КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Анотація

У статті аналізуються умови та фактори формування системи оцінювання економічної безпеки для рекреаційного землекористування та її застосування для української економіки, яка функціонує в умовах безпекових ризиків, воєнних загроз. Метою дослідження є обґрунтування цілісної системи (моделі), що забезпечує сталий розвиток та ефективне використання земель рекреаційного призначення від внутрішніх і зовнішніх загроз з урахуванням еколого-економічних чинників. Теоретичною основою дослідження стали концепції управління спільними ресурсами, яке забезпечується державним регулюванням, ринковими механізмами та багаторівневою системою управління земельними ресурсами, що передбачає врахування безпекових чинників рекреаційного землекористування. На основі аналітичних досліджень міжнародних організацій з питань економічної безпеки, також офіційних документів земельного врядування України, обґрунтовано систему показників економічної безпеки рекреаційного землекористування. Розглянуто сутності економічної категорії «економічна безпека рекреаційного землекористування», шляхом побудови структурно-логічної послідовності вивчення цього поняття. Це дало змогу визначити, що атрибутами економічної безпеки рекреаційного землекористування виступають – економічний прибуток від рекреаційної діяльності та здатність природних комплексів забезпечувати в довгостроковій перспективі надання соціальних та культурних послуг. Окреслено, що важливим для управління землями рекреаційного призначення є виокремлення особливих інструментів (способів), ключових показників оцінювання безпеки землекористування для української економіки та формування стабільної післявоєнної економіки. Зазначено, що сьогодні для вітчизняної практики рекреаційного землекористування характерне розроблення загальнодержавних стратегій та регіональних стратегій розвитку. Запропоновано реалізацію цілісної системи (моделі), яка побудована на комплексному використанні взаємопов’язаних суб’єктів, об’єктів, принципів, інструментів та результатів управління, що орієнтована на забезпечення ефективного використання земельних ресурсів, збереження їх економічної та природної цінності, мінімізацію загроз і формування сталого розвитку ресурсного потенціалу територій. Це надало змогу сформувати концептуальну модель економічної безпеки рекреаційного землекористування, як стратегічну єдність розвитку інтегрованих соціально-економічних складових ресурсного потенціалу, що спрямована на узгодженість та раціональне використання природних, земельних, рекреаційних ресурсів регіону з метою задоволення потреб споживачів, нарощування ресурсного потенціалу регіону та національної економіки країни у стратегічному аспекті. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів органами державного управління при формуванні методики оцінювання економічної безпеки використання земельних рекреаційних ресурсів в об’єднаних територіальних громадах в цілях сталого розвитку.