МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ З ПОЗИЦІЙ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ

  • Д. П. Мельничук Університет економіки та права «КРОК» https://orcid.org/0000-0002-6350-1174
  • Л. І. Хом’як Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ
Ключові слова: менеджмент, заклад охорони здоров’я, літній вік, пенсійний вік, особи літнього віку, структура населення, якість життя

Анотація

Наразі проблематика забезпечення здоров’я громадян має надзвичайно важливе значення, адже, з одного боку, дає підстави робити висновки та припущення щодо можливостей залучення населення економічно активного віку у сферу суспільно корисної праці, з іншого – піднімає широкий спектр питань щодо обсягів й цільового призначення коштів державного бюджету та заощаджень громадян, що спрямовуються у сферу збереження й відновлення здоров’я. У статті аргументовано, що заклади охорони здоров’я відіграють важливу роль в процесі поліпшення якості життя населення різних соціальних, демографічних та вікових груп; доведено, що підвищення ефективності управління закладами охорони здоров’я шляхом використання сучасних інструментів менеджменту наближатиме Україну до соціально-економічних стандартів розвинутих країн світу. Важливою соціально-демографічною групою населення України є люди літнього віку, вирішення проблем якості життя яких сприятиме прискореному економічному розвитку держави, насамперед, шляхом зниження демоекономічного навантаження. Разом з тим, в Україні проблеми якості життя людей літнього віку залишаються вкрай гострими та здебільшого проігнорованими, що потребує їх розв’язку, у тому числі, шляхом модернізації системи управління закладами охорони здоров’я. Останнє ставитиме за мету уточнення стратегічних пріоритетів, важелів та механізмів управління у сфері забезпечення здоров’я громадян. У статті продемонстровано, що структура населення літнього віку не є однорідною, а це, у свою чергу, обґрунтовує потребу диференційованого підходу щодо заходів, спрямованих на забезпечення гідної якості життя інструментами медичного обслуговування. Запропоновано прямі та опосередковані критерії, які дають змогу розв’язати проблему структурної диференціації населення літнього віку задля уточнення пріоритетів поліпшення якості життя. Проаналізовано сутність базових концепцій науки про старіння, що дало змогу визначити та охарактеризувати принципові відмінності між соціально-демографічними категоріями «літній вік» та «пенсійний вік», зробити обґрунтовані висновки щодо пріоритетів управління закладами охорони здоров’я у контексті поліпшення якості відповідних соціально-демографічних груп.

Біографія автора

Д. П. Мельничук, Університет економіки та права «КРОК»

д.е.н., доцент, професор кафедри маркетингу та поведінкової економіки

Посилання

Миннигалеева Г. А. Социально-педагогическая работа с пожилыми людьми: дис. … кандидата педагогических наук:13.00.01 / Москва, 2004. URL : http://www.dissercat.com/content/sotsialno-pedagogicheskaya-rabota-s-pozhilymi-lyudmi.

Кирич Н. Слободян Н. Проблеми демографічного старіння населення і його вплив на економічне зростання суспільства. Соціально-економічні проблеми і держава : журнал. 2016. Вип. 2 (15). С. 62-70.

Аксьонова С. Ю. Населення України: Імперативи демографічного старіння : посібник. Київ : Адеф-Україна, 2014. 285 c. URL: http://www.idss.org.ua/monografii/2014_Naselennya.pdf13

Фойгт Н. А. Тривалість життя в похилому віці: еволюція, сучасність, перспективи: монографія. Київ : Ін-т економіки АН України, 2002. 435 с.

Феофанов К., Виктор К. Старость в современном обществе: руководство по социальной геронтологии. Москва : ИНИОН РАН, 1994. С. 41 -57.

Всемирная Организация Здравоохранения url : URL : http://www.who.int/ru/.

Николаева О.В. Пенсионеры современной Росии: региональные модели стиля жизни: дис. … кандидата социологич. наук: 22.00.03 01 / Казань, 2011. 174 с.

Населення України. Імперативи демографічного старіння : монографія. Київ : ВД «АДЕФ-Україна», 2014. 288 с.

Про загальнообов’язове державне пенсійне страхування : Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2003. №49-51. С. 376.

Коваль О. П. Ризики, загрози, пріоритети та наслідки реформування пенсійної системи України: аналіт. доп. Київ : НІСД, 2012. 112 с. URL : http://www.niss.gov.ua.

Кон И.С. В поисках себя: личность и е самосознание. Москва : Политиздат, 1984. 335 с.

Крупа В.Р. Рівень життя сільського населення у контексті формування умов для людського розвитку. Агросвіт : журнал. №24. 2013. С. 18-24. –URL : http://www.agrosvit.info/pdf/24_2013/5.pdf.

Когатько Ю.Л. Бідність сільського населення України. Демографія та соціальна економіка : журнал. №1 (23). 2015. С. 32-43.

Либанова Э. М. Нужна ли Украине пенсионная реформа? Попытка неполитизированного анализа. Зеркало недели. Украина. 2001. №34.

Лежнина Ю. П. Российские пенсионеры в трансформирующемся обществе: социальное положение и структурные характеристики группы: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. социолог. наук: спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / Москва, 2010. 26 с.

Шмелева Н. Б. «Третий» возраст и его проблемы: технологические аспекты социальной работы с пожилыми людьми. Российский журнал социальной работы : журнал. Москва, 1995. №2. С. 12-14.

Бухалова Н. А. Семья – основа бытия пожилого человека и гарант активной старости. Вектор науки ТГУ : журнал. №2 (20). 2012. С. 110-113.

Опубліковано
2018-12-21
Як цитувати
Мельничук, Д., & Хом’як, Л. (2018). МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ З ПОЗИЦІЙ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ОСІБ ЛІТНЬОГО ВІКУ. Вчені записки Університету «КРОК», ((4) 52), 156-163. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-52-156-163
Розділ
Розділ 6. Менеджмент та адміністрування