РУМІНАЦІЯ І ПОВЕДІНКОВЕ УНИКНЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПІДХОДИ ДО РОБОТИ В ТЕРАПІЇ ГОРЯ

Аліна Берестовська

doi:10.31732/2663-2209-2024-75-303-315

Автор(и)

Аліна Берестовська ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-303-315

Ключові слова:

втрата, горе, горювання, скорбота, румінація, поведінкове уникнення, пролонгований розлад горювання, терапія горя

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поняття, видів румінації та поведінкового уникнення, які зустрічаються в людей з пролонгованим розладом горювання, а також підходів до роботи з ними в терапії горя. З огляду на те, що повторювані думки й уникнення перешкоджають інтеграції втрати, актуальним постає їх краще розуміння. Аналіз наукових публікацій показав, що зарубіжні автори широко досліджують питання румінації і уникнення в контексті переживання втрати. У вітчизняній літературі бракує відповідних досліджень. Саме тому в цій статті представлено огляд наукових публікацій зарубіжних авторів. У статті запропоновано погляд на румінацію через призму двох теорій: теорію стилів відповіді та теорію сприйняття румінації як уникнення. Також в ній розглядаються різні види румінації: депресивні роздуми і роздуми горя, нав’язливі думки та навмисні роздуми. Крім того, наведено, як співвідноситься румінація з роботою горя і занепокоєнням. При визначенні ефективних втручань взяті до уваги наявні на теперішній час дослідження, які ґрунтуються на розумінні природи румінації. Виявлено, що для зменшення повторюваних думок і дистресу, пов’язаного з втратою, можуть застосовуватись експозиція (вплив) та поведінкова активація. Поведінкове уникнення окреслено через прояв у вигляді тривожного та депресивного уникнення. Обидва види уникнення можуть мати негативні наслідки для людей, які переживають втрату. В людей, які демонструють симптоми пролонгованого розладу горювання, одночасно з уникненням може спостерігатись поведінка, спрямована на наближення до померлого. Така поведінка також може слугувати уникненню реальності втрати. При роботі з тривожним уникненням в терапії горя ефективним втручанням може слугувати експозиція (вплив). Протидіяти тенденціям депресивного уникнення можна завдяки застосуванню поведінкової активації. Постає доцільним проведення майбутніх емпіричних досліджень, направлених на підтвердження теоретичних висновків, які запропоновані в цій статті.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Аліна Берестовська, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Викладач, магістр, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ

Посилання

Bellet, B. W., LeBlanc, N. J., Nizzi, M. C., Carter, M. L., van der Does, F. H., Peters, J., ... & McNally, R. J. (2020). Identity confusion in complicated grief: A closer look. Journal of abnormal psychology, 129(4), 397.

Boelen, P. (2010). Intolerance of uncertainty and emotional distress following the death of a loved one. Anxiety, Stress, & Coping, 23(4), 471-478.

Boelen, P. A., Eisma, M. C., Smid, G. E., Keijser, J. D., & Lenferink, L. I. (2021). Remotely delivered cognitive behavior therapy for disturbed grief during the COVID-19 crisis: Challenges and opportunities. Journal of Loss and Trauma, 26(3), 211-219.

Boelen, P. A., Olff, M., & Smid, G. E. (2019). Traumatic loss: Mental health consequences and implications for treatment and prevention. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), 1591331.

Boelen, P. A., Reijntjes, A., & Smid, G. E. (2016). Concurrent and prospective associations of intolerance of uncertainty with symptoms of prolonged grief, posttraumatic stress, and depression after bereavement. Journal of anxiety disorders, 41, 65-72.

Boelen, P. A., Stroebe, M. S., Schut, H. A., & Zijerveld, A. M. (2006b). Continuing bonds and grief: A prospective analysis. Death Studies, 30(8), 767-776.

Boelen, P. A., Van Den Bout, J., & van den Hout, M. A. (2006a). Negative cognitions and avoidance in emotional problems after bereavement: A prospective study. Behaviour research and therapy, 44(11), 1657-1672.

Boelen, P. A., Van Den Hout, M. A., & Van Den Bout, J. (2006c). A cognitive-behavioral conceptualization of complicated grief. Clinical Psychology: Science and Practice, 13(2), 109.

Boelen, P. A., Van Den Hout, M., & Van Den Bout, J. (2013). Prolonged grief disorder: Cognitive-behavioral theory and therapy. In Complicated grief (pp. 221-234). Routledge.

Calhoun, L. G., Tedeschi, R. G., Cann, A., & Hanks, E. A. (2010). Positive outcomes following bereavement: Paths to posttraumatic growth. Psychologica Belgica, 50(1-2), 125-143.

Cann, A., Calhoun, L. G., Tedeschi, R. G., Triplett, K. N., Vishnevsky, T., & Lindstrom, C. M. (2011). Assessing posttraumatic cognitive processes: The event related rumination inventory. Anxiety, Stress, & Coping, 24(2), 137-156.

Ehlers, A. (2006). Understanding and treating complicated grief: What can we learn from posttraumatic stress disorder?. Clinical Psychology: Science and Practice, 13(2), 135.

Eisma, M. C., & Lenferink, L. I. M. (2023). Co-occurrence of approach and avoidance in prolonged grief: a latent class analysis. European Journal of Psychotraumatology, 14(2), 2190544.

Eisma, M. C., & Stroebe, M. S. (2017). Rumination following bereavement: An overview. Bereavement Care, 36(2), 58-64.

Eisma, M. C., Boelen, P. A., Schut, H. A., & Stroebe, M. S. (2017). Does worry affect adjustment to bereavement? A longitudinal investigation. Anxiety, Stress, & Coping, 30(3), 243-252.

Eisma, M. C., Boelen, P. A., van den Bout, J., Stroebe, W., Schut, H. A., Lancee, J., & Stroebe, M. S. (2015с). Internet-based exposure and behavioral activation for complicated grief and rumination: A randomized controlled trial. Behavior therapy, 46(6), 729-748.

Eisma, M. C., de Lang, T. A., & Boelen, P. A. (2020a). How thinking hurts: Rumination, worry, and avoidance processes in adjustment to bereavement. Clinical Psychology & Psychotherapy, 27(4), 548-558.

Eisma, M. C., Rinck, M., Stroebe, M. S., Schut, H. A., Boelen, P. A., Stroebe, W., & van den Bout, J. (2015b). Rumination and implicit avoidance following bereavement: an approach avoidance task investigation. Journal of behavior therapy and experimental psychiatry, 47, 84-91.

Eisma, M. C., Schut, H. A., Stroebe, M. S., Boelen, P. A., Van Den Bout, J., & Stroebe, W. (2015a). Adaptive and maladaptive rumination after loss: A three‐wave longitudinal study. British Journal of Clinical Psychology, 54(2), 163-180.

Eisma, M. C., Schut, H. A., Stroebe, M. S., van den Bout, J., Stroebe, W., & Boelen, P. A. (2014b). Is rumination after bereavement linked with loss avoidance? Evidence from eye-tracking. PloS one, 9(8).

Eisma, M. C., Stelzer, E. M., Lenferink, L. I., Knowles, L. M., Gastmeier, S. K., Angelopoulou, M., ... & O'Connor, M. F. (2020b). Wish you were here: The Dutch, German, and English yearning in situations of loss short form. Journal of clinical psychology, 76(10), 1995-2014.

Eisma, M. C., Stroebe, M. S., Schut, H. A., Stroebe, W., Boelen, P. A., & Van Den Bout, J. (2013). Avoidance processes mediate the relationship between rumination and symptoms of complicated grief and depression following loss. Journal of abnormal psychology, 122(4), 961.

Eisma, M. C., Stroebe, M. S., Schut, H. A., Van Den Bout, J., Boelen, P. A., & Stroebe, W. (2014a). Development and psychometric evaluation of the Utrecht Grief Rumination Scale. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 36, 165-176.

Freud, S. (1917). Mourning and melancholia. The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud, 14(1914-1916), 237-258.

LeRoy, A. S., Knee, C. R., Derrick, J. L., & Fagundes, C. P. (2019). Implications for reward processing in differential responses to loss: Impacts on attachment hierarchy reorganization. Personality and Social Psychology Review, 23(4), 391-405.

