ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ АКТИВНОСТІ У УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-546-554

Ключові слова:

педагогічна психологія, підлітковий вік, мотивація, освіта, позакласні активності

Анотація

У дослідженні проаналізовані особливості мотивації підлітків до навчання та позакласної активності. Було проведено два етапи опитування (вересень 2024р. – лютий 2025р.) серед учнів 5-9 класів приватної школи (Київ). Також було використано методи бібліосемантичного аналізу, аналізу й синтезу, узагальнення, графічного та статистичного аналізу. У дослідженні застосовувалися анкети, одна з яких була спрямована на оцінку рівня мотивації учнів (включаючи модифікаційну версію методики А.А. Реана), а друга – на визначення інтересів до чотирьох основних видів позакласної активності: спортивної, аналітичної, креативно-комунікаційної та суспільно-корисної. За результатами опитування є дані про те, що на початку навчального року більшість учнів демонстрували високу мотивацію досягнення успіху, але згодом, протягом навчального року рівень чітко вираженої мотивації знизився, що може бути пов’язано зі стресовими чинниками, змінами у навчальному процесі та впливом позакласних активностей. Учні 5-7 класів виявили високий інтерес до креативно-комунікаційної та суспільно-корисної діяльності, тоді як учні 8-9 класів більше цікавилися спортивними та аналітичними заходами. Повторне опитування у лютому 2025р. показало зміни. Учні 8 класу більше орієнтувалися на суспільно-корисну діяльність, тоді як у 9-класників підвищився інтерес до аналітичних активностей. Водночас загальний рівень «мотивації досягнення успіху» знизився, а кількість учнів із «нечітко вираженим мотиваційним полюсом» зросла. Дослідження підтвердило важливу роль позакласних активностей у формуванні навчальної мотивації. При залученні учнів до спортивних заходів у них відбувався розвиток лідерських якостей, при аналітичній активності виріс рівень цілеспрямованості, а креативні й суспільно-корисні ініціативи зміцнювали командну роботу та соціальні навички. Виявлено, що автономія вибору активностей позитивно впливає на внутрішню мотивацію учнів. Водночас, дослідження мало певні обмеження, такі як: вплив соціально-психологічних умов, війни та можливі зміни у стані здоров’я учнів. Необхідні подальші дослідження для визначення довгострокового впливу позакласної діяльності на мотивацію школярів у різних соціокультурних умовах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Максим Аксьонов, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Аспірант кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. КиївАспірант кафедри психології, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», м. Київ

Посилання

Гозак, С. В., Даниленко, Т. М., Єлізарова, О. Т., Станкевич, Т. В., & Парац, О. М. (2023). Особливості психологічної адаптації школярів під впливом різних форматів навчання під час війни.

Демчук, К. (2017). Порівняльний аналіз навчальної мотивації у підлітковому та ранньому юнацькому віці. Психологічні дослідження, 9, 42–44. http://eprints.zu.edu.ua/29956/1/Збірник_9_2017.pdf#page=42

За тиждень у столиці зареєстровано 9 424 нові випадки захворювання на грип та ГРВІ. Київ та міська влада січня 2025 р. URL: https://salo.li/e4DFCA9 (відвідано 28.02.25)

Калениченко, Р. А. (2023). Педагогічна психологія. Київський національний університет будівництва і архітектури. https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a7942d4d-eeba-47a9-9f41-2406b5903bd5/content (Оригінал опубліковано 2023 р.)

Никоненко, О., & Лимарева, І. (2024). Соціально-психологічні чинники формування мотивації досягнень в умовах війни. Вчені записки Університету «КРОК», 1(73), 244–253. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-244-253

Сингаївська, І., & Глуговська, О. (2024). Особливості психологічної комптентності вчителя в роботі з підлітками під час війни. Вчені записки Університету «КРОК», 4(76), 319–337. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-320-337

Чаус, Г.Г., Романець, О.А., & Кочерга Є.В. (2022). Діяльнісний підхід як мотивація здобувачів освіти до продуктивного навчання. Хмельницький: МЦНД, 421 с.

Berger, C., Deutsch, N., Cuadros, O., Franco, E., Rojas, M., Roux, G., & Sánchez, F. (2020b). Adolescent peer processes in extracurricular activities: Identifying developmental opportunities. Children and Youth Services Review, 118, 105457. https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105457

Bodnar H., Barchi B. Psychological features of student self-education work of creative specialties. (2021). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»: Зб. наук. праць. Переяслав, 67, 236 с.

Eccles, J. S., Barber, B. L., Stone, M., & Hunt, J. (2003). Extracurricular activities and adolescent development. Journal of Social Issues, 59(4), 865–889. https://doi.org/10.1046/j.0022-4537.2003.00095.x

Fielding, J., Geiger, V., Miller, J., Bruder, R., Towara, U., & Ratnayake, I. (2022). Using situated expectancy value theory to explore initial teacher education students' motivation to engage with challenging mathematical tasks. Teaching and Teacher Education, 113, 103663. https://doi.org/10.1016/j.tate.2022.103663

Filgona, J., Sakiyo, J., Gwany, D. M., & Okoronka, A. U. (2020). Motivation in learning. Asian Journal of Education and Social Studies, 16–37. https://doi.org/10.9734/ajess/2020/v10i430273

Fishbach, A., & Woolley, K. (2022). The structure of intrinsic motivation. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 9(1), 339–363. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-012420-091122

Haegele, J. A., Aigner, C., & Healy, S. (2020). Extracurricular activities and bullying among children and adolescents with disabilities. Maternal and Child Health Journal, 24(3), 310–318. https://doi.org/10.1007/s10995-019-02866-6

Jucan, D. (2023). Extracurricular activities theoretical and practical approaches for primary and preschool cycles. У 10th international conference education, reflection, development. European Publisher. https://doi.org/10.15405/epes.23056.19

Mahoney, J. L. (2000). School extracurricular activity participation as a moderator in the development of antisocial patterns. Child Development, 71(2), 502–516. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00160

Oberle, E., Ji, X. R., Guhn, M., Schonert-Reichl, K. A., & Gadermann, A. M. (2019). Benefits of extracurricular participation in early adolescence: Associations with peer belonging and mental health. Journal of youth and adolescence, 48(11), 2255–2270.

Scales, P. C., Boekel, M., Pekel, K., Syversten, A. K., & Roehlkepartain E. C. (2020). Effects of developmental relationships with teachers on middle-school students’ motivation and performance. Psychology in the Schools, 57, 4.

Shin, J., & Grant, A. M. (2019). Bored by interest: How intrinsic motivation in one task can reduce performance on other tasks. Academy of Management Journal, 62(2), 415–436. https://doi.org/10.5465/amj.2017.0735

Taylor, G., Jungert, T., Mageau, G. A., Schattke, K., Dedic, H., Rosenfield, S., & Koestner, R. (2014). A self-determination theory approach to predicting school achievement over time: The unique role of intrinsic motivation. Contemporary educational psychology, 39(4), 342–358.

Zakhir, M. (2019). Extracurricular activities in tefl classes. Lifelong Education, 7(2). https://doi.org/10.25749/sis.17590

Downloads

Опубліковано

2025-03-30

Як цитувати

Аксьонов, М. (2025). ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ АКТИВНОСТІ У УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ . Вчені записки Університету «КРОК», (1(77), 546–554. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-546-554

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія