ПТСР У КОМБАТАНТІВ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМАТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-403-413Ключові слова:
комбатант,, посттравматичний стресовий розлад,, бойовий стрес,, соціальна ізоляція,, психосоціальна підтримка,, афганський синдром,, психологічна реабілітація,, психічне здоров’я.Анотація
Стаття присвячена дослідженню психологічних особливостей розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій. Акцентовано увагу на тому, що ПТСР є багатовимірним феноменом і включає в себе нейробіологічні, психологічні та соціокультурні компоненти. Природа і механізми розвитку ПТСР у комбатантів мають свою специфіку, оскільки екстремальна ситуація тривалого власного та групового балансування між життям і смертю розкриває діапазон дії усіх можливих чинників хронізації цього психічного стану. Наслідком тривалого перебування в зоні безпосередніх бойових зіткнень стає наявність у комбатантів симптоматики комплексного та відстроченого типів ПТСР.
Проведений ретроспективний аналіз соціально-психологічних аспектів проблематики на прикладі комбатантів афганської і сучасної російсько-української війн вказує на наявність схожих патернів дезадаптації у комбатантів обох війн, а саме: високого рівня психосоціального стресу, флешбеків, інтрузивних спогадів, нічних кошмарів, відчуження і соціальної ізоляції. Але на противагу домінуванню у “афганців” “замороженості” емоцій, у сучасних комбатантів частіше фіксується гіпервігілянтність, надмірна відповідальність, почуття провини (“синдром вижившого”).
Обидві категорії комбатантів стикаються з труднощами реінтеграції. Проте ветерани афганської війни страждали від відсутності системної психологічної допомоги та навішування ярликів “проблемних людей”, а комбатанти сучасної російсько-української війни отримують належну медико-психологічну допомогу та суспільну підтримку для відновлення особистісних ресурсів.
Супутніми, додатковими соціально-психологічними чинниками, що ускладнюють психічний стан сучасних комбатантів є: вплив інформаційних стресорів гібридної війни; специфічна ціннісно-екзистенційна травматизація, породжена особливостями ментального сприйняття природи російсько-української війни; масштабність загрози безпеці всього населення держави, включно і сімей комбатантів у тилових областях. У цьому контексті відсутність належної системи психосоціальної підтримки комбатантів може сприяти поновленню сценарію “втраченого покоління” у його сучасному форматі.
Завантаження
Посилання
Дьяків, О. (2022). Психологічна допомога військовим із ПТСР: вітчизняний досвід. Актуальні проблеми психології, 4(56), 112–120.
Іванова, Н. (2021). Особливості психотерапевтичної допомоги учасникам бойових дій з ПТСР в Україні. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Т. 12, 45, 201–213.
Сингаївська, І., & Сокур, І. (2025). Психологічна реабілітація воїнів після повернення у цивільне життя. Вчені записки Університету «КРОК», 3(79), 421–428. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-421-428
Шестопалова, Л., & Лісовенко, Л. (2018). Психологічні наслідки бойових дій: досвід України та міжнародні підходи. Психологічний журнал, (4), 38–47.
Юр’єва, Л., Носов, С., Мамчук, О., Николенко, О., Огоренко, В., Дукельський, О., Шустерман, Т., & Єрчакова, Н. (2017). Діагностика, корекція і профілактика кризових станів в учасників воєнних конфліктів. Київ. 204.
Bisson, J., Cosgrove, S., Lewis, C., & Roberts, N. (2015). Post-traumatic stress disorder. BMJ, 351, h6161. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmj.h6161.
Hoge, C., Auchterlonie, J., & Milliken, C. (2006). Mental Health Problems, Use of Mental Health Services, and Attrition From Military Service After Returning From Deployment to Iraq or Afghanistan. JAMA, 295(9), 1023–1032. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmj.h6161?utm_source=chatgpt.com.
Kessler, R., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., & Nelson, C. (1995). Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Archives of General Psychiatry, 52(12), 1048–1060. Retrieved from: https://doi.org/10.1001/jama.295.9.1023?utm_source=chatgpt.com.
Yehuda, R., & McFarlane, A. (1995). Conflict between current knowledge about posttraumatic stress disorder and its original conceptual basis. American Journal of Psychiatry, 152(12), 1705–1713. Retrieved from: https://doi.org/10.1176/ajp.152.12.1705.
Koenen, K., Ratanatharathorn, A., McLaughlin, K., Bromet, E., Stein, D., & Kessler, R. (2017). Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. Psychological Medicine, 47(13), 2260–2274. Retrieved from: https://doi.org/10.1017/S0033291717000708.
Van der Kolk, B. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York: Viking.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.