ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-52-65-70Ключові слова:
вища освіта, фінансування вищої освіти, джерела фінансування, видатки на освіту, державний бюджет, місцеві бюджети, зарубіжний досвід, формула фінансуванняАнотація
За даними експертів Світового банку однію з чотирьох основних умов формування економіки знань є освіта та навчання, які характеризують наявність освіченого та професійно підготовленого населення, здатного до продукування, розподілу та використання знань. В умовах ринкових відносин освіта виступає важливою складовою і визначальним фактором людського розвитку та відіграє особливу роль у формуванні інтелектуального, духовного, економічного потенціалів держави. Освіта є найбільш масштабною частиною нинішнього державного устрою, його політичної, соціально-економічної, культурної та наукової організації. Від якості освіти залежить відтворення та нарощення інтелектуального потенціалу суспільства, виховання громадян, модернізація суспільних відносин. Удосконалення системи освіти – один із заходів, який необхідний для подолання кризових процесів, поліпшення життя людей, утвердження національних інтересів, зміцнення держави. Можна стверджувати, що без потрібної освіти люди не можуть забезпечити собі належних умов життя та реалізуватися як особистості. Фінансування освіти є основним важелем впливу держави на процеси перетворень в університетах та основним інструментом досягнення позитивних результатів в освітній сфері. Фінансове забезпечення освіти є основною умовою забезпечення якості освітніх послуг, підтримки конкурентоспроможності вищих навчальних закладів не лише в межах держави, а й на світовому ринку. Необхідно враховувати зарубіжний досвід як у питанні децентралізації фінансового забезпечення, так і у визначенні чіткої формули фінансування, яка б була сформована на елементах прозорості і доступності, що, своєю чергою, дасть відповідь на запитання, на основі яких показників заклад вищої освіти повинен отримувати кошти й яку кількість. Відповідно, повинен бути зумовлений зростаючий інтерес суспільства й держави до питань розвитку галузі освіти та визнання її загальнонаціональним пріоритетом. Для вирішення завдань, які сьогодення ставить перед системою вищої освіти, потребується суттєве зростання обсягу фінансування освіти.
Завантаження
Посилання
Бойко А. Конкурентоспроможність освіти як показник її ефективності та якості. Вища освіта України : журнал. 2008. № 3. С. 16–23.
Вакарчук І. О. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи. Вища школа : журнал. 2008. № 3. C. 3–19.
Паращенко Л. І. Управління загальною середньою освітою на засадах м’якої системної методології П. Чекланда. Вчені записки Університету «КРОК» : зб. наук. праць. Київ : Вид-во ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» №3 (51), 134-142.
Стельмах О. Особливості франчайзингу та індаументу в системі фінансування вищих навчальних закладів. Вісник Тернопільської Академії народного господарства : журнал. 2003. № 5. С. 82–87.
Тарасенко І. О., Нефедова Т. М. Проблеми фінансування вищої освіти в Україні в контексті забезпечення конуцрентоспроможності. Вісник КНУТД : журнал. 2013. № 4. С.177-185.
Волкова Н. Ф. Ефективність використання коштів ВНЗ. Фінанси України : журнал. 2005. № 5. C. 66–72.
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Про вищу освіту : Закон України вiд 17.01.2002 № 2984-III. Київ: Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2984-14.
Федулова Л. Концептуальна модель інноваційної стратегії України. Економіка і прогнозування : журнал. 2012. № 1 . С. 87–100.
Яшкіна О. І. Інноваційна діяльність підприємств України : тенденції розвитку та чинники впливу. Маркетинг і менеджмент інновацій : журнал. 2013.№4. С. 181–189.