СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ВПЛИВИ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ НА КАДРОВУ ПОЛІТИКУ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено особливості проходження дипломатичної служби в Україні в контексті реформи державної служби. Проведено аналіз імплементації вітчизняних нормативно-правових актів до вимог Європейського Союзу у сфері дипломатичної служби.

Проаналізовано особливості проходження дипломатичної служби в контексті оновленого законодавства та визначено подальші перспективи нормативного регулювання цього аспекту функціонування дипломатичної служби. Обґрунтовано, що нові світові тенденції потребують переформатування підходів щодо впровадження нових форм в дипломатичній діяльності, практики використання інформаційних технологій та ШІ в закордонних дипломатичних представництвах та МЗС в цілому. Акцентовано увагу на доцільності реорганізації структур управління персоналом ЦОВВ та на їх основі створення повноцінних HR-департаментів.

Доведено необхідність підвищення рівня професійної компетентності дипломатів та вдосконалення знань іноземних мов, зокрема в закордонних навчальних закладах. Проаналізовано динаміку кадрового забезпечення дипломатичних установ України.

Внесено пропозиції щодо врахування під час підготовки дипломатів таких напрямків, як знання основних нормативно-правових актів функціонування Європейського Союзу та його інституцій, а також обов'язкове володіння однією з офіційних мов ЄС (англійською, французькою та німецькою) на достатньому рівні.

Акцентовано увагу на необхідності удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності та кадрової політики центрального апарату МЗС і закордонних дипломатичних установ України в умовах російської військової агресії проти України, що потребує потужної міжнародної підтримки.

Проаналізовано наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, експертів з напрямків особливостей проходження дипломатичної служби в Україні та впровадження міжнародного досвіду цифровізації в систему публічної служби.

Звернуто увагу на результати аналізу сучасного складу працівників дипломатичної служби, що  констатує незбалансованість кадрового складу МЗС за фаховою та мовною підготовкою, рівнями посад та необхідними напрямами діяльності.

Внесено пропозиції щодо необхідності  ефективного втілення корпусом дипломатичної служби, який очолює МЗС України, заходів з цифровізації державної служби, поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України (відміна конкурсного підбору кадрів) та інші проблеми з цього напряму, а також оновлення задач, поставлених перед дипломатичною службою України.

Встановлено, що дослідження стану та напрямів реформування кадрової політики дипломатичної служби України в умовах глобалізації суспільства та подовження воєнного стану в країні потребують більш детального вивчення.