ПТСР У КОМБАТАНТІВ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМАТИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню психологічних особливостей розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій. Акцентовано увагу на тому, що ПТСР є багатовимірним феноменом і включає в себе нейробіологічні, психологічні та соціокультурні компоненти. Природа і механізми розвитку ПТСР у комбатантів мають свою специфіку, оскільки екстремальна ситуація тривалого власного та групового балансування між життям і смертю розкриває діапазон дії усіх можливих чинників хронізації цього психічного стану. Наслідком тривалого перебування в зоні безпосередніх бойових зіткнень стає наявність у комбатантів симптоматики комплексного та відстроченого типів ПТСР.

Проведений ретроспективний аналіз соціально-психологічних аспектів проблематики на прикладі комбатантів афганської і сучасної російсько-української війн вказує на наявність схожих патернів дезадаптації у комбатантів обох війн, а саме: високого рівня психосоціального стресу, флешбеків, інтрузивних спогадів, нічних кошмарів, відчуження і соціальної ізоляції. Але на противагу домінуванню у “афганців” “замороженості” емоцій,  у сучасних комбатантів частіше фіксується гіпервігілянтність, надмірна відповідальність, почуття провини (“синдром вижившого”).

Обидві категорії комбатантів стикаються з труднощами реінтеграції. Проте ветерани афганської війни страждали від відсутності системної психологічної допомоги та навішування ярликів “проблемних людей”, а комбатанти сучасної російсько-української війни отримують належну медико-психологічну допомогу та суспільну підтримку для відновлення особистісних ресурсів.

Супутніми, додатковими соціально-психологічними чинниками, що ускладнюють психічний стан сучасних комбатантів є: вплив інформаційних стресорів гібридної війни; специфічна ціннісно-екзистенційна травматизація, породжена особливостями ментального сприйняття природи російсько-української війни; масштабність загрози безпеці всього населення держави, включно і сімей комбатантів у тилових областях. У цьому контексті відсутність належної системи психосоціальної підтримки комбатантів може сприяти поновленню сценарію “втраченого покоління” у його сучасному форматі.