МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ПРОТИДІЇ ЕКОЛОГІЧНИМ ТА ЕПІДЕМІЧНИМ ЗАГРОЗАМ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ЕМПІРИЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-379-393

Ключові слова:

психологічна готовність особистості, студентська молодь, екологічні та епідемічні загрози, екологічна мотивація, посттравматичні когніції, проактивність, психологічний добробут, здоров’я особистості

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність дослідження психологічної готовності студентської молоді до протидії екологічним та епідемічним загрозам, що зумовлена зростанням їх масштабів, складності та впливу на життєдіяльність особистості в умовах соціальної нестабільності та глобальних викликів. Наголошено на необхідності комплексного вивчення психологічних механізмів, ресурсів і чинників, які забезпечують ефективну адаптацію та активну поведінку молоді в ситуаціях ризику.

Метою дослідження є розробка теоретичної моделі психологічної готовності студентів до протидії екологічним та епідемічним загрозам та її емпірична верифікація. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення мотиваційного, когнітивного, емоційного, диспозиційного та операційного компонентів готовності. Емпіричне дослідження проведено на вибірці студентської молоді (n = 502) із застосуванням методів описової статистики та експлораторного факторного аналізу.

У результаті дослідження розроблено структурну модель психологічної готовності, що включає п’ять взаємопов’язаних компонентів. Емпірично встановлено п’ятифакторну структуру готовності, яка охоплює екологічну мотивацію, тривожно-когнітивні реакції, позитивне мислення та ресурсний спосіб життя, психологічний добробут і проактивність, а також світоглядну гнучкість. Визначено, що ключову роль у забезпеченні готовності відіграють смисложиттєві орієнтації, позитивне мислення та альтруїстичні мотиви. Виявлено часткову невідповідність теоретичної та емпіричної моделей, зокрема відсутність операційного компоненту як самостійного фактору.

Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для розробки освітніх і психологічних програм підвищення готовності студентської молоді до дій в умовах загроз. Перспективи подальших досліджень пов’язані з уточненням операційного компоненту готовності, розробкою інтервенційних моделей та вивченням динаміки психологічної готовності в умовах тривалих криз.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Оксана Креденцер, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Тетяна Титаренко, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, головний науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Тетяна Кулаєва, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор філософії у галузі психології, старший науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Тетяна Ларіна, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Борис Лазоренко, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат філософських наук, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Аглая Савченко, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Молодший науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Володимир Савінов, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Молодший науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Юлія Гундертайло, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Молодший науковий співробітник відділу соціальної психології особистості, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, м. Київ, Україна

Посилання

Дворник М. С. (Ред.) (2025). Здоровий спосіб життя в умовах війни: соціально-психологічний підхід : монографія / кол. авт. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД, URI: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/746928

Духневич, В. М. (Ред.), Довгань, Н. О., Поліщук, С. А., Сіверс, З. Ф., & Цукур, О. Г. (2023). Готовність до надзвичайної ситуації: виміри конструктивності : практичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД.

Карамушка Л. М. (Ред.), Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., Клименко Н. Г., & Ковальчук О. С. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення : монографія.

Корольчук, М. С., & Крайнюк, В. М. (2006). Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. Ніка-центр.

Скребець, В. О., & Шлімакова, І. І. (2014). Екологічна психологія: підручник. Видавничий дім «Слово».

Слюсаревський, М. М. (Ред.), Найдьонова, Л. А. (Ред.), & Вознесенська, О. Л. (Ред.) (2020). Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів. ІСПП НАПН України.

Кряж, І. В., & Баєва, К. О. (2020). Роль екологічної світоглядної позиції в подоланні проблем, спричинених глобальними змінами навколишнього середовища. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія , (69), 64–73. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-69-09

Льовочкіна, А. М. (2011). Психологічні засади формування еколого-орієнтованої свідомості: монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.

Юрченко, Л., Хорошев, О., Логовський, І., & Ващук, Т. (2023). Соціально-психологічна реабілітація в екологічній площині. Проблеми екстремальної та кризової психології, 2(6), 171–181.

Швалб, Ю. М. (Ред.), Варава, Л. А., Вернік, О. Л., Дячок, О. М., Кирпенко, Т. М., & Павленко, О. В. (2024). Особливості особистісних стратегій життєдіяльності в умовах невизначеності середовища: монографія. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Павлік, Ю. (2019). Екологічний ризик як складна соціальна ситуація: динаміка конструювання проблеми. Наукові студії соціальної та політичної психології , 25(1), 158–165.

Bonnett, M. (2019). Towards an ecologization of education. The Journal of Environmental Education, 50(4–6), 251–258. https://doi.org/10.1080/00958964.2019.1687409

Bonnett, M. (2023). Environmental consciousness, nature and the philosophy of education: matters arising. Environmental Education Research, 29(10), 1377–1385. https://doi.org/10.1080/13504622.2023.2225807

Foster, J. (2011). Sustainability and the learning virtues. Journal of Curriculum Studies, 43(3), 383–402. https://doi.org/10.1080/00220272.2010.521260

Hahn, F. (2024). More Trouble for a Troubled Geist: Finding Certainty in the Uncertain through Creative Unknowing. The European Legacy, 29(3–4), 350–360. https://doi.org/10.1080/10848770.2024.2312673

Wang, X., Fang, M., Yang, C.-C., & Lai, P.-L. (2025). Environmental awareness and travel intention based on the protection motivation and social learning theories. Current Psychology: A Journal for Diverse Perspectives on Diverse Psychological Issues, 44(6), 5173–5186. https://doi.org/10.1007/s12144-025-07506-7

Downloads

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Креденцер, О., Титаренко, Т., Кулаєва, Т., Ларіна, Т., Лазоренко, Б., Савченко, А., Савінов, В., & Гундертайло, Ю. (2026). МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ПРОТИДІЇ ЕКОЛОГІЧНИМ ТА ЕПІДЕМІЧНИМ ЗАГРОЗАМ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ЕМПІРИЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(81), 379–393. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2026-81-379-393

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія