ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ВИДІВ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН УКРАЇНИ – ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-82-327-338

Ключові слова:

публічна дипломатія, цифрові технології, кібердипломатія, , дефініції понять, сучасна дипломатична практика

Анотація

У статті автором досліджено сучасні тенденції та перспективи широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в сьогоденних дипломатичних відносинах і дипломатичній практиці закордонних дипломатичних установ різних країн, в тому числі впровадження нових форм, методів та механізмів в практику сучасної дипломатії, зокрема закордонних дипломатичних установ (ЗДУ) України. Проведено комплексне дослідження понять, характерних рис, розвитку та базового призначення нових видів дипломатії – публічної, цифрової, наукової, електронної та інших видів. Встановлено, що в наукових колах та практичній площині використовуються різні терміни та визначення нових форм сучасної дипломатії, але наразі єдиного підходу до визначення цих термінів серед науковців не вироблено. Основні підходи науковців та дослідників до розкриття дефініцій вищеназваних понять та сфери їх використання зведено в таблицю. Наведено авторське визначення поняття “цифрова дипломатія” та “енергетична дипломатія”. Автором обґрунтовано позицію щодо недоцільності (в частині – дипломатія) вживання таких словосполучень як “народна дипломатія”, “військова дипломатія”, “спортивна дипломатія”, “кризова дипломатія”, “мегафонна дипломатія” та інші в офіційних документах, використання яких має опосередковане місце у сфері класичного дипломатичного співробітництва. Підкреслено, що цифрова дипломатія є одним з підвидів публічної дипломатії, тому, як форма нової публічної дипломатії, з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та соціальних соцмереж, сприяє зміцненню дипломатичних відносин між країнами. Дійшли висновку щодо необхідності оновлення критеріїв та вимог до компетентності не тільки до кандидатів на посади дипломатичної служби, але й діючих професійних дипломатів, особливо для комплектування ЗДУ України, що потребує більш детального дослідження. Зроблено висновок, що запровадження елементів цифрової дипломатії у зовнішній політиці України та широкомасштабного використанні сучасних ІКТ, потребує більш ґрунтовного наукового дослідження поточного стану та перспектив функціонування закордонних дипломатичних установ України.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Валерій Карпов, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,KROK University

Аспірант, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»», м. Київ, Україна

Посилання

Атаманенко, А. & Мартинюк, Н. (2022). Наукова дипломатія у глобалізованому світі: концептуалізація явища. Acta de Historia & Politica: Saeculum XXІ. Вип. 4. С. 88–97. DOI: https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.088.

Бєлоусова, Н. & Омельяненко В., (2024). Підходи України до цифрової дипломатії в геополітиці технологій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, 58(1), 28-32.

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2292.2024/1-58/28-32

Булега, К. І. & Чарський, І. Ю. (2018). Цифрова дипломатія як елемент зовнішньополітичної діяльності держав. Вісник студентського наукового товариства Донецького національного університету імені Василя Стуса. Історія, філософія право. Вінниця, № 10. https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/5447

Висоцький, О. Ю. (2020). Публічна дипломатія : конспект лекцій: у 2 ч. Ч. І. Дніпро: СПД «Охотнік».

Волоснікова, Н. М. (2026). Цифрова дипломатія як забезпечення комунікації в міжнародних відносинах: монографія. Харків: НТУ «ХПІ».

Воробйов, С. (2025). Модернізація дипломатичної служби: проєктний підхід у контексті цифрової трансформації публічного управління. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ. Інвестиції: практика та досвід № 14/2025.

DOI: 10.32702/2306-6814.2025.14.285

Габер, Є. (2021). Наукова дипломатія. Публічна дипломатія: навчальний посібник. Київ: Горобець.

Гайдук, О. В. (2024). Кібердипломатія як парадигма нового підходу до міжнародних відносин: досвід країн світу, науково-академічні практики та кібербезпека міжнародних комунікацій. Стратегічні комунікації в умовах війни: погляд від волонтера до науковця : монографія. Київ : 7БЦ.

