ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ТРАВМІВНОМУ ГОРЮВАННІ В УМОВАХ РЕАЛІЙ ВОЄННОГО ЧАСУ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-478-487Ключові слова:
втрата, скорбота, горе, горювання, патологічне горювання, травмівне горювання, дистрес розлуки, розлад тривалого горювання, депресія, психологічна допомога, гештальт терапіяАнотація
У статті здійснено спробу аналізу феномену травмівного горювання, що в умовах реалій воєнного часу стає звичним явищем в житті окремої людини і спільноти. Акцентується увага на ознаках травмівного горювання, яке поєднує в собі симптоми травми та горя, часто супроводжується відстроченими реакціями горя з наступним розладом тривалого горювання. Відзначено, що гіпертрофоване відчуття “несвоєчасності” втрати, гостра форма скорботи, шокові реакції, заціпеніння і емоційне “оніміння”, об’ємність всеосяжного болю втрати при умовному благополуччі поряд інших під час війни нерідко стають причиною патологічного горя, відповідно травмівне горювання за симптоматикою сприймається як одна з форм ускладненої реакції на втрату. При гострому перебігу усіх процесів травмівного горювання можливе подразнення і “старих” невирішених або відтермінованих реакцій на стрес.
Надання психологічної допомоги при травмівному горюванні та його наслідках має ряд особливостей і передбачає психотерапевтичний вплив за допомогою специфічних втручань, орієнтованих на горе. Важливим є усунення бар’єрів, що перешкоджають здоровому перебігу горя, та комплексне застосування методик, які поєднують у собі роботу з горем і травмою. Зауважена важливість застосування “м’яких” методик надання психологічної допомоги, зокрема при когнітивному та емоційному опрацювання травмівної смерті, фасилітації процесів горювання, знаходженні внутрішніх і зовнішніх ресурсів для відновлення горюючими життєвих перспектив.
Отримані результати емпіричного дослідження засвідчують потенціал гештальт підходу при роботі з травмівним горюванням. Застосування гештальт терапії ненав’язливо у діапазоні можливостей внутрішньої роботи клієнта сприяє зниженню у нього рівня емоційного дистресу, покращенню емоційного самопочуття та активізації внутрішніх ресурсів для відновлення.
Завантаження
Посилання
Аврамчук, О. (2019). Огляд психологічної допомоги при ускладненому горюванні, базованої на когнітивно-поведінковій терапії. Психологічний журнал, Т. 5, 8, 9-24. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2019.5.8.1.
Булен, П. & Кольчінська, Ю. (2022). Розлад тривалого горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно-поведінкова терапія. Психосоматична медицина та загальна практика, Т. 7, 2. DOI: 10.26766/pmgp.v7i2.375.
Войтович, М. (2018). Психологічна допомога під час горювання. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Т. 2. Київ, 77-96.
Рибик, Л. (2023). Теорія горя: сторічна історія розвитку. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2(6), 191-206. Retrieved from: http://dcpp.nuczu.edu.ua/images/2023-2/2023_2_2_16.pdf.
Сингаївська І., & Берестовська А. (2024). Особливості надання психологічної допомоги жінкам, які переживають втрату близької людини під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 1(73), 214-226.
- DOI https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-214-226.
Neimeyer, R. (2021). Терапія горя (переклад та адаптація В. Зливков, С. Лукомська). Київ. 259 с.
Stroebe, M., Schut, H. & Stroebe W. (2025). Attachment in Coping with Bereavement: A Theoretical Integration. Review of General Psychology, 9(1), 48-66.
Worden, J. (2009). Grief Counseling and Grief Therapy: A Handbook for the Mental Health Practitioner. New York, Springer, 91-106.

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.