СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-70-131-138Ключові слова:
COVID-19, підприємство, стратегія, стратегічне управління, людські ресурси, цифрові компетенціїАнотація
У статті акцентовано увагу на необхідності врахування цифрових компетенцій при стратегічному управлінні людськими ресурсами підприємства. Метою статті є систематизація основних елементів стратегії управління людськими ресурсами підприємств на основі цифрових компетенцій. Методологічною основою дослідження стало використання загальнонаукових методів: порівняння (при вивченні термінології дослідження), аналізу та синтезу (для вивчення основних напрямів дослідження у попередніх публікаціях), моделювання (для представлення моделі стратегічного управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій), а також спеціальних методів: методи групування (для створення піраміди оцінювання цифрових компетенцій) та графічний метод. У статті досліджено низку наукових праць, присвячених поняттям «людські ресурси», «стратегічне управління», «стратегічне управління людськими ресурсами» та «цифрові компетенції персоналу». Це дозволило запропонувати авторське поняття «стратегічне управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій», під яким пропонуємо розуміти модель перспективного управління підприємством шляхом узгодження стратегічних цілей розвитку з його можливостями та інтересами працівників в умовах цифровізації економіки. У статті запропоновано модель стратегічного управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій, до основних елементів якої увійшли: мета, завдання, передумови, принципи, функції, об’єкти, суб’єкти, методологія оцінювання людських ресурсів підприємства на основі цифрових компетенцій, мотивація людських ресурсів до здобуття цифрових компетенцій, основні наслідки впровадження стратегії управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій. Запропоновано «піраміду оцінювання цифрових компетенцій», використання якої сприятиме поетапному виявленню цифрових компетенцій на всіх бізнес-процесах підприємства, що сприятиме розробці ефективної стратегії управління людськими ресурсами. Наголошено на необхідності використання внутрішньофірмового навчання, яке базується на використанні стратегії випереджаючого навчання фахівців протягом усієї їх професійної діяльності.
Завантаження
Посилання
Левицька, О. (2010). Сутність, генезис та еволюція поняття «людські ресурси»: системно-концептуальний підхід. Україна: аспекти праці. № 1. С. 37–42.
Починок Н. (2010). Людські ресурси в обліковій теорії та практиці. Економічний аналіз. № 6. С. 141–144.
Haslinda A. (2009). Evolving terms of human resource management and development. The Journal of International Social Research. Volume 2/9. рp.180–186.
Столярчук Я. М. Глобальні асиметрії економічного розвитку. М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. унт ім. В. Гетьмана» К. : КНЕУ, 2009. 302 с.
Eidems J. (2010). Globale Standardisierung und lokale Anpassung im internationalen Personalmanagement. Eine theoretische und empirische Analyse auf Basis der Dynamic Capabilities Perspektive.- Hampp, München u. Mering. 251 p.
Armstrong, M. (2006) A Handbook of Human Resource Management Practice. 10th Edition, Kogan Page Publishing, London.
Graham, H. T. & Bennett. R. (1995). Human resources management: Print Book, English.
Davis K. (1957). Human Relations in Business N. Y., pp. 43–44
Pеnc J. (2000). Kreatywne kierowanie. Warszawa: Agencja wydawnicza «Placet». С. 5.
Pizam A. (2005). The International Encyclopedia of Hospitality Management. Oxford: Buttеrworth-Heinemann. pp. 324–325.
Sparrow P. (2004). Globalizing human resource management / P. Sparrow, Ch. Brewster, H. Harris, London: Routledge. p. 154.
Tracey W. R. (2004). The Human Resources Glossary : The Complete Desk Reference for Hr Executives, Managers, and Practitioners., 3rd ed. Boca Raton, Fla. : Saint Lucie Pr. p. 322.
Shultz T. (1968). Human Capital in the International Encyclopedia of the Social Sciences. N.Y., vol. 6.
Богиня, Д. П. & Грішнова, О. А. (2000). Основи економіки праці : навч. посіб. К. : Знання-Прес. 313 с.
Сардак С. Е. (2012). Управлінсько-регуляторні аспекти розвитку людських ресурсів в умовах глобалізації : моногр. Д. : Вид-во ДНУ, 2012. 460 с.
Schendel D. E. & Hatter K. J. (1972). Policy or Strategic Management: A Broader View for an Emerging Discipline. Academy of Management Proceeding. August. P. 4.
Higgins J. M. (1983). Organizational Policy and Strategic Management. Text and Cases. JChicago : The Dryden Press. 237 p.
Pearse J. A. & Robinson R. B. (1985). Strategic Management. Homtwood III : Richard D. Irwin, 1985.
Петрова І. Л. (2013). Стратегічне управління людськими ресурсами : навч. посіб. Київ : КНЕУ. 466 с.
Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу (2019): аналіт. зап. / [В. С. Куйбіда, О. М. Петроє, Л. І. Федулова, Г. О. Андрощук]. Київ: НАДУ. 28 с.
Нагибина Н. І., Щукина А. А. (2017). HR-Digital: цифрові технології в управлінні людськими ресурсами. Науковедение: інтернет-журнал, Т. 9. 17 с. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search
Рудакова С. Г., Данилевич Н. С., Щетініна Л. В., Касяненко Я. А. (2020). Dіgital HR – майбутнє кадрового адміністрування. Бізнес Інформ. № 1. C. 265–270. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-1- 265-270.
Ситник Й. С. (2017). Інтелектуалізація систем менеджменту підприємств: концепція, системний моніторинг та моделювання: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Захарчин Г. М., Поплавська Ж. В. (2017). Управління персоналом в контексті сучасних викликів. Актуальні проблеми економіки. № 4. С. 125–133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2017_4_15.
Мігус, І., & Коваль, Я. (2021). Інноваційний розвиток підприємств в умовах діджиталізації економіки. Вчені записки Університету «КРОК», (2 (62), 159–165. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-62-159-165
Мігус, І. (2023). Основні тенденції розвитку індустрії 4.0 та її вплив на економічну безпеку держави: міжнародний аспект. Вчені записки Університету «КРОК», (1(69), 52–59. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-52-59.
Mihus, I.,Gupta, S.G.(2023). The main trends of the development of the digital economy in the EU countries. The development of innovations and financial technology in the digital economy:monograph.OÜ Scientific Center of Innovative Research. 2023. 230p.PP. 23-41, 10.36690/DIFTDE-2023-23-41.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
