ОБГРУНТУВАННЯ ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВʼЯ ПРАЦІВНИКІВ ІТ-КОМПАНІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-284-294

Ключові слова:

професійне здоровʼя, професійний стрес, професійне благополуччя, професійне довголіття, психічне та фізичне здоровʼя, психологічне забезпечення діяльності, фахівці ІТ-сфери

Анотація

У статті представлені результати ретроспективного аналізу наукових підходів до розв’язання проблем психологічного забезпечення професійного здоровʼя працівників організацій, з’ясовано стан розробленості проблеми у працівників ІТ-сфери. Здійснено уточнення термінів і понять в межах наукового дослідження, наведена їх неоднозначність та певні розбіжності застосування у законодавчій та нормативній базі. За результатами аналізу доведено, що існує потреба у розробці Програми психологічного забезпечення професійного здоровʼя для працівників ІТ-компаній (далі Програма), представлено її зміст та методичні рекомендації щодо особливостей її застосування в системі заходів психологічного забезпечення даної категорії працівників. Побудова Програми базувалася на принципах формування здорової та продуктивної робочої атмосфери членів команд, сприяння збереженню здоровʼя та добробуту співробітників, серед яких до першочергових завдань ми відносимо: зменшення ризику виникнення професійних захворювань, покращення якості життя в онтогенезі та професіогенезі, покращення продуктивності праці, зниження відсотків втрат робочого часу, формування позитивного іміджу компанії, створення здорового та успішного робочого середовища для працівників ІТ. Формування Програми здійснювалися на підставі узагальнення передового досвіду найбільш успішних компаній, аналізу психологічних особливостей діяльності працівників, за результатами констатувальної частини дослідження та висновків експертів. Такий підхід дозволив сформувати найбільш значущі блоки Програми та здійснити їх змістовне наповнення, що знайшло своє відображення в Концептуальній моделі Програми, яка представлена відповідними блоками, а саме: 1. Оцінка потреб та узагальнення актуальних станів працівників. 2. Розробка стратегії власне самої Програми. 3. Навчання та освіта. Розроблення змістовних теоретичних та тренінгових модулів самої програми. 4. Створення підтримувальної культури. Розроблення методичних рекомендацій керівництву та менеджерам компанії щодо впровадження та застосування Програми. 5. Впровадження робочих стандартів. Створення комфортних умов щодо підтримки і збереження професійного здоровʼя працівників компанії. 6. Психологічна підтримка виходила із потреб реалізації запитів членів команд на додаткове психологічне консультування, психологічний супровід та при необхідності переадресації до вузькопрофільних фахівців з питань здоровʼя особистості працівника. 7. Стимулювання самодопомоги. Забезпечення вільного доступу працівників до різноманітних ресурсів і матеріалів щодо самодопомоги. Сприянні формуванню свідомого ставлення до підтримки і збереження власного здоровʼя. 8. Моніторинг та оцінка результатів є обовʼязковою умовою для визначення метрик та обʼєктивного стану ментального добробуту працівників ІТ-компаній. Були встановлені переваги впровадження Програми в систему діяльності керівництва ІТ-компаній, серед найбільш значущих було виокремлено: покращення добробуту працівників; підвищення продуктивності праці; зниження витрат; збереження кадрового потенціалу та підвищення репутації компанії на ринку праці.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Лілія Перція, Державний торговельно-економічний університет

Клінічний психолог, аспірантка кафедри психології, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ

Посилання

Авраменко, М.В. (2023) Психологічні детермінанти професійного стресу підприємців сфери торгівлі [дис. д-р. філософії (Phd) з психології, Державний торговельно-економічний університет]. Репозитарій ДТЕУ https: knute.edu.ua/file/Mg==/940821411037339ea679cc8e76f988c8.pdf.

Дзюба, Т.М. (2023) Концептуальна модель професійного здоровʼя особистості. Актуальні проблеми психології, 1 (47), 8-13.

Жданова, І.В. (2015) Професійне здоровʼя правоохоронців як предмет психологічного дослідження. Право і безпека, 4 (59). 150-155. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/41ea86db-0da5-41db-b86c-cadb8439303e/content.

Земба, А. Б. (2012) Стиль керівництва та професійне здоров’я управлінців. Психологічні перспективи, (13), 145-151.

Карамушка, Л.М. (2023) Психічне здоровʼя персоналу організації в умовах війни. Навчально-методичний посібник. Київ. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Миронець, С.М. (2020) Психологія діяльності міжнародних гуманітарних місій: теоретичні та прикладні аспекти. Київ. Київ. нац. торг-економ. ун-т., 712.

Цимбалюк, В.І. (Ред.). (2021) Охорона ментального здоровʼя та медико-психологічна реабілітація військовослужбовців в умовах гібридної війни: теорія і практика: монографія. Київ. ТОВ «КОНВІ ПРІНТ».

Сингаївська, І.В. & Довгань, І.Л. (2021) Психологічні засади профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» у фахівців ЗМІ. Вчені записки Університету «КРОК», 2 (66). 184–191.

Сидорчук, Н.Г. & Тригубчук, М.Ю. (2023) Особливості професійного здоровʼя викладача закладу вищої освіти та синдром професійного вигорання. http://eprints.zu.edu.ua/28885/1/10_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA.pdf.

Bakker, A. & Derks, D. (2010) Positive Occupational Health Psychology. Occupational health psychology. Oxford : Wiley-Blackwell, 194–224.

Boltivets, S., Korolchuk, M., Korolchuk, V., Myronets, S. & Pozdnychev, Y. (2021) Comparative characteristics of stress-resistant and non-stress-resistant individual profiles. PROPOSITOS Y REPRESTNTACIJNES. 9 (2) https://revistas.usil.edu.pe/index.php/pyr/article/view/1102.

Blackburn, E & Epel, E. (2017) The Telomere Effect: A Revolutionaru Approach to Living Younger, Healthier, Longer / Elizabeth Blackburn, Elissa Epel. – New York, Boston: Grand Central Publishing.

Downloads

Опубліковано

2024-03-30

Як цитувати

Перція, Л. (2024). ОБГРУНТУВАННЯ ПРОГРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВʼЯ ПРАЦІВНИКІВ ІТ-КОМПАНІЇ. Вчені записки Університету «КРОК», (1(73), 284–294. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-73-284-294

Номер

Розділ

Розділ 3. Психологія