MODEL OF STUDENTS’ PSYCHOLOGICAL READINESS TO COUNTERACT ENVIRONMENTAL AND EPIDEMIC THREATS: CONCEPTUAL APPROACHES AND EMPIRICAL VERIFICATION
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-379-393Keywords:
personal health, psychological readiness of personality, student youth, environmental and epidemic threats, ecological motivation, post-traumatic cognitions, proactivity, psychological well-beingAbstract
The article substantiates the relevance of studying students’ psychological readiness to counteract environmental and epidemic threats, which is обусловлена the growing scale, complexity, and impact of such threats on individual life in conditions of social instability and global challenges. The need for a comprehensive analysis of psychological mechanisms, resources, and factors that ensure effective adaptation and proactive behavior of young people in risk situations is emphasized.
The aim of the study is to develop a theoretical model of students’ psychological readiness to counteract environmental and epidemic threats and to empirically verify it. A комплекс of psychodiagnostic tools was used to assess motivational, cognitive, emotional, dispositional, and operational components of readiness. The empirical study was conducted on a sample of students (n = 502) using descriptive statistics and exploratory factor analysis.
The results of the study led to the development of a structural model of psychological readiness consisting of five interrelated components. The empirical verification revealed a five-factor structure, including ecological motivation, anxiety and post-traumatic cognitions, positive thinking and resource-oriented lifestyle, psychological well-being and proactivity, as well as worldview flexibility. It was found that meaning in life, positive thinking, and altruistic ecological motives play a key role in ensuring readiness. At the same time, a partial inconsistency between the theoretical and empirical models was identified, particularly the absence of the operational component as an independent factor.
The practical significance of the findings lies in their applicability for designing educational and psychological programs aimed at enhancing students’ readiness to act under environmental and epidemic threats. Future research перспективи include уточнення operational components, development of intervention models, and investigation of the dynamics of psychological readiness in prolonged crisis conditions.
Downloads
References
Дворник М. С. (Ред.) (2025). Здоровий спосіб життя в умовах війни: соціально-психологічний підхід : монографія / кол. авт. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД, URI: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/746928
Духневич, В. М. (Ред.), Довгань, Н. О., Поліщук, С. А., Сіверс, З. Ф., & Цукур, О. Г. (2023). Готовність до надзвичайної ситуації: виміри конструктивності : практичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
Карамушка Л. М. (Ред.), Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., Клименко Н. Г., & Ковальчук О. С. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення : монографія.
Корольчук, М. С., & Крайнюк, В. М. (2006). Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. Ніка-центр.
Скребець, В. О., & Шлімакова, І. І. (2014). Екологічна психологія: підручник. Видавничий дім «Слово».
Слюсаревський, М. М. (Ред.), Найдьонова, Л. А. (Ред.), & Вознесенська, О. Л. (Ред.) (2020). Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів. ІСПП НАПН України.
Кряж, І. В., & Баєва, К. О. (2020). Роль екологічної світоглядної позиції в подоланні проблем, спричинених глобальними змінами навколишнього середовища. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія , (69), 64–73. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-69-09
Льовочкіна, А. М. (2011). Психологічні засади формування еколого-орієнтованої свідомості: монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Юрченко, Л., Хорошев, О., Логовський, І., & Ващук, Т. (2023). Соціально-психологічна реабілітація в екологічній площині. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2(6), 171–181.
Швалб, Ю. М. (Ред.), Варава, Л. А., Вернік, О. Л., Дячок, О. М., Кирпенко, Т. М., & Павленко, О. В. (2024). Особливості особистісних стратегій життєдіяльності в умовах невизначеності середовища: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Павлік, Ю. (2019). Екологічний ризик як складна соціальна ситуація: динаміка конструювання проблеми. Наукові студії соціальної та політичної психології , 25(1), 158–165.
Bonnett, M. (2019). Towards an ecologization of education. The Journal of Environmental Education, 50(4–6), 251–258. https://doi.org/10.1080/00958964.2019.1687409
Bonnett, M. (2023). Environmental consciousness, nature and the philosophy of education: matters arising. Environmental Education Research, 29(10), 1377–1385. https://doi.org/10.1080/13504622.2023.2225807
Foster, J. (2011). Sustainability and the learning virtues. Journal of Curriculum Studies, 43(3), 383–402. https://doi.org/10.1080/00220272.2010.521260
Hahn, F. (2024). More Trouble for a Troubled Geist: Finding Certainty in the Uncertain through Creative Unknowing. The European Legacy, 29(3–4), 350–360. https://doi.org/10.1080/10848770.2024.2312673
Wang, X., Fang, M., Yang, C.-C., & Lai, P.-L. (2025). Environmental awareness and travel intention based on the protection motivation and social learning theories. Current Psychology: A Journal for Diverse Perspectives on Diverse Psychological Issues, 44(6), 5173–5186. https://doi.org/10.1007/s12144-025-07506-7
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
