КОЛЕДЖІ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ – ШЛЯХ СТАНОВЛЕННЯ ТА РЕФОРМ

Анотація

У статті аналізується історія реформування системи професійної освіти, прослідковуються етапи її становлення, дається стислий аналіз взаємозв'язку етапів реформ із історичними, соціальними та економічними змінами у суспільстві, аналізується законодавча  база, проводяться паралелі із сучасним станом професійної освіти. Висловлено думку, що суперечки, які виникають щодо позиціонування коледжів та технікумів з вищою чи професійною освітою, можуть бути вирішені, якщо уважно дослідити історію виникнення коледжів та сформулювати, яку функцію вони виконують в освітньому просторі. Вже на другому етапі свого становлення відбувся поділ професійних навчальних закладів на два типи: одні готували кадри з елементарним теоретичними знаннями, при цьому основний акцент ставився на практичну складову, інші – готували керівників середньої ланки. Така класифікація може відповідати сьогоднішньому поділу на професійно-технічні навчальні заклади та коледжі/технікуми. Зазначені навчальні заклади виконують різні функції по наданню освітніх послуг, тому й говорити про віднесення їх до спільної групи буде помилковим. Відзначено,що розбудова нової держави у період після 1917 року і, як наслідок, важливі процеси, що відбувалися в різних сферах діяльності, потребували реформ у системі освіти, направлених на вирішення завдань щодо підготовки спеціалістів для розвитку національної економіки. У статті зазначено, що в основу прийнятого на той час закону про управління освітою ліг принцип децентралізації, за яким управління народною освітою передавалося місцевим органам. Розглядаються подальші реформи, які відбувалися з коледжами та технікумами. Підкреслюється, що саме зміни у суспільстві, пов’язані із державотворенням, підштовхували до різного роду трансформацій у побудові системи освіти  та визначення місця коледжів/технікумів у ній.