МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ У ПОСТІНФОРМАЦІЙНИХ СУСПІЛЬСТВАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-188-196

Ключові слова:

пізнання пізнання, суб'єкт, система знань, конструювання, соціальні практики, рефлексія, цілепокладання

Анотація

У статті представлено методологічний підхід, який дає можливість конструювати інтегративну теорію пізнання у постінформаційних суспільствах.  В основі цього підходу лежить бачення тривимірності людського буття: буття – суб'єкт – пізнання, коли суб'єкт пізнання і наявного у нього знання занурений у буття. У зв'язку з цим процес пізнання розглянуто в трьох вимірах: як вилучення суб'єктом із зовнішнього середовища вітально-релевантної для нього інформації; як інтерактивна взаємодія суб'єкта із середовищем, інформаційний обмін, спільне з іншими пізнання світу; як прогнозований і реальний результат цього пізнання. Це дає змогу уявляти потенційні можливості, критично їх оцінювати і на цій основі прогнозувати майбутнє, у тому числі в ситуаціях невизначеності і доленосного вибору. У статті наголошено, що в процесі пізнання, а надто у нових чи драматичних реаліях буття, суб'єкт пізнання завжди шукає нове знання, прагне вирішувати онтологічні проблеми, шукає істину. Показано, що еволюція системи знань, етапи та цілісний процес пізнання організовані за відомою схемою теза – антитеза – синтез, лише синтез, що проходить перевірку на життєздатність та передбачає рефлексію якості цього синтезу. Ця схема відтворюється з організацією процесу пізнання як індивідуальних, і колективних суб'єктів. Окремі системи знань, що починаються як монологічні концептуальні побудови, розгортаються в колективні конструкції, які надалі добудовуються, самоконструюються, вдосконалюються. Рефлексія, розглянута як «пізнання пізнання», передбачає самоорганізацію суб'єкта пізнання як суб'єкта життєдіяльності, що визначає мету пізнання в самому процесі пізнання як екзистенційної практики. Система знань постає як фрактальна конструкція, організація якої змінюється внаслідок саморозвитку суб'єкта пізнання. Фрактальна організація процесу пізнання призводить до того, що попередні етапи пізнання не знищуються наступними, а зберігаються у згорнутому вигляді, щоб повторитися на якісно новому рівні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олександр Плющ, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Д.психол.н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Посилання

Інформаційний вплив: теорія і практика прогнозування / за ред. П.Д. Фролова; Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. К.: Міленіум, 2011. 304 с.

Модернізаційні процеси в освіті та суспільстві: психотехнології супроводу / за ред. П.Д. Фролова; Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 312 с.

Найдьонов М.І. Формування системи рефлексивного управління в організаціях. К.: Міленіум, 2008. 484 с.

Петрунько О.В. Молодь та інноваційні технології: перспективи і ризики взаємодії. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 84 с.

Петрунько О.В. Соціалізаційний потенціал медіа середовища. Соціальна психологія. Науковий журнал. Спецвипуск. Київ, 2007, 71-83.

Петрунько, О.В. & Плющ, О.М. (2021). Перспективи застосування екологічного підходу в сучасних психологічних дослідженнях. Вчені записки Університету «КРОК», 4 (64), 205–216.

Плющ О.М. Соціально-психологічні механізми інформаційного впливу в постіндустріальному суспільстві : дис. ... доктора психолог. наук : 19.00.05. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2018. 400 с.

Downloads

Опубліковано

2023-03-30

Як цитувати

Плющ, О. (2023). МЕТОДОЛОГІЯ ПІЗНАННЯ У ПОСТІНФОРМАЦІЙНИХ СУСПІЛЬСТВАХ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(69), 188–196. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-188-196

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія