ОСОБЛИВОСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-74-237-243Ключові слова:
цифровізація, публічне управління, електронне врядування, інформаційно-комунікаційні технології, цифрова трансформаціяАнотація
Останніми роками в Україні все активніше запроваджується цифровізація, поширення та використання цифрових технологій в організації та удосконаленні функціонування органів державного управління та місцевого самоврядування. Актуалізуються питання електронного урядування, закріплення застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного управління на законодавчому рівні, точаться наукові дискусії щодо переваг та викликів цифровізації у наукових працях, проте частина питань, які пов’язані з оцінюванням рівня цифровізації та забезпеченості умов для цього процесу потребують подальших досліджень. Крім того, у сучасному розвиненому громадянському суспільстві адміністративні системи та цифрові технології тісно взаємодіють і взаємозалежні, що призводить до формування нових категоріальних понять, таких як «цифрова економіка» та «цифрове суспільство». Вплив цифровізації на державне управління відображається в модернізації комунікації та залученні громадян для залучення громадянського суспільства до моніторингу роботи державних установ. Метою статті є аналіз особливостей формування цифровізації у сфері публічного управління. У цій статті підсумовано природу та характеристики принципів розкриття інформації для бізнес-рішень у сфері цифровізації, було зазначено, що рішення, які впливають на суспільство в цілому і приймаються на державному рівні, мають бути якісними, тому життєвоважлива позиція громадян у прийнятті бізнес-рішень. Надається розуміння сутності управління як впливу суб’єктів управління на об’єкти, що характеризуються цілеспрямованістю та постійністю. Зазначено, що представники місцевого самоврядування, відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади та спеціально призначені керівні групи залучаються до ефективних процесів прийняття управлінських рішень. Адже, така суб’єктивність у процесі прийняття управлінських рішень враховує особливості та потреби різних регіонів і регіонів, сприяє комплексному погляду на проблему, а також надає різні точки зору на процес управління Підсумовано, що публічність у прийнятті управлінських рішень в контексті теоретико-методологічного підходу полягає у прийнятті управлінських рішень у контексті теоретико-методологічних підходів та стосується інтеграції процесу підготовки рішень з контролю якості, їх збалансованого прийняття, організації реалізації та управління реалізацією.
Завантаження
Посилання
Лукін, С. (2020). Сучасні аспекти цифровізації публічних просторів. Аспекти публічного управління. Том 8. Спецвипуск № 1. С. 91–93.
Карплюк, С.О. (2019). Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку : матеріали методологічного семінару НАПН України. 4 квітня 2019 р. / за ред. В. Г. Кременя, О. І. Ляшенка ; уклад. А. В. Яцишин, О. М. Соколюк. К., 2019. С. 188–197.
Куйбіда, В.С., Карпенко О.В., Наместнік В.В. (2018). Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Державне управління. 2018. № 1. С. 5–11. URL: http://academy.gov.ua/infpol/pages/dop/2/files/974f8478-cfe8-4d31-971b-d5116efff458.pdf.
Брюшкова, Н.О., Ніколюк, О.В., Удовиця О.Ф. (2020). Особливості прийняття управлінських рішень в публічному управлінні. Державне управління: удосконалення та розвиток. URL: http://www.dy.nayka.com. ua/pdf/3_2020/41.pdf. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.3.39.
Кузиляк, В., Яковчук, Р. Саміло, А., Повстин, О. & Шишко, В. (2016). Підходи до розроблення та прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vnulpurn_2016_855_36.
Митяй, О.В. & Світовий О.М. (2018). Дослідження понять «державне управління» і «публічне адміністрування». Держава та регіони. Серія : Державне управління. № 1(61). С. 124–128.
Panshin, B.N. (2019). Digital economy: concept and directions of development. Science and innovations. № 3. Рp. 48–60
Гончарук, Н. & Чередниченко, А. (2022). Модернізація публічного управління в Україні в умовах війни та в поствоєнний період у контексті європейських цінностей. Аспекти публічного управління. 10(6). С. 46–54.
Борщевський, В.В., Василиця, О.Б. & Матвєєв, Є.Е. (2022). Публічне управління в умовах воєнного стану: інституційні трансформації, стратегічне планування та механізми розвитку. Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування. № 2 (76). С. 30–35.
Наместнік, В.В. & Павлов, М.М. (2020). Електронне, цифрове та smart-управління: сутність та співвідношення термінів. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Державне управління. №1(96). С. 115–121.
Солтик, С.О. (2024). Прийняття управлінських рішень в умовах ризику і невизначеності. International Scientific Journal. URL: https://www.inter-nauka.com/uploads/public/14805402186386.pdf.
Бєлікова, М.І. (2022). Цифровізація публічного адміністрування в умовах воєнного стану. Наукові інновації та передові технології: Серія «Право»: журнал. № 8. С. 381-392.
Гусєва, О.Ю. (2018). Діджиталізація – як інструмент удосконалення бізнеспроцесів, їх оптимізація. Економіка. Менеджмент. Бізнес. № 1. С. 33- 39.
Мазур, О. Г. (2020). Модернізація адміністративних процесів в органах публічного управління в умовах цифрової трансформації суспільства: дис. дра філ. наук: 25.00.02. Дніпро. 218 с.
Ткачук, В.О. & Обіход, С. В. (2022). Структура та класифікація моделей електронного бізнесу. Економіка, управління та адміністрування. № 1 (99). С. 11-17.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.