Lindstrom, C. M., Cann, A., Calhoun, L. G., & Tedeschi, R. G. (2013). The relationship of core belief challenge, rumination, disclosure, and sociocultural elements to posttraumatic growth. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 5(1), 50.

Morina, N. (2011). Rumination and avoidance as predictors of prolonged grief, depression, and posttraumatic stress in female widowed survivors of war. The Journal of nervous and mental disease, 199(12), 921-927.

Nolen-Hoeksema, S. (2001). Ruminative coping and adjustment to bereavement. In: MS Stroebe, RO Hansson, W Stroebe, H Schut (eds). Handbook of bereavement research: consequences, coping and care. Washington DC: American Psychological Association, 545-562.

Nolen-Hoeksema, S., & Davis, C. G. (1999). "Thanks for sharing that": ruminators and their social support networks. Journal of personality and social psychology, 77(4), 801.

Nolen-Hoeksema, S., & Davis, C. G. (2004). Theoretical and methodological issues in the assessment and interpretation of posttraumatic growth. Psychological Inquiry, 15(1), 60-64.

Nolen-Hoeksema, S., McBride, A., & Larson, J. (1997). Rumination and psychological distress among bereaved partners. Journal of personality and social psychology, 72(4), 855.

Nolen-Hoeksema, S., Parker, L. E., & Larson, J. (1994). Ruminative coping with depressed mood following loss. Journal of personality and social psychology, 67(1), 92.

Nolen-Hoeksema, S., Wisco, B. E., & Lyubomirsky, S. (2008). Rethinking rumination. Perspectives on psychological science, 3(5), 400-424.

O'Connor, M. F. (2022). The grieving brain: The surprising science of how we learn from love and loss. HarperCollins.

Papa, A., Rummel, C., Garrison-Diehn, C., & Sewell, M. T. (2013). Behavioral activation for pathological grief. Death studies, 37(10), 913-936.

Platte, S., Wiesmann, U., Tedeschi, R. G., & Kehl, D. (2022). Coping and rumination as predictors of posttraumatic growth and depreciation. Chinese Journal of Traumatology, 25(05), 264-271.

Schneck, N., Haufe, S., Tu, T., Bonanno, G. A., Ochsner, K. N., Sajda, P., & Mann, J. J. (2017). Tracking deceased-related thinking with neural pattern decoding of a cortical-basal ganglia circuit. Biological Psychiatry: Cognitive Neuroscience and Neuroimaging, 2(5), 421-429.

Schneck, N., Tu, T., Haufe, S., Bonanno, G. A., GalfaIvy, H., Ochsner, K. N., ... & Sajda, P. (2019). Ongoing monitoring of mindwandering in avoidant grief through cortico-basal-ganglia interactions. Social cognitive and affective neuroscience, 14(2), 163-172.

Speckens, A. E., Ehlers, A., Hackmann, A., Ruths, F. A., & Clark, D. M. (2007). Intrusive memories and rumination in patients with post-traumatic stress disorder: A phenomenological comparison. Memory, 15(3), 249-257.

Stroebe, M. (1993). Coping with bereavement: A review of the grief work hypothesis. OMEGA-Journal of Death and Dying, 26(1), 19-42.

Stroebe, M., & Schut, H. (2018). Good grief. Psychologist, 31, 24-28.

Stroebe, M., Boelen, P. A., Van Den Hout, M., Stroebe, W., Salemink, E., & Van Den Bout, J. (2007). Ruminative coping as avoidance: A reinterpretation of its function in adjustment to bereavement. European archives of psychiatry and clinical neuroscience, 257, 462-472.

Van der Houwen, K., Stroebe, M., Schut, H., Stroebe, W., & Van den Bout, J. (2010). Mediating processes in bereavement: The role of rumination, threatening grief interpretations, and deliberate grief avoidance. Social science & medicine, 71(9), 1669-1676.

Wagner, B. (2013). Internet-based bereavement interventions and support An overview. Complicated Grief: Scientific Foundations for Health Care Professionals. Routledge.

Záhorcová, L., & Prielomková, A. (2020). Posttraumatic growth after the loss of a loved one in relation to ruminations and core beliefs. Human Affairs, 30(3), 399-412.