня). Сучасні підходи до проєктування бізнес-процесів. У Інформаційні системи та інноваційні технології управління проєктами і програмами (с. 102-106). Харків: ХНУРЕ. https://mmp-conf.org/documents/archive/proceedings2025.pdf
Голубчак, К. (2021). Методика дизайн-мислення в архітектурній освіті як інноваційний засіб формування креативності майбутніх архітекторів. Містобудування та територіальне планування, (76), 63–70. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2021.76.63-70
Губинський, А. (2020, 25 жовтня). Навіщо дизайн-мислення бізнесу? CRAFT INNOVATIONS https://www.craftinnovations.com.ua/post/design-thinking-for-business
Захарченко, Н.В. (2022). Перспективи розвитку дизайн-мислення в управлінні бізнесом та інноваціями. Академічний огляд, 1(56), 53-60.
Косенко, Д.Ю., Вишневська, О.В., & Остапик, С.В. (2022). Дизайн-мислення: теоретичні підстави та критика. Art and Design, (4), 43–50. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2022.4.4
Орлів, М.С. (2020). Розвиток людських ресурсів та організаційної культури в державних органах: використання методології дизайн-мислення. Публічне управління та адміністрування в Україні, 19, 76-81.
Ситник, Н.І., Пермінова, С.А., & Воржакова, Ю.П. (2022). Дизайн-стратегія як інструмент розроблення нових продуктів. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, (45), 42-49.
Ткаченко, А.М., & Плинокос, Д.Д. (2021). Дизайн-мислення, як нова парадигма розвитку стартапу. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, 6(39), 238-246.
Шаров, В. (2024). Дизайн-мислення: концепція та ключові етапи. Development Service Industry Management, (2), 259-264.
Шуть, О.Ю. (2022). Дизайн-мислення в управлінні сучасними компаніями. У Національний фармацевтичний університет, (с. 153-155). Харків. https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/28808/1/153-155.pdf
Blyznyukova, I., Teslenko, P., Danchenko, О., & Melenchuk, V. (2021). The concept of creating a minimum viable product and design-thinking in the it-project team management. Bulletin of NTU "KhPI". Series: Strategic management, portfolio, program and project management, 2(4), 11-17. https://doi.org/10.20998/2413-3000.2021.4.2
Borynskyi, T. (2025). Design thinking methodology: theory and practice. Coordinates of Public Administration. https://doi.org/10.62664/cpa.2025.01.04
Brown, T. (2008). Design Thinking. Harvard Business Review, 86(6), 84–92.
Kolesnikov, O.E., Lukianov, D.V., Gogunskii, V.D., & Sherstyuk, O.I. (2018). The Use of the “designthinking” and “seven hats” Methods at the Project Initiation and Planning Stage. Herald of Advanced Information Technology. Publ. Nauka i Tekhnika, 1(1), 62-68.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.