СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА ПОТОЧНОМУ ЕТАПІ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ

Ключові слова: освітня діяльність, наукова діяльність, інноваційна діяльність, капіталізація наукової діяльності, капіталізація освітньої діяльності, фінансова автономія, якість освіти

Анотація

У статті на основі аналізу статистичних даних визначено основні тенденції, проблеми та тенденції розвитку інтелектуальної діяльності наукових та навчальних закладів України. З цією метою проведено аналіз факторів перспективного розвитку наукової діяльності за часткою високотехнологічної продукції в структурі експорту, науково-інтенсивним ВВП, державним, приватним та самофінансуванням науки в порівнянні з ЄС \ t дані, кількість виконаних та відсоток науково-технічних робіт, структура наукових кадрів, кількість «слабких» та незахищених патентів, відсоток підприємств, які проводили технологічні інновації, у тому числі партнерства з науковими організаціями та вищими навчальними закладами (ІГЕ). Аналіз розвитку освітньої діяльності полягав у вивченні динаміки показників та їх порівнянні з аналогічними показниками в науковій сфері, а саме: обсязі бюджетного фінансування (співвідношення витрат на освіту до ВВП та загальних видатків бюджету), а також кількість навчальних закладів та студентів. Розкрито основні проблеми наукової та освітньої діяльності в Україні, зокрема, низький рівень капіталізації наукової діяльності та комерціалізація її результатів внаслідок низької активності інноваційних процесів та відсутності ефективної стратегії розвитку. Інноваційна економіка від держави, відсутність реального механізму захисту інтелектуальної власності з відповідними установами. Водночас основними проблемами розвитку освітньої діяльності були: порушення пропорцій між типами ІГЕ через 1,5-кратне скорочення загальної кількості ІГЕ та збільшення кількості університетів, інститутів та академій. у 2 рази; реалізація концепції автономії університету без його фінансової складової через відсутність досвіду та інституцій в управлінні ІГЕ, а також законодавчо встановлений механізм
його реалізації; відсутність умов для капіталізації інтелектуальних людських активів у контексті масового попиту на формальну вищу освіту в контексті зниження якості освітніх послуг в цілому. Серед загальних напрямів реформування наукової та освітньої діяльності були визначені формування їх економічних функцій шляхом
формування реальної фінансової автономії наукових і освітніх установ з наданням бюджетних коштів на основі результатів оцінки ефективності їх роботи; активізація участі України у міжнародних науково-технічних програмах; впровадження законодавства про діяльність Національної ради з розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень, дослідницьких університетів і державних ключових лабораторій; вдосконалення законодавства для нових підприємств (корпоративне, податкове, валютне регулювання тощо). Критично важливими для розвитку освітньої діяльності є: запровадження системи якості вищої освіти на основі поєднання стандартів вищої освіти та єдиного державного кваліфікаційного іспиту для прийому на бакалаврські та магістерські програми; реформування системи державного фінансування вищої освіти та державних закупівель для підготовки фахівців з вищою освітою; врегулювання статусу коледжів як провідної ланки професійної освіти; впровадження законодавства про діяльність Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти.

Біографії авторів

М. П. Денисенко, Київський національний університет технологій та дизайну

доктор економічних наук, професор, професор кафедри бізнес-економіки та туризму

Є. Б. Хаустова

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри обліку і аудиту

Посилання

The Global Competitiveness Report 2017–2018. URL : http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018.pdf (дата зверення 20.09.2018).

Інноваційні процеси в змішаній економіці: монографія. Київ, 2008. 240 с.

Федулова Л. І. Тенденції розвитку національних інноваційних систем: уроки для України. Актуальні проблеми економіки : журнал. 2015. №4(166). с. 94-104.

Марченко О. С. Національна інноваційна система як інтегратор знань. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право. Київ, 2010. Вип. 2. С. 24-35.

Національна інноваційна система України: проблеми і принципи побудови : навчальний посібник. Київ : Інститут проблем національної безпеки, 2007. 520 с.

Організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства : наук. монографія. Київ : Національна академія управління, 2008. 216 с.

Бреус С. В. Проблеми та перспективи забезпечення економічної безпеки вітчизняних ВНЗ. Актуальні проблеми економіки :журнал. 2015. №8(170). с.144-149.

Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік. Розпорядження КМУ від 03.04.2017 №275-р.

Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020». Указ Президента України від 12.01.2015 №5/2015.

Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник. – КИЇВ. – 2017. – с.141. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm (дата звернення 20.09.2018).

Джунджа А., Любящий A. Модель принятия решений по организационному капиталу для организаций, интенсифицирующих знания. Операции по инженерному управлению : науч. зборник. 2018. Том 65. Выпуск 3. с.417-433. DOI:10.1109 / TEM.2018.2790898 AUG 2018.

Про Рекомендації парламентських слухань на тему: Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави. Постанова Верховної Ради України від 11.02.2015 року №182-VIII.

Закон України про наукову та науковотехнічну діяльність від 26.11.2015 року № 848-VIII.

Аналітична довідка. Стан розвитку науки і техніки, результати наукової і науково-технічної діяльності за 2016 рік. URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/informatsiyno-analitychni/na-sajt-mon-ad-kmu-11.07.17.pdf/ (дата зверення 20.09.2018).

Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України за 2010-2016. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/15/Arch_vnz_bl.htm (дата зверення 20.09.2018).

Державна служба статистики України, 2005–2017 рр. Наукові кадри та кількість організацій. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/osv_rik/osv_u/vuz_u.html (дата зверення 20.09.2018).

Попович О.С., Костриця О.П. Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України. Наука та інновації : журнал. 2016. 12(2). с. 5-11. DOI: http://dx.doi.org/10.15407/scin12.02.005.

Вища освіта. Портал. URL : http://vnz.org.ua/novyny/nauka/10657-79-naukovyhproektiv-u-jakyh-berut-uchast-ukrayinskiorganizatsiyi-v-mezhah-programy-goryzont-2020-zrobyly- nachnyj-naukovyj-progres-chy-naukovyjproryv--lilija-grynevych (дата зверення 20.09.2018).

Закон України «Про вищу освіту» від 01.06.2014 р. №1556-VII

Опубліковано
2018-12-21
Як цитувати
Денисенко, М., & Хаустова, Є. (2018). СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА ПОТОЧНОМУ ЕТАПІ ЇХ РЕФОРМУВАННЯ. Вчені записки Університету «КРОК», ((4) 52), 123-131. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-52-123-131
Розділ
Розділ 6. Менеджмент та адміністрування