ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ЕМПІРИЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Олена Неграш Аспірантка, тимчасово не працюю

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-578-587

Ключові слова:

прокрастинація, самореалізація, екопсихологічна фасилітація, особистісна зрілість, саморозвиток, психологічна близькість, типологія, факторний аналіз, кластерний аналіз, адаптивна прокрастинація, мотиваційні конфлікти, психологічний супровід, професійна ідентичність

Анотація

У статті досліджується феномен прокрастинації як багатовимірне особистісне утворення, що тісно пов’язане із процесами самореалізації майбутніх психологів. Актуальність теми зумовлена зростанням психологічного навантаження на студентську молодь у сучасному суспільстві, що вимагає високого рівня саморегуляції, зрілості та мотиваційної стійкості. Метою дослідження є емпіричне виявлення структурних компонентів і типологічної організації прокрастинації та самореалізації серед студентів психологічних спеціальностей, а також взаємозв’язків між ними. Теоретичну основу роботи становлять концепції мотиваційної регуляції, гуманістичної психології та сучасні підходи до аналізу прокрастинаційної поведінки. У методологічному аспекті дослідження спирається на кількісну стратегію з використанням експлораторного факторного та кластерного аналізу. Виявлено три ключові компоненти прокрастинації: усвідомлено-регулятивний, перфекціоністично-мотиваційний та темпорально-дисциплінарний, а також трифакторну модель самореалізації, що включає особистісну зрілість, саморозвивальну активність та психологічну близькість. Кластеризація дозволила диференціювати чотири типи прокрастинаторів і чотири типи самореалізації, серед яких особливу увагу привертає виявлення адаптивного типу прокрастинації, як збалансованої конструктивної форми саморегуляції. Проведено крос-тaбуляційний аналіз, який засвідчив статистично значущий зв’язок між типами прокрастинації та самореалізації, що дозволяє трактувати прокрастинацію не лише як обмеження, а й як динамічний ресурс особистісного зростання за певних умов. Практичне значення дослідження полягає у позначенні емпіричних орієнтирів для розроблення типологічно орієнтованої моделі психологічного супроводу студентів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням динаміки трансформації прокрастинаційних типів у контексті навчальної діяльності та професійної ідентичності.

 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Журавльова, О., & Журавльов, О. (2020). Типологічні особливості прояву прокрастинації в студентів. Psychological Prospects Journal, 36, 86-99. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-86-99

Лушин, П. В. & Сухенко, Я. В. (2022). Протокол екофасилітативної сесії як інструмент індивідуального професійного розвитку суб’єкта психологічної допомоги: метод. рек. до курсу «Психологічна допомога особистості: екофасилітативний підхід». Київ: ДЗВО «УМО».

Максименко, С. Д. (2006). Психологія особистості: генетичний підхід. Київ: ВПЦ «Київський університет».

Субашкевич, І. Р. (2023). Особливості академічної прокрастинації студентської молоді. Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві, 15, 112–118.

Сухенко, Я. В. (2018). Семантичний диференціал для оцінки освітньої траєкторії особистості. Психолінгвістика, 24(1), 320-342. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-320-342

Burka, J. B., & Yuen, L. M. (2008). Procrastination: Why you do it, what to do about it. Cambridge: Da Capo Press.

Pychyl, T. A., & Sirois, F. M. (2016). Procrastination, emotion regulation, and well-being. In F. M. Sirois & T. A. Pychyl (Eds.), Procrastination, health, and well-being (pp. 163-188). Elsevier Academic Press.

Rothblum, E. D., Solomon, L. J., & Murakami, J. (1986). Affective, cognitive, and behavioral differences between high and low procrastinators. Journal of Counseling Psychology, 33(4), 387-394.

Steel, P. (2007). The nature of procrastination: A meta-analytic and theoretical review of quintessential self-regulatory failure. Psychological Bulletin, 133(1), 65-94.

Downloads

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Неграш, О. (2025). ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ: ЕМПІРИЧНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ПРАКТИЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ. Вчені записки Університету «КРОК», (2(78), 578–587. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-578-587

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія