ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ВНУТРІШНЬОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ЩОДЕННОГО СТРЕСУ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-520-529Ключові слова:
психологічна адаптація, хронічний стрес, війна, психічне здоров’я, кластерний аналіз, типологіяАнотація
У статті розглянуто феномени психологічної адаптації в умовах тривалого стресу, зумовленого війною в Україні. Щоденні воєнні стресори – як прямі (реальна загроза життю, втрати, бойові дії), так і непрямі (економічна невизначеність, соціальна ізоляція, інформаційне перенасичення) – глибоко впливають на психічне функціонування особистості. Метою дослідження було виявити конфігурації адаптаційних відповідей та проаналізувати їхній зв’язок із рівнем стресового навантаження.
У дослідженні взяли участь 936 респондентів з усіх регіонів України. Вектори психічного функціонування оцінювалися за методикою «Індивідуальна модель психологічного здоров’я», що включає вісім ключових вимірів. Рівень дії стресорів визначався за допомогою валідизованої «Української шкали щоденних стресорів війни». Обробку даних здійснено методами кластерного та дисперсійного аналізу у середовищі SPSS.
У результаті проведеного кластерного аналізу було виокремлено три стійкі конфігурації адаптації до щоденних стресорів війни: «екзистенційна мобілізація», «виснажена адаптація» та «продуктивна залученість». Кожна з них відображає унікальний профіль адаптивної відповіді на стресові умови – від глибокого емоційного включення з прагненням підтримати інших і знайти сенс у подіях, до зосередженості на мисленні, аналізі та внутрішній організації як способах збереження рівноваги. На основі отриманих даних для кожної з них запропоновано психотерапевтичні стратегії підтримки в межах гештальт- та когнітивно-поведінкової терапії. У цих стратегіях акцент робиться на тілесній усвідомленості, роботі з переконаннями, емоційному відновленні та підтримці внутрішнього ресурсу.
Отримані результати актуалізують типологічний підхід до розуміння адаптації в умовах війни та мають прикладне значення для побудови цільових психотерапевтичних інтервенцій.
Завантаження
Посилання
Блінов, О. А. (2018). Бойовий стрес та результати його емпіричного дослідження. Психологічний часопис: зб. наук. праць, 2(12), 9–22.
Бялонович, С. (2024). Українська шкала щоденних стресорів війни: конструювання опитувальника. Проблеми політичної психології, 15(29), 178–192. https://doi.org/10.33120/popp–Vol15–Year2024–156
Завгородня, О. В. (2007). Проблема психологічного здоров’я: спроба теоретичного аналізу. Практична психологія та соціальна робота, 1, 55–60.
Козлов, О. В. (2015). Культурно-специфічні моделі психологічного здоров’я. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць, 7(38), 233–244.
Кравченко, К. О., Тімченко, О. В., & Широбоков, Ю. М. (2017). Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців – учасників антитерористичної операції: монографія. Харків: НУЦЗУ.
Лялюк, Ю. (2024). Психологічні особливості стресостійкості офіцерів Національної гвардії України. Věda a perspektivy, 9(40), 15–32.
Сельє, Г. (1976). Стрес без дистресу. Київ: Наукова думка.
Coleman, J. S. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94(Supplement), S95–S120. https://doi.org/10.1086/228943
Hobfoll, S. E. (1989). Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist, 44(3), 513–524.
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York: Springer.
McEwen, B. S. (1998). Stress, adaptation, and disease: Allostasis and allostatic load. Annals of the New York Academy of Sciences, 840(1), 33–44.
Miller, K. E., & Rasmussen, A. (2010). War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post–conflict settings. Social Science & Medicine, 70(1), 7–16.
Panter-Brick, C., Eggerman, M., Mojadidi, A., & McDade, T. (2008). Social stressors, mental health, and physiological stress in an urban elite of young Afghans in Kabul. American Journal of Human Biology, 20(6), 627–641.
Sweller, J., Ayres, P., & Kalyuga, S. (2011). Cognitive load theory. New York: Springer.
Ungar, M. (2011). The social ecology of resilience: A handbook of theory and practice. New York: Springer.
World Health Organization. (2022). Mental health: Strengthening our response. https://www.who.int/news–room/fact–sheets/detail/mental–health–strengthening–our–response

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.