Горбачук, О. (2022). Дипломатія України в електроенергетичній сфері. Вчені записки Університету «КРОК», (2(66), 17–24. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-17-24

Григор, О. (2019). Сучасні виміри дипломатії в умовах конфліктних і кризових ситуацій. Науковий журнал «Політикус», випуск 2. DOI https://doi.org/ 10.24195/2414-9616-2019-2-79-84

Камінська, Н. В. (2022). Парламентська дипломатія та її значення в умовах дії правового режиму воєнного стану. Науково-практичний юридичний журнал «Альманах права». Випуск 13.

https://almanahprava.org/assets/images/issues/13/almanah-prava-13-2022.pdf

Карпов, В. (2026). Впровадження нових видів дипломатії у сфері зовнішніх зносин. “Modern engineering and innovative technologies”, Germany, Karlsruhe, Issue №43, Part 3 February. URL:

https://www.proconference.org/index.php/gec/issue/view/gec43-00/gec43-00

Корченко, О. Г., Верховцева, І. Г., Іванченко, Є. В., Гребенюк, В. М., & Гребенюк, А. В. (2025). Поняттєвий простір міжнародних публічних комунікацій за умов кіберизації: кібердипломатія. Актуальні проблеми сталого розвитку, 2(2). https://doi.org/10.60022/2(2)-31S

Кубко, О. (2023). Цифрова дипломатія в сучасних міжнародних відносинах. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. Випуск 50. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2023.50.22.

Матвієнко, В. & Петушкова, Г. (2024). Кібердипломатія в Європейському Союзі: модель естонської кібердипломатії та досвід України. Україна дипломатична. Вип. 24. С. 696–708. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001452983

Миронова, М. (2022). Наукова дипломатія та її вплив на систему міжнародних економічних відносин. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки, 66.

DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-16

Миронова, М. І. (2023). Наукова дипломатія в системі торговельно-економічних відносин України та Європейського Союзу. Економіка та суспільство, випуск 53. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-16

Міністерство закордонних справ України (2021, березень, 24). Стратегія публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України на 2021-2025 роки. https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/%/public-diplomacy-strategy.pdf

Мірошниченко, Т., & Федорова, Г., (2021). Цифрова дипломатія як сучасний комунікаційний інструмент міжнародних відносин. Науково-теоретичний альманах Грані, 58–65. https://doi.org/10.15421/1721119

Новоскольцева, Л. (2025). Взаємозв’язок екологічної дипломатії та безпекової політики в контексті кліматичних викликів. Міжнародні та політичні дослідження, № 4 (10).

DOI: https://doi.org/10.26642/sas-2025-4(10)-36-41

Ржевська, Н. Ф. (2018). Культурна дипломатія України: сучасний стан та перспективи. Міжнародні відносини Серія «Політичні науки». № 18–19. URL:

http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3377/3055

Рибченко, А. С. (2020). Механізми впровадження цифрової дипломатії органами державної влади у сфері зовнішніх зносин України: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Київ.

Сегеда, О. (2020). Цифрова дипломатія України як елемент нової публічної дипломатії. Політикус. Вип. 3. 139–147. URL: http://politicus.od.ua/3_2020/23.pdf

Тихомирова, Є. Концепт кліматичної дипломатії у сучасному науковому дискурсі. Європейська наука, 2019-09-30. https://doi.org/10.30890/2709-2313.2022-12-02-007

Hanson, F. (2016). Baked In and Wired: eDiplomacy@State. https://www.brookings.edu/wpcontent/uploads/2016/06/baked-in-hansonf-5.pdf

Mabey, N., Gallagher, L., & Born, C. (2013). Understanding Climate Diplomacy. E3G (Third Generation Environmentalism). https://cdkn.org/sites/default/files/files/E3GUnderstanding-Climate-Diplomacy.pdf (in English).

Manor, I., Segev, E., (2015). America’s Selfie: How the US portrays itself on its

social media accounts. Digital Diplomacy: Theory and Practice, 89.

Robinson, R. (2024). Cyber Diplomacy: A New Frontier in International Relations and Professional Practice. EDRM. https://edrm.net/2024/06/cyber-diplomacy-a-new-frontier-in-international-relations-and-professional-practice/

Rusova, O. (2020). Cyber diplomacy: an intangible reality or a fait accompli? UA: Ukraine Analytica, 2(20), Р. 26–33.

The Madrid Declaration on Science Diplomacy. Using science for/in diplomacy. For addressing global challenges. Retrieved from https://www.s4d4c.eu/s4d4c-1st-global-meeting/the-madriddeclaration-on-science-diplomacy/

Downloads

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Карпов, В. (2026). ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ВИДІВ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН УКРАЇНИ – ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(82), 327–338. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-82-327-338

Номер

Розділ

Розділ 2. Управління та адміністрування