ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ  В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

Олена Наумова; Євгеній Кудряшов

doi:10.31732/2663-2209-2023-72-111-122

Автор(и)

Олена Наумова ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК" https://orcid.org/0000-0002-1237-833X
Євгеній Кудряшов ВНЗ Університет економіки та права «КРОК» https://orcid.org/0000-0001-6394-8788

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2023-72-111-122

Ключові слова:

туристична дестинація, туризм, життєвий цикл, туристична атракція, турист

Анотація

Розуміння концепції життєвого циклу туристичних дестинацій дає змогу ефективно управляти її розвитком та покращувати позитивні ефекти від її функціонування. Мета статті - проаналізувати концепцію життєвого циклу туристичної дестинації у відповідності до процесів управління. Під час дослідження застосовані методи: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, типізація та інші. Результатами дослідження є якісне розуміння категорії «туристична дестинація» та її складових. Дане дослідження розглядає складові, які можуть охарактеризувати структуру системи, а саме: туристична атракція, сервісна та сполучна інфраструктури, посередники та допоміжні служби, туристичний продукт. Було виявлено, що важливими є знання суб’єктів управління, а також визначено показники, які відповідають за зміну етапу життєвого циклу. З-поміж них в дослідженні були виділені наступні: рівень туристичних прибуттів, стан навколишнього середовища, стан туристичної інфраструктури, ставлення місцевого населення до життя в межах туристичної дестинації. При цьому дослідження враховує чинники впливу, які також можуть зумовлювати прискорення зміни етапу життєвого циклу туристичної дестинації. Серед них можна виділити: державну та регіональну політику в сфері туризму, наявність конкуренції, рівень розвитку транспортної та сервісної інфраструктури. Також було визначено, що процес управління розвитком туристичної дестинації з урахуванням життєвого циклу – це послідовні кроки, які можуть повторюватися циклічно на кожному етапі. При цьому використовують різні практичні інструменти, які будуть більш доцільними відносно певного етапу життєвого циклу. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно може бути використане для поглибленого вивчення тематики концепції життєвого циклу туристичної дестинації та послугувати основою для подальших наукових досліджень з даної тематики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Олена Наумова, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

К.е.н., доцент, доцент кафедри маркетингу та поведінкової економіки, Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Євгеній Кудряшов, ВНЗ Університет економіки та права «КРОК»

Аспірант, кафедра управлінських технологій, спеціальність 073 «Менеджмент»

Посилання

Трусова Н.В., Цвілий С.М. (2023). Стійкий безпечний інноваційний розвиток у вітчизняній територіальній туристичній дестинації. Інтелект ХХІ, (2), С. 42-50. URL: https://doi.org/10.32782/2415-8801/2023-2.7 (date of access: 20.12.2023)

Бєлоусова Н.В. (2021). Управління розвитком туристичних дестинацій в економічній системі України. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління, 32(71), С. 1-7. URL: https://doi.org/10.32838/2523-4803/71-3-1 (date of access: 20.12.2023)

Кучерява Г. О. (2023). Туристична дестинація як об’єкт управління в туризмі. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія, (28), С. 93-102. URL: http://doi.org/10.32589/2412-9321.28.2023.280703 (date of access: 15.12.2023)

Butler, R. W. (1980). The concept of a tourist area cycle of evolution: Implications for management of resources. Canadian Geographer/Le Géographe canadien, 24(1), pp. 5-12.

Butler, R.W. (Ed.) (2006a). The Tourism Area Life-Cycle: Applications and modifications (Vol. 1). Bristol: Channel View.

Butler, R.W. (Ed.) (2006b). The Tourism Area Life-Cycle: Conceptual and theoretical issues (Vol. 2). Bristol: Channel View.

Басюк Д. І., Примак Т. Ю. (2015). Експертно-статистична оцінка життєвого циклу дестинацій винного туризму. Ефективна економіка, (2), С. 1-6. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_2_75 (date of access: 12.12.2023)

Корнілова Н. В. (2013). Управління організаційним розвитком туристичного підприємства на основі моделі життєвих циклів. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка, (18, Вип. 4 (2)), С. 82-84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2013_18_4(2)__22 (date of access: 09.11.2023)

Maralbayeva, S. M., Nikiforova, N. V., & Smykova, M. R. (2021). The Destination Life Cycle Concept in Developing a Tourist Brand. Case of Mangystau of Kazakhstan. Journal of Environmental Management & Tourism, 12(6 (54)), 1472-1494. URL: https://doi.org/10.14505//jemt.v12.6(54).05 (date of access: 03.05.2023)

Gazoni J. (2022). System Dynamics framework for tourism development management. Current Issues in Tourism, 25(15), pp. 2457-2478. URL: https://doi.org/10.1080/13683500.2021.1970117 (date of access: 01.12.2023)

Marsiglio S., Tolotti M. (2022). The tourism area life cycle hypothesis: A micro-foundation. TOURISM ECONOMICS, pp. 1-16. URL: https://doi.org/10.1177/13548166221138645 (date of access: 08.12.2023)

Gore, S., Borde, N. and Hegde Desai, P. (2023). Mapping tourism strategy patterns on tourism area life cycle. Journal of Hospitality and Tourism Insights, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. URL: https://doi.org/10.1108/JHTI-05-2022-0180 (date of access: 10.12.2023)

Odum C. J. (2020). The Implication of TALC to Tourism Planning and Development in the Global South: Examples from Nigeria. Journal of Tourism and Hospitality Management, 8(2), pp. 68-86. URL: https://doi.org/10.17265/2328-2169/2020.02.003 (date of access: 08.12.2023)

Rodrigo M., Ajala I., Irhanida A.K. (2023). Qualitative analysis of a tourism area life cycle model for interacting tourism destinations. Annals of Tourism Research Empirical Insights, 4(1), 100093. URL: https://doi.org/10.1016/j.annale.2023.100093 (date of access: 10.11.2023)

Surabhi G., Babu G. (2021). Empirically Mapping the Evolutionary Phases of Tourism Area Life Cycle (TALC): The Case of Goa, India. Tourism: An International Interdisciplinary Journal, 69(3), pp. 346-366. URL: https://doi.org/10.37741/t.69.3.2 (date of access: 15.12.2023)

Семенова М., Гунаре М. (2019). Правове визначення туристичної дестинації з урахуванням міжнародного законодавства та національного законодавства країн ЄС. Право та інновації, 4(28), С. 34-39. URL: https://doi.org/10.31359/2311-4894-2019-28-4-34 (date of access: 10.09.2023)

Karamustafa, K., Yılmaz, M. (2020). Destination Life Cycle: A Conceptual Approach Based on the Turkish Experience. Journal of Tourism & Gastronomy Studies, 8(4), pp. 439-451. URL: https://doi.org/10.21325/jotags.2020.696 (date of access: 10.09.2023)

Javdan, M., Ghalehteimouri, K. J., Ghasemi, M., Riazi, A. (2023). A novel framework for social life cycle assessment to achieve sustainable cultural tourism destinations. Turyzm/Tourism, pp. 7-18. URL: https://doi.org/10.18778/0867-5856.33.2.01 (date of access: 12.12.2023)

Paunović, I.; Dressler, M.; Mamula Nikolić, T.; Popović Pantić, S. (2020). Developing a competitive and sustainable destination of the future: clusters and predictors of successful national-level destination governance across destination lifecycle. Sustainability, 12(10), 4066. URL: https://doi.org/10.3390/su12104066 (date of access: 20.07.2023)

Adamiak C. (2020). Peer-to-peer accommodation in destination life cycle: the case of Nordic countries. Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism, 20(3), pp. 212-226. URL: https://doi.org/10.1080/15022250.2020.1775116 (date of access: 10.12.2023)

Singh S. (2021). Time, tourism area ‘life-cycle,’ evolution and heritage. Journal of Heritage Tourism, 16(2), pp. 218-229. URL: https://doi.org/10.1080/1743873X.2020.1766475 (date of access: 20.12.2023)

Andrianto T., Kusumah A. (2021). The Journey of Mapping the Entire Destination Lifecycle. Jurnal Kepariwisataan: Destinasi, Hospitalitas dan Perjalanan, 5(1), pp. 10-19. URL: https://doi.org/10.34013/jk.v5i1.278 (date of access: 15.12.2023)

Hartman S., Wielenga B., Heslinga J. (2020). The future of tourism destination management: building productive coalitions of actor networks for complex destination development. Journal of Tourism Futures, 6(3), pp. 213-218. URL: https://doi.org/10.1108/JTF-11-2019-0123 (date of access: 10.12.2023)

Khan M., Khan HUR, Lim CK, Tan KL, Ahmed MF. (2021). Sustainable Tourism Policy, Destination Management and Sustainable Tourism Development: A Moderated-Mediation Model. Sustainability, 13(21), 12156. URL: https://doi.org/10.3390/su132112156 (date of access: 12.12.2023)