ПТСР У КОМБАТАНТІВ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМАТИКИ

Автор(и)

  • Вікторія Гриджук Інститут управління природними ресурсами ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК” https://orcid.org/0009-0006-7600-6283
  • Віра Бурак ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-403-413

Ключові слова:

комбатант,, посттравматичний стресовий розлад,, бойовий стрес,, соціальна ізоляція,, психосоціальна підтримка,, афганський синдром,, психологічна реабілітація,, психічне здоров’я.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню психологічних особливостей розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у комбатантів, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій. Акцентовано увагу на тому, що ПТСР є багатовимірним феноменом і включає в себе нейробіологічні, психологічні та соціокультурні компоненти. Природа і механізми розвитку ПТСР у комбатантів мають свою специфіку, оскільки екстремальна ситуація тривалого власного та групового балансування між життям і смертю розкриває діапазон дії усіх можливих чинників хронізації цього психічного стану. Наслідком тривалого перебування в зоні безпосередніх бойових зіткнень стає наявність у комбатантів симптоматики комплексного та відстроченого типів ПТСР.

Проведений ретроспективний аналіз соціально-психологічних аспектів проблематики на прикладі комбатантів афганської і сучасної російсько-української війн вказує на наявність схожих патернів дезадаптації у комбатантів обох війн, а саме: високого рівня психосоціального стресу, флешбеків, інтрузивних спогадів, нічних кошмарів, відчуження і соціальної ізоляції. Але на противагу домінуванню у “афганців” “замороженості” емоцій,  у сучасних комбатантів частіше фіксується гіпервігілянтність, надмірна відповідальність, почуття провини (“синдром вижившого”).

Обидві категорії комбатантів стикаються з труднощами реінтеграції. Проте ветерани афганської війни страждали від відсутності системної психологічної допомоги та навішування ярликів “проблемних людей”, а комбатанти сучасної російсько-української війни отримують належну медико-психологічну допомогу та суспільну підтримку для відновлення особистісних ресурсів.

Супутніми, додатковими соціально-психологічними чинниками, що ускладнюють психічний стан сучасних комбатантів є: вплив інформаційних стресорів гібридної війни; специфічна ціннісно-екзистенційна травматизація, породжена особливостями ментального сприйняття природи російсько-української війни; масштабність загрози безпеці всього населення держави, включно і сімей комбатантів у тилових областях. У цьому контексті відсутність належної системи психосоціальної підтримки комбатантів може сприяти поновленню сценарію “втраченого покоління” у його сучасному форматі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Вікторія Гриджук, Інститут управління природними ресурсами ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”

Кандидат психологічних наук, завідувачка кафедри психології Інституту управління природними ресурсами, ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, м. Коломия, Івано-Франківська область, Україна

Віра Бурак, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Студентка 4 курсу, спеціальність “Психологія”, ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, м. Київ, Україна

Посилання

Дьяків, О. (2022). Психологічна допомога військовим із ПТСР: вітчизняний досвід. Актуальні проблеми психології, 4(56), 112–120.

Іванова, Н. (2021). Особливості психотерапевтичної допомоги учасникам бойових дій з ПТСР в Україні. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, Т. 12, 45, 201–213.

Сингаївська, І., & Сокур, І. (2025). Психологічна реабілітація воїнів після повернення у цивільне життя. Вчені записки Університету «КРОК», 3(79), 421–428. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-421-428

Шестопалова, Л., & Лісовенко, Л. (2018). Психологічні наслідки бойових дій: досвід України та міжнародні підходи. Психологічний журнал, (4), 38–47.

Юр’єва, Л., Носов, С., Мамчук, О., Николенко, О., Огоренко, В., Дукельський, О., Шустерман, Т., & Єрчакова, Н. (2017). Діагностика, корекція і профілактика кризових станів в учасників воєнних конфліктів. Київ. 204.

Bisson, J., Cosgrove, S., Lewis, C., & Roberts, N. (2015). Post-traumatic stress disorder. BMJ, 351, h6161. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmj.h6161.

Hoge, C., Auchterlonie, J., & Milliken, C. (2006). Mental Health Problems, Use of Mental Health Services, and Attrition From Military Service After Returning From Deployment to Iraq or Afghanistan. JAMA, 295(9), 1023–1032. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmj.h6161?utm_source=chatgpt.com.

Kessler, R., Sonnega, A., Bromet, E., Hughes, M., & Nelson, C. (1995). Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Archives of General Psychiatry, 52(12), 1048–1060. Retrieved from: https://doi.org/10.1001/jama.295.9.1023?utm_source=chatgpt.com.

Yehuda, R., & McFarlane, A. (1995). Conflict between current knowledge about posttraumatic stress disorder and its original conceptual basis. American Journal of Psychiatry, 152(12), 1705–1713. Retrieved from: https://doi.org/10.1176/ajp.152.12.1705.

Koenen, K., Ratanatharathorn, A., McLaughlin, K., Bromet, E., Stein, D., & Kessler, R. (2017). Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. Psychological Medicine, 47(13), 2260–2274. Retrieved from: https://doi.org/10.1017/S0033291717000708.

Van der Kolk, B. (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York: Viking.

Downloads

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Гриджук, В., & Бурак, В. (2025). ПТСР У КОМБАТАНТІВ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПЕРЕБУВАЮТЬ У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМАТИКИ. Вчені записки Університету «КРОК», (4(80), 403–413. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-403-413

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія