СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • В.М. Михайлов Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
  • М.В. Андрієнко Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту
  • П.І. Гаман Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-61-95-101

Ключові слова:

державне управління та політика, модернізація, тенденції, інноваційна політика

Анотація

Питання взаємовідносин держави та громадськості в суспільному житті історично завжди виникало й спричинювало різні теоретичні погляди. Об’єднання громадян в усі часи покликані захищати інтереси людини, боротися проти тиранії, державного «левіафану». Однак лише наприкінці ХХ століття громадські об’єднання і організації врешті-решт позбавилися від тотального державного контролю, остаточно позбулися від ототожнення з державою. Водночас, форми участі організованої громадськості в державному управління набули мирних способів. Метою статті є аналіз світових тенденцій модернізації державного управління: досвід для України. Адже в контексті сучасних суспільно-трансформаційних процесів громадські організації вийшли на новий рівень взаємовідносин з державою. Державне управління трансформується в «публічне», яке своєю чергою, характеризується відкритістю, прозорістю, широким залученням інститутів громадянського суспільства до державно - управлінських процесів. Нині відсутній єдиний підхід до визначення форм і методів взаємодії органів державної влади з організованою громадськістю. Науковці виділяють різноманітні форми їх взаємодії, як інформування, консультації, громадські слухання, громадські експертизи, дорадчі комітети, громадськіініціативи, моніторинг громадської думки, громадське представництво в радах, просвіта, круглі столи, громадський контроль тощо. В законодавстві визначено правові форми взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства, а саме: участь інститутів громадянського суспільства у нормотворчій, правозастосовчій й правоохоронній діяльності держави. Необхідно констатувати що підходи до класифікації форм і методів участі організацій громадянського суспільства в публічному управлінні досить умовні й різноманітні. Не перестають з'являтися нові форми взаємодії держави і організованої громадськості.  У статті проаналізовані основні концепції взаємодії. Досліджено світові інноваційні механізми та технології управління. Систематизовано основні етапи соціальогое партнерства.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В.М. Михайлов, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

к.н.держ.упр., доцент, заступник начальника інституту з наукової роботи

М.В. Андрієнко, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

д.н.держ.упр., доцент, підполковник служби цивільного захисту, начальник науково-дослідного центру цивільного захисту

П.І. Гаман, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,

д.н.держ.упр., професор, начальник відділу заходів захисту

Посилання

Vigoda E. From Responsiveness to Collaboration: Governance, Citizens, and the Next Generation of Public Administration. Public Administration Review. 2002. Vol. 62. № 5. Р. 527-540.

Якубовський О. П., Бутирська Т. О. Державна влада i громадянське суспiльство: система взаємодiї: монографія. Одеса : ОРIДУ НАДУ, 2004. 196 с.

Основи публiчної полiтики та управлiння / за заг. ред. С. О. Телешуна. Київ : НАДУ, 2011. 312 с.

Паливода Л., Голота С. Стан та динамiка розвитку неурядових органiзацiй України 2002–2010 роки : звiт за даними дослiдж. Київ : ТОВ “Видавн. Дiм “КуПол”, 2010. 118 с.

Гудима Н. Принципи вiдкритостi i прозоростi та їх реалiзацiя в державному управлiннi. Вiсник НАДУ. 2005. № 3. С. 77–85.

Колодiй А. Ф. На шляху до громадянського сусп iльства. Теоретичнi засади й соцiокультурнi передумови демократичної трансформацiї в Українi: монографiя. Львiв: Червона Калина. 2002. 276 с.

Головатий М. Полiтико-правовi аспекти взаємодiї демократичної держави й громадянського суспiльства. Суспiльнi реформи та становлення громадянського суспiльства в Українi. 2001. Т. 1. С. 25-26.

Лациба М. Державне регулювання та стан розвитку громадянського суспiльства в Українi. Прiоритети розвитку громадянського суспiльства України. 2008. С. 15–31.

Жовнiрчик Я. Ф. Напрямки оптимiзацiї взаємовiдносин органiв публiчної влади та iнститутiв громадянського суспiльства. Науковий вiсник Академiї мунiципального управлiння. Серiя : Управлiння. 2013. Вип. 4. С. 25–32. URL: http://nbuv.gov.ua/j - pdf/Nvamu_upravl_2013_4_5.pdf.

Даудова Г. В. Взаємодiя держави i громадянського суспiльства: європейський досвiд. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e - book/db/2014 - 1/doc/4/01.pdf.

Лiткевич В. С. Становлення та сучасний розвиток взаємодiї Української держави з громадянським суспiльством. Стратегiчнi прiоритети. 2014. № 1. С. 18- 23.

Шаров Ю. П. Стратегiчне планування в мунiципальному менеджментi: концептуальнi аспекти : монографiя. Київ : УАДУ, 2001. 302 с.

Поляков В. Ю. Cпiввiдношення понять некомерцiйних та неприбуткових організацій. Європейськi перспективи. 2011. № 1. С. 46-51.

Ротар Н. Дiалоговi форми полiтичної участi : передумови та перспективи становлення в Українi. Полiтичний менеджмент. 2007. № 1. С.75- 92.

Downloads

Опубліковано

2021-03-02

Як цитувати

Михайлов, В., Андрієнко, М., & Гаман, П. (2021). СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ. Вчені записки Університету «КРОК», (1 (61), 95–101. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-61-95-101

Номер

Розділ

Розділ 5. Публічне управління та адміністрування