МЕДІАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ: ВІД ІСТОРИЧНИХ ВИТОКІВ ДО КОРПОРАТИВНОЇ ПРАКТИКИ

Автор(и)

  • Мирослава Василюк ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»
  • Діана Левченко Бізнес-школа КРОК https://orcid.org/0000-0001-8343-2260

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-353-361

Ключові слова:

арбітраж, медіатор, медіація, менеджмент, організація, примирливі процедури, управління

Анотація

Актуальність теми обґрунтовується тим, що наразі існує багато причин звернення до позасудових форм вирішення конфліктів, серед яких інститут медіації посідає особливе місце. Медіація як інструмент примирення має довгу історію, а самі процедури примирення, що стали можливими завдяки суб’єктності особи через розрив її з родовим устроєм, складались природньо. Названі причини вказують на необхідність глибокого й детального вивчення історії медіації із застосуванням панорамного та хронологічного критеріїв.

Метою наукової статті є комплексне осмислення історичних витоків медіації та особливостей її впровадження у сучасну корпоративну практику як інструменту менеджменту конфліктів. Для реалізації мети, використано наступні методи наукового пізнання: метод історичного аналізу; метод узагальнення та систематизації; метод системного аналізу; функціональний метод.

Зроблено огляд зародження і становлення медіації у сучасному її розумінні, проаналізовано відмінності медіаційних шкіл країн англо-саксонської та романо-германської правових сімей. Проаналізовано процес запровадження процедур примирення в Україні (на прикладі внесеного Цивільного процесуального кодексу України інституту врегулювання спору за участю судді), зроблено висновки щодо його ефективності.  Виділено тенденції медіації в бізнес відносинах в Україні, адже, на тлі проблем із виконанням рішень та слабкої суспільної довіри, корпоративний сектор змінюється на середовище, у якому працюють краще через внутрішні стимули (кар’єрні, контрактні, репутаційні, економічні тощо), і медіація потенційно формує локальну правову культуру виконання домовленостей, яка з часом може масштабуватися через ринок праці, професійні спільноти та стандарти корпоративного управління.

Враховуючи історичні ретроспективи, визначено, що сучасною тенденцією в Україні є перехід від нормативного закріплення інституту медіації до управлінського підходу менеджменту конфліктів. Відтак важливим напрямком наукових викликів має стати питання – як саме медіація працює в системі менеджменту. Підкреслюється, що сучасна корпоративна практика дедалі частіше використовує медіацію як інструмент менеджменту. У корпоративному вимірі особливо важливим є розмежування медіації, як приватної добровільної процедури, та судової процедури врегулювання спору. Відповідно, функції медіації в системі менеджменту, спрямовані на зменшення різного роду ризиків (юридичних, кадрових, репутаційних тощо), організаційний розвиток, якісний HR-менеджмент та корпоративне врядування.

Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробленні прикладних моделей інтеграції медіації в систему корпоративного управління українських підприємств, у вивченні галузевої специфіки застосування медіації в приватному секторі, а також у дослідженні критеріїв оцінювання її ефективності в діяльності організацій.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Мирослава Василюк, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Здобувачка вищої освіти ступеня магістра Бізнес Школи КРОК, ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, м. Київ, Україна

Посилання

Бахновська, І. П., & Костюк, Н. П. (2023). Сутність та переваги медіації в бізнесі. Підприємництво, господарство і право, 10. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-10/38

Бондарєва, М., & Шмарьова, Т. (2021). Розвиток альтернативного врегулювання спорів в Україні: На прикладі застосування медіації у нотаріаті та врегулювання спорів за участю судді. У Доступ до правосуддя в умовах сталого розвитку: До 30-річчя незалежності України: збірник матеріалів наукової конференції. Київ: Дакор, 338–356.

Верховний Суд. (2025). Судовий контроль за виконанням рішень суду необхідний, бо більшість із них не виконується добровільно – Олег Ткачук. Верховний Суд: офіційний веб-портал. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/992603

Заєць, А. П. (2018). Первісне суспільство і право. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 2, 13–19.

Крестовська, Н. (2020). Медіація в міжнародних конфліктах Середньовіччя та Модерної доби. Підприємництво, господарство і право, 10, 324–331. http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2020/10/57.pdf

Малазонія, Н. Г. (2018). Історія розвитку та становлення медіації. Науковий вісник публічного і приватного права, 4(Т. 2), 166–170.

Мирза, С. С. (2020). Особливості становлення та розвитку медіації у зарубіжних країнах з англо-саксонською і романо-германською правовими системами. Право і безпека, 1, 133–138.

Поліщук, М. Я. (2014). Поняття медіації як альтернативного методу вирішення спорів. Держава і право. Юридичні і політичні науки, 65, 134–139.

Поліщук, М. Я. (2016). Розвиток та поширення медіації як спосіб вирішення цивільно-правових спорів у межах правової системи Канади. Право і суспільство, 2(Ч. 3), 67–71.

Про медіацію: Закон України № 1875-IX (2021, 16 листопада). Верховна Рада України: офіційний веб-портал. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text

Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки: Указ Президента України № 276/2015 (2015). Верховна Рада України: офіційний веб-портал. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2015

Рекомендація Rec(2002)10 державам-членам щодо медіації в цивільних справах (2002). Рада Європи, Комітет Міністрів. https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2002_10_2002_09_18_1.pdf

Роговська, Р. (2024). Медіація як інструмент менеджменту в соціальній роботі: Досвід України та світові практики. Вісник ПДТУ. Серія: Соціально-гуманітарні науки та публічне адміністрування, 11. https://doi.org/10.31498/2617-2038.2024.11.312097

Сєдашова, О. А., Калініна, Н. В., & Казанцев, М. Ю. (2025). Медіація, переговори та менеджмент у вирішенні конфліктів: Приклад IT-бізнесу. Economic Synergy, 1, 126–136. https://es.istu.edu.ua/EconomicSynergy/article/view/248/190

Тарасова, А. (2022). Медіація як інструмент корпоративного управління. Дія.Бізнес. https://business.diia.gov.ua/cases/hr/mediacia-ak-instrument-korporativnogo-upravlinna

Ханик-Посполітак, Р. Ю., & Нурищенко, Р. С. (2021). Врегулювання спору за участі судді: Чи є ефективною ця процедура? Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 8, 85–91.

Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України № 1618-IV (2004, 18 березня; в редакції Закону № 2147-VIII від 2017, 3 жовтня). Верховна Рада України: офіційний веб-портал. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text

Ясиновський, І. Г. (2014). Історичний аспект розвитку інституту медіації та сучасні тенденції його розвитку. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція, 10-2(1), 31–33. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2014_10-2(1)__11

Dovidka.biz.ua (2025). Міф про створення світу (давньогрецький). Dovidka.biz.ua: інформаційний веб-портал. https://dovidka.biz.ua/mif-pro-stvorennya-svitu-davnogretskiy/

UNBA.org.ua. (2025). Чому в Україні не виконуються судові рішення. В Омбудсмана провели круглий стіл. https://unba.org.ua/news/8229-chomu-v-ukraini-ne-vikonuyut-sya-sudovi-rishennya-v-ombudsmana-proveli-kruglij-stil.html

Downloads

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Василюк, М., & Левченко, Д. (2026). МЕДІАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ: ВІД ІСТОРИЧНИХ ВИТОКІВ ДО КОРПОРАТИВНОЇ ПРАКТИКИ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(81), 353–361. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-353-361

Номер

Розділ

Розділ 2. Управління та адміністрування