УКРАЇНСЬКИЙ КЕЙС: РЕПАТРІАНТИ МІЖ ОЧІКУВАННЯМИ Й РЕАЛЬНІСТЮ ПОВЕРНЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-387-397

Ключові слова:

репатріація, біженці війни, реінтеграція, структурні та системні перешкоди, відмінності між очікуваннями й реальністю

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей дистресу репатріації серед біженців війни, зокрема в умовах повернення до України. Стверджується, що дистрес репатріації відрізняється у «добровільних мігрантів» та біженців: якщо у перших він здебільшого зумовлений невідповідністю між очікуваннями щодо професійної реалізації та бізнес-можливостей і реальною соціально-економічною ситуацією на батьківщині, то у біженців війни джерелом дистресу виступає розрив між емоційно забарвленою надією на відновлення «дому» та реальною ситуацією, позначеною наслідками руйнувань, загрозами безпеці та трансформацією соціальних мереж. Для дослідження було залучено респондентів, які нещодавно повернулися до України, що забезпечило якісний і кількісний матеріал для аналізу. Збір даних здійснювався через відкриті питання, що дозволяли учасникам висловити власні оцінки та переживання. Отримані відповіді систематично кодувалися та об’єднувалися у тематичні категорії, що дало змогу виділити основні прояви дистресу та закономірності його формування. Показано, що дистрес репатріації формується під впливом двох взаємопов’язаних чинників: по-перше, через розрив між очікуваннями та реальною ситуацією після повернення, по-друге, через сприйняття та оцінювання відмінностей між Україною та країною тимчасового перебування. Найпотужніше психологічне навантаження створюють питання безпеки та організації повсякденного життя, бюрократичні та соціальні виклики для вразливих груп, економічні труднощі та високі ціни. Відмінності між країнами увиразнюються через корупцію, слабкість державних інституцій, проблеми побутової та інфраструктурної організації, обмежену підтримку у сфері освіти та соціальних гарантій. Підкреслено, що повернення біженців має стратегічне значення для виживання країни, оскільки репатріанти відновлюють демографічний і трудовий потенціал, а також соціальні та економічні зв’язки. Надання ефективної психологічної, соціальної та економічної підтримки може стимулювати «ланцюгову реакцію» серед інших потенційних репатріантів через соціальне моделювання та інформаційне поширення успішного досвіду інтеграції, підвищуючи їхню готовність і мотивацію до повернення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ольга Кочубейник, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, головний науковий співробітник відділу психології політико-правових відносин, ІСПП НАПН України, м.Київ, Україна

Посилання

Blomqvist Mickelsson, T. (2025). Ukrainian refugees’ differentiated treatment: A critical and systematic review. Global Networks, 25(1), Article e12502. https://doi.org/10.1111/glob.12502

El-Asri, Samira, Karfa, El, & Farhane, Hamza. (2024). Dealing with Reverse Culture Shock after Cultural Exchange: Contributing Factors and Coping Strategies. Journal of Psychology and Behavior Studies. 4. 51–56. 10.32996/jpbs.2024.4.1.6.

Fanari, A., & Segrin, C. (2023). Reentry Shock and the Role of Communication in Psychological Health: A Study of Abrupt Reentry During the COVID-19 Pandemic. Journal of Intercultural Communication Research, 52(5), 493–512. https://doi.org/10.1080/17475759.2023.2239819

Gaw, K. F. (2000). Reverse culture shock in students returning from overseas. International Journal of Intercultural Relations, 24(1), 83–104. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(99)00024-3

Geeraert, N., & Demoulin, S. (2013). Acculturative stress or resilience? A longitudinal multilevel analysis of sojourners’ stress and self-esteem. Journal of Cross-Cultural Psychology, 44(8), 1241–1262. https://doi.org/10.1177/0022022113478656

Liem, A., Renzaho, A. M. N., Hannam, K., Lam, A. I. F., & Hall, B. J. (2021). Acculturative stress and coping among migrant workers: A global mixed-methods systematic review. Applied psychology. Health and well-being, 13(3), 491–517. https://doi.org/10.1111/aphw.12271

Martin, J. (2009). Patterns of communication in three types of reentry relationships: An exploratory study. Western Journal of Speech Communication. 50. 10.1080/10570318609374224.

Ozola Cīrule, I., & Martinsone, B. (2023). The Relationship among Re-Entry Shock, Coping Modes, and Psychological Re-Adjustment of Adult Latvian Return Migrants. 19-38. 10.22364/htqe.2023.02.

Ozola-Cīrule, I., & Martinsone, B. (2025). Identification of stress factors in returning migrants in Latvia. Frontiers in psychology, 15, 1515406. ttps://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1515406

Sussman, N. M. (2001). Repatriation transitions: Psychological preparedness, cultural identity, and attributions among American managers. International Journal of Intercultural Relations, 25(2), 109–123. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(00)00046-8

Downloads

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Кочубейник, О. (2025). УКРАЇНСЬКИЙ КЕЙС: РЕПАТРІАНТИ МІЖ ОЧІКУВАННЯМИ Й РЕАЛЬНІСТЮ ПОВЕРНЕННЯ. Вчені записки Університету «КРОК», (3(79), 387–397. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-387-397

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія