ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-64-205-216Ключові слова:
система «людина – середовище», екологічний підхід, екологічне мислення, екологічна поведінка, екологічні комунікації, екологічна валідність, екологічна криза, політика змінАнотація
У статті проаналізовано особливості функціонування системи «людина – середовище» в реаліях сучасного постінформаційного, постмодерного світу та пов’язані з цим ризики. Показано зміни цього середовища, спричинені включенням туди принципово нового агента економічного, політичного, соціально-психологічного впливу – засобів масової комунікації. Показано також негативні наслідки такого включення. Метою дослідження є встановлення перспектив застосування екологічного підходу в сучасних психологічних дослідженнях. Означено основні поняття і положення екологічного підходу в застосуванні його до сучасних психологічних досліджень. Особливу увагу приділено висвітленню таких понять, як «екологічне мислення», «екологічна свідомість», «екологічні комунікації», «екологічна валідність», «екологічна криза». Проаналізовано взаємозв’язки між означеними цими поняттями психологічними та соціально-психологічними феноменами. Акцентовано увагу на доцільності наукових досліджень екологічної кризи та кризових станів особистості в цих умовах саме в парадигмі екологічної психології, тобто з урахування увідповіднення особистості із середовищем її буття, її професійної діяльності, її особистісного розвитку. Обгрунтовано доцільність застосування системи психотехнік з вироблення мотивації та навичок екологічної комунікації, заснованих на методології під назвою «політика змін». Політика змін – як екологічна технологія запобігання і подолання екологічної кризи – має здійснюватися в трьох основних напрямах: 1) як політика переорієнтації свідомості, життєвих позицій, переконань в напрямі виходу за рамки обмежень у простір альтернативних ідей і дій; 2) як пошук екологічного середовища для розвитку і самореалізації, переорієнтація власних комунікацій на засадах ціннісно-орієнтаційної єдності з цим середовищем, спільних з ним смислів, цілей, оцінок, дій, заснованих на «емпатійній формулі» тощо; 3) як політика розвитку особистості та зміцнення системи її ресурсів
Завантаження
Посилання
Вернадський В. И. Биосфера и ноосфера. Москва : Наука, 1989. 261 с.
Гейзенберг Ф. Ж. Принцип неопределенности. Существует ли мир, если на него никто не смотрит? Наука. Величайшие теории. 2015. Вып. 3. 176 с.
Дерябо С. Д., Ясвин В. А. Методологические проблемы становления и развития экологической психологии. Психологический журнал. 1996. Т. 17 № 6. С. 4-18.
Кохут Х. Восстановление самости. Москва : Когито-Центр, 2002. 316 с.
Левин К. Динамическая психология: избранные труды. Москва: Смысл, 2001. 572 с.
Макклелланд Д. Мотивация человека. СПб.: Питер, 2007. 672 с.
Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики. СПб. : Евразия, 1999. 432 с.
Різун В. В. Теорія масової комунікації. Київ : Просвіта, 2008. 260 с.
Ротер М., Шук Дж. Вміння бачити бізнес-процеси: створення цінності та зменшення втрат. Київ : Бібліотека Лін-Інституту, 2017. 132 с.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2002. 720 с.
Талеб Н. Н. Антихрупкость. Как извлечь выгоду из хаоса. Москва : ООО «Издательская Группа «Азбука-Аттикус», КоЛибри, 2015. 762 с.
Франкл В. Человек в поисках смысла. Москва : Прогресс, 1990. 368 с.
Фуллан М. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ. Львів : Літопис, 2000. 269 с.
Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. Київ : Український Центр духовної культури, 2004. 560 с.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.