ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено теоретичні засади  інноваційного розвитку  підприємств в умовах євроінтеграції. Актуальність  теми проведеного дослідження обумовлена тим,  що відповідно до аналізу наукових праць  інноваційний розвиток  є   певним переходом,  зміною структури  виробництва, основних засобів, капіталу, технологій, ресурсів та пріоритетів  із одного на інший  складний, технологічно вищий і водночас більш розвинений рівень техніко-технологічного розвитку, що забезпечує зростання ефективності, продуктивності, енергоощадності та має інші, як економічні так і суспільні, соціальні  переваги і  таким чином забезпечується перехід на більш високий рівень суспільно-економічного розвитку, що відкриває широке поле для практичного застосування отриманих наукових теоретичних знань. Метою статті є дослідження теоретичних засад  інноваційного розвитку  підприємств в умовах євроінтеграції. Методологічною основою дослідження стали методи аналізу та синтезу, спостереження, порівняння; системний підхід, процесний, комплексний, функціональний,  логічно-діалектичний методологічні підходи. Отримані наукові  результати полягають в узагальненні дослідженні теоретичних засад, сутності, інновацій, інноваційного розвитку, визначенні,  що їх  понятійний апарат  відзначається багатогранністю та  поліаспектністю.  Виділено чотири основні групи  підходів до  розуміння  сутності інновацій: як процесу  розробки ідей, новацій та  їх впровадженні  у виробництво з подальшою  комерціалізацією у вигляді проєктів, процесів,  обладнання, технологій; як  системи яка створюється, формується    з метою створення   чи впровадження в  діяльність підприємств, нових товарів, технологій, процесів, нового обладнання, тобто як певний комплекс дій, спрямованих на розробку та впровадження, комерціалізацію  інновацій; як результату  здійснення інноваційної діяльності в виді нової розробленої  чи покращеної продукції,  радикально нового чи  покращеного технологічного процесу; та  як зміни технологій виробництва, що являють собою певний «стрибок»,  перехід від застарілої до нової  функції виробництва. Перспективи подальших досліджень полягають у доцільності подальшого вивчення інноваційного розвитку  як   певного переходу,  зміни структури  виробництва, основних засобів, капіталу, технологій, ресурсів та пріоритетів  із одного на інший,  більш складний, технологічно вищий і водночас більш розвинений рівень технологічності, що водночас забезпечує зростання ефективності, продуктивності  та інші, як економічні так і суспільні, соціальні  переваги, що є особливо важливим для підприємств в умовах євроінтеграції.