МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Юрій Шинкаренко

doi:10.31732/2663-2209-2024-75-286-294

Автор(и)

Юрій Шинкаренко ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-286-294

Ключові слова:

особистісний ресурс, копінг, емоційний інтелект, стресостійкість, емоційна саморегуляція

Анотація

Статтю присвячено актуальній науковій проблематиці – ролі копінг-стратегій у формуванні особистості майбутнього психолога. Доведено значущість конструктивних копінг-стратегій для забезпечення професійної ефективності здобувачів психологічної освіти, а також готовності до здійснення професійної діяльності. Обґрунтовано необхідність системного та раннього вивчення сформованості профілю копінг-стратегій у майбутніх психологів, у зв’язку з тим, що від конфігурації профілю залежить здатність вільно розкривати професійні знання, вміння та навички на робочому місці, зберігати накопичений досвід та ефективно орієнтуватися серед різноманітних професійних завдань. Метою статті є аналіз та систематизація методологічних підходів до дослідження психологічного явища копінг-поведінки з виділенням внеску кожного з них у розробку методів визначення рівнів сформованості копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти. Для цього використано теоретичні методи дослідження: аналіз джерельної бази, абстрагування (виділення істотних властивостей), компаративний аналіз (порівняння сутнісних особливостей різних методологічних підходів), класифікація, систематизація, узагальнення. Розглянуто дефініцію поняття «копінг-стратегія». Пояснено зв’язок копінг-стратегій з професійно важливими компетентностями майбутніх психологів. Обґрунтувано необхідність своєчасної діагностики розвитку копінг-стратегій цієї категорії осіб та охарактеризовано методологічні підходи до вивчення розвитку копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти. Визначено внесок кожного методологічного підходу у розробку методів визначення рівнів сформованості копінг-стратегій у здобувачів психологічної освіти, а також систематизовано їх з урахування специфіки професійної діяльності фахівців психологічних служб. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою ефективності окреслених методологічних підходів до дослідження копінг-стратегій у процесі професійної підготовки психологів, вивченням ролі культурних та соціальних контекстів розвитку копінг-стратегій у структурі особистості майбутніх психологів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Юрій Шинкаренко, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Аспірант спеціальності «Психологія», ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м.Київ

Посилання

Абрамов, В. В. (2013). Теоретико-методологічні підходи до дослідження копінг поведінки. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, (4), 108–114. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2013_4_17

Войцеховська, О. (2016). Сучасні напрями досліджень копінг-стратегій особистості. Педагогіка і психологія професійної освіти, (2), 95–104.

Гринчук, О. (2022). Копінг-стратегії поведінки як чинник формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби. Психологія особистості, 12(1). https://doi.org/10.15330/ps.12.1.26-34

Карамушка, Л. М., & Снігур, Ю. С. (2024). Психологія вибору копінг-стратегії керівниками освітніх організацій: Монографія. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/740194/1/monographia.pdf

Коваленко, А. Б., & Родіна, Н. В. (2011). Дослідження копінг-поведінки: тенденції та перспективи. Наука і освіта, (9), 110–113. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2011/9_2011/28.pdf

Коляда, Н., & Золотар, Є. (2023). Копінг-стратегії та механізми психологічного захисту у студентів із різним рівнем антиципаційної спроможності. Перспективи та інновації науки, (4(22)), 45–49.

Никоненко, О., & Лимарева, І. (2024). Соціально-психологічні чинники формування мотивації досягнень в умовах війни. Вчені записки Університету «КРОК», 1(73), 244–253. DOI: 10.31732/2663-2209-2024-73-244-254

Нікітіна, О. П., & Дацун, Г. О. (2017). Специфіка копінг-поведінки майбутніх практичних психологів у ситуаціях навчального оцінювання та засади її оптимізації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія. Психологічні науки, 1(2), 97–103. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/262/237

Отич, Д. Д. (2013). Динаміка копінг-стратегій майбутніх психологів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, (114), 145–151. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VchdpuPH_2013_114_31.pdf

Родіна, Н. В. (2013). Психологія копінг-поведінки: системне моделювання (дис. доктора психол. наук: 19.00.01). Київ.

