КОНФЛІКТИ У XXI СТОЛІТТІ В УПРАВЛІННІ КОМАНДОЮ ПРОЄКТУ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-309-316Ключові слова:
конфлікти, конфліктологія, управління командою, проєктний менеджмент, психологічні аспекти, міжпоколінні відмінності, стиль роботи, мотивація, теорія поколіньАнотація
Управління людськими ресурсами та ефективністю проєктної командою є складним процесом, що включає моніторинг та контроль для запобігання конфліктним ситуаціям. Конфлікти можуть негативно впливати на взаємодію команди та спричиняти втрати ресурсів, однак при своєчасному виявленні та правильному вирішенні вони здатні сприяти розвитку команди та підвищенню ефективності проєкту. Дослідження підходів до управління конфліктами в проєктних командах вимагає врахування як організаційних, так і психологічних аспектів, зокрема емоційного інтелекту, когнітивних упереджень та стилів комунікації, які пов’язані з особливостями різних поколінь. Отже, сучасний менеджер проєкту повинен не лише володіти техніками управління конфліктами, а й глибоко розуміти їхню динаміку та психологічні аспекти. Метою статті є дослідження нових причин конфліктів у сучасних проєктних командах, що виникають через міжпоколінні відмінності у цінностях, життєвих прагненнях, професійних підходах та стилях комунікації. У ході дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння та гіпотетико-дедуктивний метод. Результати дослідження свідчать, що успішне управління конфліктами в проєктних командах можливе через впровадження стратегій врахування міжпоколінних особливостей. У сучасному бізнес-середовищі команди можуть складатися з представників різних поколінь, що мають відмінні погляди на робочий процес та комунікацію. Використання теорії поколінь дозволяє визначити основні чинники, що впливають на конфліктність у таких командах, та знайти шляхи для гармонізації робочих процесів. Таким чином, у статті запропоновано підходи до ефективного управління конфліктами, які враховують психологічні особливості представників різних поколінь. Результати дослідження можуть бути корисними для керівників проєктів, HR-фахівців та менеджерів, що прагнуть підвищити ефективність командної роботи через усвідомлене управління міжпоколінною взаємодією.
Завантаження
Посилання
Бедрій, Д. І. (2015). Управління людськими ресурсами в наукових проєктах. Управління розвитком складних систем, 24, 16-22.
Близнюк, Т. П. (2016) Теорія поколінь: Україна та Західна Європа The International Scientific and Practical Web-Congress of Economists and Jurists "ECONOMICS, LAW, SOCIETY: resume of 2016" Winterthur (Switzerland) October 27-28. Retrieved from http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14630.
Бушуєв, С. Д., Бушуєва, Н. С., Бабаєв, І. А., ін. (2010). Креативні технології управління проєктами та програмами. Київ: Саміт-Книга, 768 c.
Бушуєв, С. Д., Морозов, В. В. (2000). Динамічне лідерство в управлінні проєктами: монографія (2-е вид.). Київ: Українська асоціація управління проєктами, 312 с.
Данченко, О. Б., & Кузьмінська, Ю. М. (2012). Креативний потенціал команди як фактор успіху проєкту. Управління проєктами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр., 3(43), 70-74
Данченко, О. Б., Бедрій, Д. І., Семко, І. Б. (2018). Концептуальна модель формування високоефективної команди наукового проєкту. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проєктами, 1(1277), 51-56. https://doi.org/10.20998/2413-3000.2018.1277.8
Данченко, О. Б., Бедрій, Д. І., Семко, І. Б. (2019). Управління конфліктами наукового проєкту. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проєктами, 2(1327), 28-35. https://doi.org/10.20998/2413-3000.2019.1327.5
Довгань, Л. Є., Мохонько, Г. А., & Малик, І. П. (2017). Управління проєктами: навч. посіб. КПІ ім. Ігоря Сікорського. 429 с. Retrieved from https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/19481/1/DMM_UP_2017.pdf
Леонова, О. (2022). Теорія поколінь від X до Z (І чому це важливо). Hurma.work. Retrieved from https://hurma.work/blog/teoriya-pokolin-vid-x-do-z-i-chomu-cze-vazhlivo/
Мороз, О. О., Сметанюк, О. А., Лазарчук, О. В. (2010). Теорія конфліктів в контексті побудови загальної моделі ефективності сучасного підприємства: монографія. Вінниця: Вінницький Національний Технічний Університет, 2010. 256 с.
Рач, С. А., & Черепаха, Г. С. (2003). Модель визначення раціональної ролі члена команди проєкту. Управління проєктами та розвиток виробництва, 3, 70-79.
Токарєв, М. (2021) Нова реальність: як мотивувати бумерів, зумерів і решту. Mind.ua. Retrieved from https://mind.ua/openmind/20232307-nova-realnist-yak-motivuvati-bumeriv-zumeriv-i-reshtu
Чернов, С. К., Левіт, А. А. (2007). Основи ефективної роботи проєктної команди. Радіоелектронні і комп’ютерні системи, 3, 128-133.
Deloitte (2014) Big demands and high expectations. The Deloitte Millennial Survey. Retrieved from https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/global/Documents/About-Deloitte/gx-dttl-2014-millennial-survey-report.pdf.
DeMarco, T., & Lister, T. (1999). The human factor: Successful projects and teams (2nd ed.). Dorset House, 1999. 245 p.
Harver (2025) How to manage Generation Diversity in the Workplace. Harver.com. Retrieved from https://harver.com/blog/generational-diversity-in-the-workplace/
Howe, N., & Strauss, W. (2007). The next 20 years: How customer and workforce attitudes will evolve. Harvard Business Review, July-August, 41-52. Retrieved from https://hbr.org/2007/07/the-next-20-years-how-customer-and-workforce-attitudes-will-evolve.
Project Management Institute (2021). A guide to the project management body of knowledge (PMBOK® guide) (7th ed.). Project Management Institute, 274 р.

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.