СЕК’ЮРИТИЗАЦІЯ ІСЛАМУ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ КОЛИШНІХ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2021-61-89-94Ключові слова:
державна влада, державна політика, сек’юритизація, десек’юритизація, іслам, мусульманиАнотація
У статті проаналізовано особливості сек’юритизації ісламу в період формування безпекового сектору державної політики у колишніх радянських республіках Центральної Азії. Показано, що на початку 1990-х років у наслідок етно-релігійній специфіці та свого геополітичного положення мусульманські республіки колишнього Радянського Союзу одними із перших на пострадянському просторі зіштовхнулися з ісламістським радикалізмом. У наслідок того, що в 1917-1980 роках у колишньому СРСР була знищена практично вся мусульманська інфраструктура, в першій половині 1990-х років ісламське відродження в мусульманських республіках проходило під значним впливом іноземних радикальних ісламістів. Метою статті є дослідження особливостей сек’юритизації ісламу в період формування (в 1990-х роках) безпекового сектору державної політики у колишніх радянських республіках Центральної Азії для можливого використання в українських реаліях. Результатом стали релігійно-політичні конфлікти в Таджикистані і Узбекистані, в яких брали участь десятки тисяч мусульман, та існувала реальна можливість для їх трансформації в громадянські війни. Проте завдяки досить вдалому використанню державною владою політики сек’юритизації місцевим правлячим елітам вдалося зупинити розвиток подій за найгіршими сценаріями. З початку були здійснені заходи із запобігання подальшій інтенсифікації конфліктів, з часом політична активність ісламістів була каналізована і виведена в позаполітичну сферу. Із цього боку значний інтерес становить відпрацьована протягом багатьох років досить практика поперемінного застосування заходів сек’юритизації/десек’юритизації. Аналіз сучасної релігійно-політичної обстановки в Центральній Азії показує, що основні алгоритми застосованих у 1990-х роках методик можуть ефективно застосовуватися в інших регіонах з мусульманським населенням (у разі загострення релігійно-політичної ситуації, яка здатна призвести до масових акцій непокори, а також перерости в більш небезпечні форми соціально-політичного та етно-релігійного конфлікту).
Завантаження
Посилання
Силантьев Р. Новейшая история исламского сообщества России. Москва: Ихтиос, 2006. 623 с.
Zeyno Baran Radical Islamists in Central Asia. URL: https://www.hudson.org/research/9830-radical-islamists- in-central-asia .
Сафаргалеев Ильдар Фаатович. Исламизм в Средней Азии. URL: https://materik.ru/analitika/islamizm-v-sredney-azii/.
Аулін О. А., Брильов Д. В., Пророченко Н.О. та ін. Іслам і політика: Ідеологія, рухи, організації. Київ : Дєоніс плюс, 2019. 369 с.
Партия исламского возрождения Таджикистана заявляет об усилении давления на родственников активистов URL: http://www.fergananews.com/news/26629.
Брюс Панниер, Анна Клевцова. На чьей стороне «Исламское движение Узбекистана»? URL: https://rus.azattyq.org/a/islamskoye-dvizhenie-uzbekistana-izmenenia/27397394.html.
Религиозное движение «Акромия» признано в Кыргызстане экстремистской организацией URL: http://knews.kg/2014/03/religioznoe-dvijenie-akromiya-priznano-v-kyirgyizstane-ekstremistskoy-organizatsiey/.
Нуриддин Султанмуратов. Как изгоняли турецкие лицеи из Центральной Азии. URL: https: //kaktakto.com/analitika/kak-izgonyali-tureckie-licei-iz-centralnoj-azii/.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.