Сингаївська І. В. (2012). Особливості підготовки магістрів за спеціалізацією «Бізнес-психологія» магістратури «Бізнес-адміністрування» в Університеті «КРОК». Правничий вісник Університету «КРОК», 14, 120–123.

Ткачук, Т.А., & Тарасенко, І. (2016). Копінг-поведінка як основа конструктивного опанування важких життєвих ситуацій. Технології розвитку інтелекту, 2(1). http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_1_12

Черкашин, А. (2021). Стресостійкість та копінг-стратегії поведінки студентів під час освітнього процесу у закладах вищої освіти. Теорія і практика управління соціальними системами, (1), 98–107.

Швець, Д. В. (2017). Копінг-поведінка майбутніх правоохоронців у контексті прогностичної компетентності. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 6, 188–197.

Шевченко, С., & Варіна, Г. (2022). Особливості дослідження копінг-стратегій майбутніх фахівців в проєкції збереження психологічної безпеки особистості. Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: збірник матеріалів VI Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, 653-656. http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/12739/

Шеленкова, Н.Л. (2019). Дослідження копінг-стратегій в процесі адаптації студентів першого року навчання. Науковий вісник Херсонського державного університету, (1), 72–77.

https://doi.org/10.32999/ksu2312–3206/2019–1-11

Ярош, Н. С., & Розумна, М. В. (2020). Features of Coping Strategies in Students Brought Up in a Single-Parent Family. The Journal of Karazin V. N. Kharkiv National University. A Series of «Psychology», (69), 29–36. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-69-04

Booth, J. & Neill, J. (2017). Coping strategies and the development of psychological resilience. Journal of Outdoor and Environmental Education, 20, 47–54. DOI: 10.1007/BF03401002.

Bronfenbrenner, U. (1979). The Ecology of Human Development: Experiments by Nature and Design. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Carver, C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol’s too long: Consider the Brief COPE. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92–100.

Creswell, J. W. & Poth, C. N. (2018). Qualitative Inquiry and Research Design Choosing among Five Approaches. 4th Edition, SAGE Publications, Inc., Thousand Oaks.

Esmaeili M., Oveisi, K., Alizadeh, F., Kheirabadi, M. & Jamalpour, H. (2018). An Investigation on Coping Skills Training Effects on Mental Health Status of University Students. Research Paper - Journal of Humanities Insights, 02, 37–42. DOI: 10.22034/jhi.2018.61430.

Folkman, S., & Lazarus, R. S. (1980). An analysis of coping in a middle-aged community sample. Journal of Health and Social Behavior, 21(3), 219–239.

Freud, A. (1923). The Ego and the Mechanisms of Defense. London: Hogarth Press.

Goleman, D. (1995). Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. New York: Bantam Books.

Gustems-Carnicer, J., Calderón, C. (2013). Coping strategies and psychological well-being among teacher education students. European Journal of Psychology of Education, 28, 1127–1140. https://doi.org/10.1007/s10212-012-0158-x

Henry, M. A., Shorter, S., Charkoudian, L. K., et al. (2022). Coping behavior versus coping style: characterizing a measure of coping in undergraduate STEM contexts. International Journal of STEM Education, 9, 17. https://doi.org/10.1186/s40594-022-00331-5

Lazarus, R. S. (1993). Coping theory and research: Past, present, and future. Psychosomatic Medicine, 55(3), 234–247.

Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, Appraisal, and Coping. Springer Publishing.

Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52, 397–422.

Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2008). Emotional Intelligence: New Ability or Eclectic Traits? American Psychologist, 63(6), 503–517.

Santos de Almeida, Z., & Soares Benevides, A. (2020). The impact of social skills and coping strategies on problem solving in psychology university students. Ciencias Psicológicas, 14(2), e-2228. DOI: https://doi.org/10.22235/cp.v14i2.2228

Schon, D. A. (1983). The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York: Basic Books

Skinner, E. A., & Zimmer-Gembeck, M. J. (2007). The development of coping. Annual review of psychology, 58, 119–144. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.58.110405.085705.