ПІДХОДИ ДО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ВІЙНИ: АНАЛІЗ ДОСВІДУ КРАЇН БАЛКАНСЬКОГО ПІВОСТРОВУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-83-91

Ключові слова:

туризм, брендинг, війна, пост-конфліктний, відновлення, колективна пам’ять

Анотація

Війна в Україні, викликана військовим вторгненням  Російської Федерації 24 лютого 2022 року, кардинально змінила життя українців в багатьох сферах. Туризм у традиційному вигляді – а саме з рекреаційною, пізнавальною, розважальною, діловою та лікувальною метою – з початком війни було поставлено на паузу. Інформаційними наслідками російсько-української війни на глобальному рівні стало швидке зростання обізнаності та інтересу до нашої країни, в тому числі, й з боку майбутніх потенційних туристів. Водночас, наслідки цієї війни, навіть після нашої Перемоги, ще довго будуть чинити вплив на туристичну сферу та сприйняття туристичного бренду України. Стаття має на меті проаналізувати підходи до туристичного ребрендингу та маркетингу та транслювання історичної пам’яті, які обрали для себе різні країни на пост-конфліктному етапі та ефект цього ребрендингу для розвитку туризму в цих державах. На основі аналізу авторитетних літературних джерел (наукових статей), які описують кейси та підходи пост-конфліктного брендингу країн Балканського півострову (Монтенегро, Боснія та Герцеговина), аналізу динаміки туристичних потоків та шляхів позиціонування їх туристичного бренду на даному етапі, автор виділяє підходи до пост-конфліктного брендингу країн і туристичних дестинацій та аспекти висвітлення пам’яті про трагічні події війни. «Як Україна має позиціонувати та розповідати про себе світові після закінчення війни?», «Про що ми маємо розповідати в першу чергу, щоб привабити туристів?», «Яким має бути етичний підхід до туристичного брендингу України?» – з вірою в Перемогу України та глибокою вдячністю Збройним Силам України, автор шукає відповіді на ці питання та відкриває наукову дискусію щодо формування туристичного бренду України після війни.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Марія Растворова, ВНЗ "Університет економіки та права "КРОК"

к.геогр.н., доцент кафедри туризму, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ, Україна

Посилання

Лейпер Н. (2008). Чому «індустрія туризму» вводить в оману як загальний вислів: аргумент на користь варіації у множині «галузі туризму». Tourism Management, 29, 237-251.

Скотт Н., (2005). Лоуз E. Туристичні кризи та катастрофи: покращення розуміння системних ефектів. Журнал маркетингу подорожей і туризму. 2(3), 37-41.

Альварес, М. Д. , Кампо, С. (2014) Вплив політичних конфліктів на імідж країни та намір відвідати її: дослідження іміджу Ізраїлю, Tourism Management, 40, 70-78.

Вітіч A.C., Рінгер Г. (2008). Брендування постконфліктних напрямків. Journal of Travel & Tourism Marketing 23 (2-4), 127-137

Морган Дж. Н., Прітчард А. та Піггот Р. (2003). Брендування напрямків і роль зацікавлених сторін: приклад Нової Зеландії. Journal of Vacation Marketing 9(3), 285-299.

Новеллі М., Морган Н. Дж. та Нібігіра К. (2012). Туризм у постконфліктній ситуації крихкості, Annals of Tourism Research, 39(3):1446–1469

Корстанже М.Є. та Іванов С. (2012). Туризм як форма нової психологічної стійкості: зародження темного туризму. Культура, (06) 04, 56–70.

Каусевич С. та Лінч П. (2011). Туризм у Феніксі: роль постконфліктного туризму. Annals of Tourism Research. 38 (3), 780-80.

Милованов організовує вечір з фільтраційною зоною і пропонує відчути досвід війни. Українці обурюються // Українська Правда. 11.06.2022. Електронний ресурс. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/11/249070/

ДАРТ закликає компанію взятися від «темного туризму» – Офіційний веб-сайт Державного агентства розвитку туризму (18.08.2022). Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.tourism.gov.ua/blog/dart-zaklikaie-kompaniyi-utrimatis-vid-temnogo-turizmu

Боннен, Пребен (2003). До спільної європейської політики безпеки та оборони: шляхи та засоби її втілення в життя. LIT Verlag Берлін-Гамбург-Мюнхен. – С. 188.

Міжнародний туризм, кількість прибуттів – Монтенегро. Електронний ресурс. Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.ARVL?locations=ME

Міжнародний туризм, кількість прибуттів – Боснія та Герцеговина. Електронний ресурс. Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/ST.INT.ARVL?locations=BA

Тур військовим Сараєво. Інформаційний портал Travel Bosnia. Електронний ресурс. Режим доступу: https://travel-bosnia.ba/sarajevotours.php?open=war-tour

Тунель надії (музей війни). Інформаційний портал Travel Bosnia. Електронний ресурс. Режим доступу: https://travel-bosnia.ba/sarajevotours.php?open=tunnel

Флойд М. Ф. та Пеннінгтон-Грей Л. (2004). Профілювання сприйняття ризику туристами. Annals of Tourism Research, 31 (4), 1051-1054.

Річі, Дж. Р. Б. і Крауч, Г. І. (2000). Конкурентоспроможний напрямок, стійка перспектива, Tourism Management, 21(1), 1-7.

Історія Монтенегро. Офіційний туристичний портал Монтенегро. Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.visit-montenegro.com/montenegro/history/

Йоханссон, М. (2012) Брендинг місця та уява: політика переосмислення міста-саду. Урбаністичні студії. 49 (16), 3611-3626. – С. 3612.

Леннон Дж. і Фолі М. (2000). Туризм: привабливість смерті та катастроф. Лондон: Континуум.

Downloads

Опубліковано

2022-10-28

Як цитувати

Растворова, М. (2022). ПІДХОДИ ДО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ВІЙНИ: АНАЛІЗ ДОСВІДУ КРАЇН БАЛКАНСЬКОГО ПІВОСТРОВУ. Вчені записки Університету «КРОК», (3(67), 83–91. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-83-91

Номер

Розділ

Розділ 2. Управління та адміністрування