ПРОФЕСІЙНА ПАРАДИГМА ТА «Я-КОНЦЕПЦІЯ» КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТАНТА В УМОВАХ ЗАПИТІВ ПОКОЛІННЯ ALPHA

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-82-175-187

Ключові слова:

career counseling, coaching, self-concept, Generation Alpha, professional identity, self-determination, facilitation, entrepreneurship

Анотація

Візія статті – представлення результатів мультидисциплінарного дослідження щодо зміни «я – концепції» кар'єрного консультанта відповідно до запитів «покоління Альфа». Авторський колектив обґрунтовує, що робота з «пізніми зумерами», поява «покоління Альфа», розвиток штучного інтелекту, нова модель споживання та архітектура ринку праці нівелюють традиційні системи професійної мотивації. Роль кар’єрного консультанта трансформується з допоміжної опції на критично важливу ланку фахової освіти та наступного розвитку кар’єри. Відбувається конфлікт між традиційною «Я-концепцією» кар'єрного консультанта та запитами нового покоління клієнтів, що потребує переосмислення професійної ідентичності фахівця та вироблення нової моделі взаємодії. Мета статті полягає у розкритті конфлікту між здатністю традиційної парадигми кар’єрного консультування адаптуватися до потреб «покоління Альфа» та готовності консультанта трансформувати власну «Я-концепцію» задля збереження релевантності. Об’єкт дослідження — професійна парадигма та «Я-концепція» кар’єрного консультанта в умовах нових викликів, зумовлених взаємодією з представниками Generation Alpha. Методологічна рамка дослідницької роботи базується на гуманістичній психології та Career Development Theory. Автори застосовують інтерпретативно-феноменологічний аналіз (IPA) для вивчення суб’єктивного досвіду практикуючих кар'єрних консультантів.  В статті схарактеризовано еволюцію професії кар’єрного консультанта в Україні: від директивного профвідбору радянського періоду до сучасного партнерського консультування-коучингу. Дослідження фіксує п’ять ключових трансформацій: зсув фокусу від експертної позиції до фасилітаторської ролі; переорієнтацію з вибору посади на формування ідентичності; легітимізацію множинних кар’єрних сценаріїв; впровадження динамічних цифрових форматів взаємодії; підвищення чутливості до автентичності та емоційного контакту. Доведено, що покоління Альфа сприймає невизначеність як норму, тому потребує навігатора-партнера, а не порадника. Результати дослідження інтегровано у контекст підготовки фахівців за спеціальністю 076 «Підприємництво та торгівля». Матеріали статті слугують підґрунтям для розробки сертифікаційних програм підготовки кар’єрних радників та консультантів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Злата Тягунова , Полтавський університет економіки і торгівлі Хмельницька торговельно-економічна академія

Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, Україна

Людмила Шимановська-Діанич , Полтавський університет економіки і торгівлі

Доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, Україна

Олена Кривопишина

Доктор психологічних наук, професор

Посилання

Барчі, В. (2023). Career orientation of a personality: Theoretical aspects. Вісник Національного університету оборони України, 1(71), 25–31. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-71-1-25-31

Бех, І. Д. (2003). Виховання особистості (у 2 кн.). Київ: Либідь.

Комарницький, І. М., & Церклевич, В. С. (2020). Персонал-технологія коучингу в системі особистісно-професійного розвитку менеджерів ресторанного бізнесу. Інтернаука. Серія: Економічні науки, 10. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2020-10-6380

Міщенко, М., & Шаповалюк, К. (2021). Становлення та розвиток профорієнтаційної роботи в Україні. Психологічний журнал. https://doi.org/10.31499/2617-2100.7.2021.234582

Никоненко, О., & Данкович, Н. (2024). Вплив кар’єрного коучингу на розвиток мотивації до успіху працівників. Вчені записки Університету «КРОК», 3(75), 259–268. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-259-268

Тягунова, З. О., & Білінська, О. П. (2024). Сучасні підходи до віртуального бізнес-коучингу. Ефективна економіка, 11. https://doi.org/10.32702/2307-2105.2024.11.68

Хоружа, Л., Братко, М., & Гриневич, Л. (2024). Innovative trends in vocational teacher education: A career counselor for the New Ukrainian School. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3. https://doi.org/10.28925/2412-0774.2024.3.3

Шимановська-Діанич, Л., Лозова, О., & Коломієць, Б. (2025). Формування безпекоорієнтованого менеджменту сучасних закладів освіти на ґрунті використання нейроменеджменту як міждисциплінарного підходу. Вісник НТУ «ХПІ» (економічні науки), 2, 60–65. https://doi.org/10.20998/2519-4461.2025.2.60

Bandura, A. (1986). Social foundations of thought and action. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. https://archive.org/details/socialfoundation00band

Brown, S. D., & Lent, R. W. (Eds.). (2013). Career development and counseling: Putting theory and research to work (2nd ed.). Hoboken, NJ: Wiley. https://www.wiley.com/en-us/Career+Development+and+Counseling%3A+Putting+Theory+and+Research+to+Work%2C+2nd+Edition-p-9781118063344

Guichard, J. (2005). Self-constructing. Journal of Vocational Behavior, 66(1), 1–13. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2004.11.004

Guichard, J. (2009). Self-constructing. Journal of Vocational Behavior, 75(3), 251–258. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0001879109000615

Hirschi, A. (2012). The career resources model: An integrative framework for career counsellors. British Journal of Guidance & Counselling, 40(4), 369–383. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/03069885.2012.700506

Holland, J. L. (1997). Making vocational choices: A theory of vocational personalities and work environments (3rd ed.). Odessa, FL: Psychological Assessment Resources. https://www.parinc.com/products/pkey/222

International Coach Federation. (2020). ICF core competencies. https://coachingfederation.org

Maslow, A. H. (1954). Motivation and personality. New York, NY: Harper & Row. https://archive.org/details/motivationperson00masl

Parsons, F. (1909). Choosing a vocation. Boston, MA: Houghton Mifflin. https://archive.org/details/choosingvocation00parsuoft

Porfeli, E. J., & Savickas, M. L. (2012). Career adapt-abilities scale (CAAS): Construction and validation. Journal of Vocational Behavior, 80(3), 661–673. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2011.10.004

Savickas, M. L. (2013). The theory and practice of career construction. У S. D. Brown & R. W. Lent (Eds.), Career development and counseling (pp. 147–183). Hoboken, NJ: Wiley. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/9781118521370

Super, D. E. (1990). A life-span, life-space approach to career development. у D. Brown & L. Brooks (Eds.), Career choice and development (pp. 197–261). San Francisco, CA: Jossey-Bass. https://archive.org/details/careerchoicedeve0000unse

World Bank Open Data. World Development Indicators. Retrieved May 2026 https://data.worldbank.orghttps://data.worldbank.org

Young, R. A., & Valach, L. (2004). The construction of career through goal-directed action. Journal of Vocational Behavior, 64(3), 499–514. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2003.12.012

Downloads

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Тягунова , З., Шимановська-Діанич , Л., & Кривопишина , О. (2026). ПРОФЕСІЙНА ПАРАДИГМА ТА «Я-КОНЦЕПЦІЯ» КАР’ЄРНОГО КОНСУЛЬТАНТА В УМОВАХ ЗАПИТІВ ПОКОЛІННЯ ALPHA. Вчені записки Університету «КРОК», (2(82), 175–187. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-82-175-187

Номер

Розділ

Розділ 2. Управління та адміністрування