ЦИФРОВА КАТАТОНІЯ: ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ХИБНОГО СПОКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-456-466Ключові слова:
хибний спокій, когнітивна акинезія, цифрова кататонія, captured attention, екзистенційна фрустрація, внутрішнє виснаження, етика увагиАнотація
Ця стаття досліджує феноменологію «хибного спокою» як специфічний модус внутрішнього виснаження в умовах цифрового середовища. Дослідження розглядає трансформацію уваги та тілесності, що відбувається під впливом алгоритмічної детермінації, яка замінює внутрішню свободу волі зовнішнім керуванням. У статті аналізується поняття когнітивної акинезії – стану, який деформує інтенції та мислення при активній, але захопленій зовнішніми цифровими стимулами увазі суб’єкта, що формує ілюзію відпочинку.
На основі аналізу феноменологічних, екзистенційних, психологічних та нейропсихологічних підходів показано, що «хибний спокій» виникає як реакція на екзистенційну фрустрацію та дефіцит сенсожиттєвих орієнтирів. Він постає у формі «цифрової кататонії», де тілесне застигання та дефіцит вольової регуляції маскуються під естетику рекреаційного споживання.
Актуальність дослідження визначається тим, що цифрове середовище легітимізує «біологічний ступор», перетворюючи його на соціально прийнятну модель «відпочинку», яка фактично поглиблює екзистенційне та когнітивне виснаження суб’єкта, що залишається ним неусвідомленим. Це особливо значуще в умовах інформаційної інтенсивності та соціальної невизначеності, де феномен «хибного спокою» стає масовим культурним явищем.
Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному синтезі феноменології, екзистенційної філософії, психології та нейропсихології. Використано порівняльний аналіз станів депресії, вигорання, екзистенційного вакууму, реакції «freeze‑response» та цифрової кататонії.
Отримані результати дозволяють чітко відмежувати «хибний спокій» від суміжних станів за критерієм ілюзії суб’єктивного благополуччя при фактичній зупинці відновлювальних процесів. Стаття пропонує нові поняття («когнітивна акинезія» та «цифрова кататонія») як інструменти для діагностики цифрового виснаження та розробки «етики уваги» й повернення до тілесних практик як засобів подолання екзистенційної фрустрації.
Завантаження
Посилання
Водянка, Л. Д., Суховецька, Д. А., & Занюк, А. А. (2022). Поняття емоційного вигорання та його профілактика. Інвестиції: практика та досвід, 3, 49–53. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2022.3.49
Давиденко, О. В., & Сингаївська, І. В. (2022). Визначення феномену резильєнтності. У Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку (с. 402–404). Київ: Університет «КРОК».
Кологривова, Н. М. (2023). Особливості адаптаційних ресурсів особистості в умовах життєвих криз (дисертація доктора філософії). Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36844
Кремень, В. (2022). Філософія Григорія Сковороди в контексті людиноцентризму. Education: Modern Discourses, 5, 75–84. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2022-5-04
Магдисюк, Л. І., Федоренко, Р. П., Мельник, А. П., Хлівна, О. М., & Дучимінська, Т. І. (2021). Психологія екстремальності та психопрофілактика психічної травми й суїцидальних намірів. Луцьк: Вежа-Друк.
Мул, С. (2019). Фрустрація як проблема психічного стану особистості. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки, 1(12), 193–203. https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/psy_zbirnyk/article/view/146/126
Ралітна, Ю. О., & Сингаївська, І. В. (2021). Негативні психічні стани особистості в кризових життєвих ситуаціях. У Держава, регіони, підприємництво: інформаційні, суспільно-правові, соціально-економічні аспекти розвитку (с. 304–307). Київ: Університет «КРОК».
Сингаївська, І. В., & Довгань, І. Л. (2022). Психологічні засоби профілактики та подолання синдрому професійного вигорання у фахівців ЗМІ. Вчені записки Університету «КРОК», 2(66), 184–191. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-184-191
Сингаївська, І. В., & Страмоусова, І. Є. (2023). Чинники життєстійкості жінок під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3(75), 231–245. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-231-245
Сковорода, Г. (1973). Повне зібрання творів (Т. 1). Київ: Наукова думка. https://skovoroda.man.gov.ua/storage/files/skovoroda-povne-zibranja-tvoriv-u-dvuh-tomah-1973.pdf
Сковорода, Г. (1994). Наркіс. Розмова про те: пізнай себе. У О. Мишанич (Ред.), Твори в двох томах (Т. 1, с. 150–195). Київ: УНІГУ; НАН України. https://tarnawsky.artsci.utoronto.ca/elul/Skovoroda/Narkis.pdf
Ташматов, В. А., Геращенко, О. С., & Атанасова, К. К. (2024). Психологія особистості в екстремальних умовах. Габітус, 67, 286–292. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.67.48
Цюпенко, Т. (2024). Емоційний інтелект як засіб розвитку психологічної стійкості особистості в умовах сьогодення. Наукові записки. Серія: Психологія, 4, 109–115. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-16
Чиханцова, О. А. (2021). Психологія становлення життєстійкості особистості (дисертація доктора психологічних наук). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. https://uacademic.info/ua/document/0521U102027
Юркевич, П. Д. (1860). Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого. Київ: Київська духовна академія.
Frankl, V. E. (1963). Man’s search for meaning: An introduction to logotherapy. New York, NY: Washington Square Press.
Fuchs, T. (2018). Ecology of the brain: The phenomenology and biology of the embodied mind. Oxford: Oxford University Press.
Heidegger, M. (2010). Being and time (J. Stambaugh, Trans.; Rev. ed.). Albany, NY: State University of New York Press.
Kremen, V. (2022). The philosophy of Hryhorii Skovoroda in the context of humancentrism. Education: Modern Discourses, 5, 75–84. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2022-5-04
Lesiv, M. (2025). “The philosophy of the heart” of Hryhorii Skovoroda in the light of patristic anthropology. Scientific Notes of Ostroh Academy National University. Philosophy Series, 28, 54–57. https://journals.oa.edu.ua/Philosophy/article/view/4291
Maslach, C. (2001). The truth about burnout: How organizations cause personal stress and what to do about it. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Niermann, H. C. M., Figner, B., Tyborowska, A., Cillessen, A. H. N., & Roelofs, K. (2018). Investigation of the stability of human freezing-like responses to social threat from mid to late adolescence. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 12, Article 97. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2018.00097
Porges, S. W. (2011). The polyvagal theory: Neurophysiological foundations of emotions, attachment, communication, and self-regulation. New York, NY: W. W. Norton & Company.
Roelofs, K. (2017). Freeze for action: Neurobiological mechanisms in animal and human freezing. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 372(1718). https://doi.org/10.1098/rstb.2016.0206
Sartre, J.-P. (2021). Being and nothingness: An essay on phenomenological ontology (S. Richmond, Trans.). London: Routledge.
Veremeychik, S. V. (2020). Spirit, soul and body concepts in the context of P. Yurkevych’s philosophy of heart. Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Philosophy Series, 2, 45–52.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.