СІМЕЙНІ НАРАТИВИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-521-527

Ключові слова:

сімейні наративи, резильєнтність молоді, військовий конфлікт, міжпоколінна передача, смислотворення, психологічна травма

Анотація

Повномасштабне військове вторгнення в Україну змінює психологічне середовище для молоді таким чином, що виникає необхідність негайної уваги до розуміння механізмів, які забезпечують стійку психологічну міцність і відновлення. Стаття присвячена дослідженню потенційної ролі сімейних наративів у розвитку резильєнтності молоді в умовах тривалого військового конфлікту. Метою цього дослідження є застосування сучасних психологічних теорій та емпіричних досліджень для пояснення того, як сімейні наративи, міжпоколіннєвий досвід можуть бути захисними механізмами  від негативних наслідків травматичних переживань для молоді. Для досягнення цієї мети в дослідженні буде використано систематичний огляд літератури та теоретичний синтез досліджень, присвячених травмі, проведених у всьому світі та конкретно в Україні з 2022 по 2025 рік. Результати дослідження продемонстрували, що детальні та послідовні сімейні наративи є когнітивною основою для осмислення травматичного досвіду та його інтеграції у стабільне відчуття власної ідентичності. Сімейні історії, що відображають виживання у минулих історичних викликах (сценарії резильєнтності), також сприяють формуванню відчуття власної значущості та зменшенню внутрішніх симптомів, таких як тривога. Дослідження продемонструвало, що міжпоколіннєва передача моделей подолання труднощів є важливим чинником збереження психологічного благополуччя та представляє сім'ю як стійку екосистему. Найбільш значним внеском цього дослідження є його здатність розробити нову теоретичну основу щодо ролі наративів як мультисистемної рушійної сили резильєнтності. Практичним застосуванням результатів цього дослідження є розробка інтервенцій на основі наративів, які потенційно можуть підтримати зусилля з відновлення в післявоєнній Україні. Подальші напрямки цього дослідження включатимуть проведення логітюдного дослідження  еволюції наративів у роки після періоду відновлення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олег Стасишин , ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Магістр з міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій за спеціалізацією Зовнішня політика та національна безпека, аспірант, спеціальність “Психологія”,  ВНЗ  «Університет  економіки  та  права  «КРОК»,  м.  Київ,  Україна, 

Посилання

Волков, К. М. (2024). Дитячий досвід у побудові травматичних когніцій свідка війни. Habitus, (57), 195–200. https://habitus.od.ua/journals/2024/57-2024/34.pdf

Сингаївська, І., & Коцюбинська, І. (2025). Резильєнтність і бачення майбутнього в наративах українців, переміщених за кордон через війну. Вчені записки Університету «КРОК», 2(78), 432–439.

Сингаївська, І. В., & Пилипенко, М. А. (2024). Особливості адаптації українців до вимушеного переселення в період війни. Особистість у кризових умовах та екстремальних ситуаціях життя: колективна монографія. Івано-Франківськ: НАІР, 17–29.

Bezo, B., & Maggi, S. (2015). Living in “survival mode:” Intergenerational transmission of trauma from the Holodomor genocide of 1932–1933 in Ukraine. Social Science & Medicine, 134, 87–94. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2015.04.009

Borcsa, M., & Witzel, P. (2025). “It is simply pointless to tell our child any fairy tales”: Transgenerational aspects of forced migration in the digital era. Systemic Thinking & Psychotherapy, 15(26), 72–85. https://doi.org/10.82070/syst20252615

Fivush, R. (2019). Family narratives and the development of an autobiographical self: Social and cultural perspectives on autobiographical memory. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429029158

Fivush, R., & Koenig Kellas, J. (2025). Parental and family storytelling across the generations: An interdisciplinary review. Parenting: Science and Practice. https://doi.org/10.1080/15295192.2025.2450497

Giordano, F., Lipscomb, S., Jefferies, P., Kwon, K.-A., & Giammarchi, M. (2024). Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine-Russia war. Frontiers in Psychology, 15, 1331886. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1331886

Gorbunova, V., Klymchuk, V., & Faryma, O. (2025). Developing the Mental Health Sensitive School Concept: Insights from focus group discussions in Ukraine. PLOS Mental Health, 2(7), e0000368. https://doi.org/10.1371/journal.pmen.0000368

Horstman, H. K., Bohanek, J., Łapińska, E., Watson, O., Cierpka, A., & Małek, K. (2024). “Living the stories of your great-grandmother”: Making sense of Russia's war in Ukraine through Polish intergenerational family storytelling. Communication Monographs, 92(1), 74–96. https://doi.org/10.1080/03637751.2024.2349570

Labashchuk, O., Harasym, T., Reshetukha, T., Majbroda, K., & Verbovetska, O. (2024). Ukrainian narratives about the outbreak of the war: The main themes, structure and composition. Tautosakos darbai, 66, 13–28. https://doi.org/10.51554/TD.23.66.01

Masten, A. S. (2021). Resilience in developmental systems: Principles, pathways, and protective processes in research and practice. In M. Ungar (Ed.), Multisystemic Resilience: Adaptation and Transformation in Contexts of Change (pp. 113-134). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190095888.003.0007

Mutuyimana, C., et al. (2025). Intergenerational associations between resilience and traumatic exposure with PTSD symptoms within mother-daughter dyads. International Journal of Mental Health. https://doi.org/10.1080/00207411.2025.2526219

Popescu, A., Chen, M., & Nasrin, S. (2025). Exploring the role of narrative reframing in families experiencing trauma. Applied Family Therapy Journal, 6(4), 1–10. https://doi.org/10.61838/kman.aftj.4409

Sarzyńska-Mazurek, E., Wosik-Kawala, D., & Bevz, H. (2024). Self-efficacy and self-esteem of Ukrainian citizens during the war. Scientific Bulletin. https://www.bc.umcs.pl/Content/50053/czas7749_43_4_2024_13.pdf

Tytarenko, T. (2025). Parameters of self-healing subcultural life-making in wartime conditions. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 31(1), 25–32. https://doi.org/10.61727/sssppj/1.2025.25

Ungar, M. (2012). The social ecology of resilience: A handbook of theory and practice. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-0586-3

Walsh, F. (2021). Family resilience: A developmental systems framework. In M. Ungar (Ed.), Multisystemic Resilience: Adaptation and Transformation in Contexts of Change (pp. 253-271). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190095888.003.0015

Downloads

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Стасишин , О. (2026). СІМЕЙНІ НАРАТИВИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(81), 521–527. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-521-527

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія